№ справи:106/5369/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Володарець Н.М.
№ провадження:22-ц/190/6634/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Куриленко О.С.
суддів:Онищенко Т.С.,Даніла Н.М.,
при секретарі:Рижих М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, діючої в інтересах ОСОБА_8, Євпаторійського міського відділу Головного управління Департаменту міграційної служби, третя особа Орган опіки піклування виконавчого комітету Євпаторійської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та скасування реєстрації, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 19 вересня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 19 вересня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги необґрунтовані та відсутні правові підстави для їх задоволення.
Ст. 391 Цивільного кодексу України визначено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Здійснення права власності визначено в ст.319 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 27 квітня 2007 року позивачу на праві спільної часткової власності належить 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, є онуком позивача та зареєстрований у спірному житлі разом зі своїм батьком ОСОБА_9.
Рішенням Сакського міськрайонного суду від 29 серпня 2011 року шлюб між сином позивача, ОСОБА_9, та відповідачем ОСОБА_7 було розірвано.
Згідно зі ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає право дитини на житло.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Через те, що дитина є малолітньою, місце її проживання визначають батьки і вона змушена проживати з матір'ю за іншою адресою, дитина не користується будинком позивача не за власним бажанням, тому це не є випадком відсутності її, як члена сім'ї власника житла, без поважних причин.
Таким чином, визнання неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, потягне за собою порушення прав неповнолітнього на користування житлом, як члена сім'ї власника житла.
Як встановлено судом, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, був прописаний за місцем проживання одного з батьків, а саме: батька ОСОБА_9, який і до теперішнього часу там прописаний.
Визнати ОСОБА_8 окремо від батьків таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, неможливо, так як він малолітній.
Таке стає можливим тільки при визнанні таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, його батька ОСОБА_9.
Такі позовні вимоги не заявлялися.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не надають підстав для зміни судового рішення.
Виходячи з встановленого, правова позиція суду першої інстанції по справі є правильною, а рішення суду відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 19 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: