ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 грудня 2006 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі:
судді -ДІДИКАВ.М. при секретарі- РогачІ.І., з участю прокурора -Фрицкж В.В., засудженого - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про визнання вироку Обласного суду м.Праги від 3 грудня 2001 року та приведення його у відповідність із законодавством України щодо засудженого в Чеській Республіці до 11 / одинадцяти / років позбавлення волі
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народженя, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого .
Судовим рішенням Обласного суду м.Праги від 3 грудня 2001 року ОСОБА_1визнаний винним у тому, що 4 лютого 2000 року близько 5 години за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами проникли в АДРЕСА_2, в якому проживала ОСОБА_6, де її зв»язали і погрожуючи насильством та викраденням неповнолітньої доньки ОСОБА_5вимагали матеріальні цінності та гроші. Незважаючи на те-; що потерпіла виконала всі їхні вимоги, вони викрали її доньку та вимагали за звільнення останньої гроші в сумі 100 000 доларів СІЛА.
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані як:
грабіж, вчинений організованою групою із заподіянням значної шкоди, захоплення неповнолітньої особи як заручника, вчинений організованою групою, неправомірне проникнення до будинку із застосуванням насильства чи погрози його застосування, вчинене групою осіб.
Покарання йому було призначено у вигляді 11 років позбавлення волі з обов»язковим видворенням за межі Чеської Республіки на 10 років.
Верхній суд м.Праги 2 травня 2002 року на підставі апеляцій засуджених
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вказували на порушення
закону під час досудового і судового слідства і просили скасувати постановлене судове
рішення виправдати іх або направити справу на новий судовий розгляд та прокурора,
який вважав покарання надто м»яким, повністю переглянув справу. Апеляції прокурора
та засуджених /окрім ОСОБА_2/ були відхилені, а вирок Обласного суду м.Праги від 3 грудня 2001 року змінено лише в частині призначення покарання щодо ОСОБА_2, а врешті - залишено без зміни.
За заявою ОСОБА_1 на підставі Конвенції про передачу засудженні осіб від 21 березня 1983 року, його було передано для подальшого відбування покарання в Україні.
За кримінальним законодавством України діяння, за які засуджено ОСОБА_1 містять ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст.123-1 КК України /в ред. 1960 p./ -захоплення заложника, тобто" захоплення або тримання особи як заложника, поєднане з погрозою вбивства, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або дальшим триманням цієї особи з метою спонукання фізичної особи вчинити дію як умову звільнення заложника, вчинене за попереднім зговором групою осіб.
Кримінальний кодекс України в редакції 1960 року не передбачав кримінальну відповідальність за діяння, що було кваліфіковане згідно § 238 абз.1,3 Кримінального кодексу Чеської Республіки як порушення домової свободи, тому таке діяння ОСОБА_1 визнати злочинним та призначити за таке покарання не можна.
Окрім того, диспозиція ст.141 КК України в редакції 1960 року не передбачала такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину організованою групою, тому кримінальна відповідальність за такою ознакою діяння наставати також не може.
Відповідно до ст. 5 Кримінального Кодексу України в редакції 2001 року закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом»якшує кримінальну відповідальність,, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, в тому числі, що відбувають покарання.
Діяння ОСОБА_1, кваліфіковані як грабіж відповідають ознакам злочину, передбаченого ч.З ст.186 КК України в редакції 2001 року, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років, тобто більш м»яке, ніж визначалось кримінальним законом в редакції 1960 року.
Відповідно, кваліфікація діяння ОСОБА_1 Обласним судом м.Праги згідно § 234 а абз.1,2 буква а,б Кримінального кодексу Чеської Республіки та § 234 абз.1,2 буква а,б Кримінального кодексу - взяття заложниці, відповідає кваліфікації його діяння зач.1 ст.123-1 ККУкраїни(вред.1960р.)тач.З ст.186 КК України (вред.2001 p.).
У відповідності до вимог п.2 ст.10 та n.n.»d» ч.І стії Конвенції, замінюючи вирок суд не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов»язковими ніякі мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачити за вчинення злочину, а остаточне покарання чи захід за своїим характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку.
Таким чином, ОСОБА_1 повинно бути призначено покарання, яке відповідає призначеному Обласним судом м.Праги.
Згідно листа міністерства юстиції Чеської Республіки від 5 квітня 2005 року строк покарання засудженому ОСОБА_1 обчислюється з моменту взяття його під варту, тобто з 12 лютого 2000 року.
Керуючись ст.ст. 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, ст. ст.409,411 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Вирок Обласного суду м.Праги від 3 грудня 2001 року, яким ОСОБА_1засуджений згідно § 234 Абзацу 1,2 букви а, б; § 234 а абз.1,2 буква а,б; § 238 абз.1,3 Кримінального кодексу Чеської Республіки до 11 років позбавлення волі - визнати.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 123-1 КК України (в ред. 1960 р.) та ч.З ст. 186 КК України (в ред.2001 р.) і призначити покарання за ч.4 ст. 123-1 КК України (вред.1960р.) 11 років позбавлення волі, ч.З ст.186 КК України (в ред.2001 р.) 6 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 11 років позбавлення волі.
В строк відбуття покарання слід зарахувати термін перебування під вартою з 12 лютого 2000 року по 2 травня 2002 року.
Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з часу її оголошення, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.
Суддя: