АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/744/10446/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Прижигалінська Т.В.

Справа № 191/2968/13-ц Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Нікуліна Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року позивач звернувся до суду та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 94221,49 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 942,21 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № DNH4KS11920383 від 21.06.2005 року ОСОБА_1 21.06.2005 року отримав кредит у розмірі 6148,96 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.06.2007 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку : щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж ) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

У порушення норм Закону та умов Договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 10.01.2013 року має заборгованість - 94221,49 грн., яка складається з

- 6148,96 грн. - заборгованість за кредитом;

- 30568,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 57504,26 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити , рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи і з чого виходив суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, існування договірних зобов`язань між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 підтверджується договором № DNH4KS11920383 від 21.06.2005 року, згідно з яким ПАТ КБ «Приватбанк» надав ОСОБА_1 строковий кредит в сумі 6148,96 грн. на термін 24 місяців по 21.06.2007 року включно із сплатою відсотків за його користування в розмірі 2,09% у місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту.

Пунктом 1.2. Договору № DNH4KS11920383 від 21.06.2005 року передбачено, що щомісяця у період сплати, за який приймається період з 21 по 28 число кожного місяця позичальник повинен надавати Банку грошові кошти ( щомісячний платіж ) у сумі 329,50 грн. для погашення заборгованості за даним Договором, яка складається із заборгованості за кредитом та відсотками, а також інші витрати банку.

При порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню Кредиту, передбачених п.1.1, 1.2 цього Договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування Кредитом у розмірі 6,00 на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за Кредитом. ( п.3.2. даного Договору ).

Згідно п.3.10 Договору № DNH4KS11920383 від 21.06.2005 року при порушенні Позичальником кожного із зобов'язань, передбачених п.п. 1.1., 1.2., 3.1, 3.2, 3.7, 3.9 даного Договору, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 10.01.2013 року ОСОБА_1 має перед банком заборгованість по кредиту в сумі 94221,49 грн., яка складається з :

- 6148,96 грн. - заборгованість за кредитом;

- 30568,27 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 57504,26 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Виходячи з вище наведеного та , керуючись положеннями ст.1054 ЦК України , згідно якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та відповідно до вимог ст.ст. 526, 527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону та положеннями ст. ст.549 ,550, 611,612 ЦК України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема : припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків , суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Однак , з такими висновками погодитись в повному обсязі не можна , оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду , оскільки спірний договір було укладено 21 червня 2005 року , а строк виконання умов цього договору Боржником визначено 21 червня 2007 року ( ар. сп. 5-8) .

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2009 року судовий наказ № 2н-420/09 від 17 червня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № DNH4KS11920383 від 21.06.2005 року було скасовано , однак з позовними вимогами до ОСОБА_1 позивач звернувся до суду лише 8 лютого 2013 року.

Виходячи з вище наведеного, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, застосувавши до спірних правовідносин строк позовної давності , яка відповідно до положень ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

По своїй суті спірний кредитний договір є договором про надання споживчого кредиту в силу ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів", згідно якої договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Відповідно до положень , що містяться в п. 7 ч. 11 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів", якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. При цьому кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Аналогічні роз'яснення викладені і у п. 31 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», з якого слідує, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати , зокрема сплачений ним судовий збір у розмірі 942,21 грн. відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303,304,309,313,314,316 ЦПК України, суд; -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2013 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити за пропуском строку позовної даності.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення , але може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді: