АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження 22-ц/744/5442/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Шавула В.С.
Справа № 2-4088/11 Доповідач - Петренко І.О.
Категорія - 19/27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2013 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі - Нікуліна Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом та просив ухвалити рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNZ0AW100040045 від 14 січня 2008 року у сумі 17 486,45 доларів США: звернути стягнення на предмет застави: автомобіль CHEVROLLET, модель: LASETTI NF196, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий-седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вищезазначеного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» повноважень, необхідних для здійснення продажу та стягнути на їх користь з відповідача судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору №DNZ0AW100040045 від 14 січня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 21 245,72 долари США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13 січня 2015 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ «ПриватБанк» і відповідач 14 січня 2008 року уклали договір застави рухомого майна, автомобіль CHEVROLLET, модель: LASETT1 NF196, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий-седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1
В порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, допустив прострочення кредитних зобов'язань, внаслідок чого за ним, станом на 30 травня 2011 року заборгованість складає 17486,45 доларів США, з яких: 13442,12 доларів США - заборгованість за кредитом; 1698,84 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 294,51 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; - 2050,98 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи: 0,00 долар США - штраф (фіксована частина); 0,00 долар США - штраф (процентна складова).
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2011 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне їх відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що відповідно до укладеного договору №DNZ0AW100040045 від 14 січня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в іноземній валюті - у доларах США , в сумі 21 245,73 доларів США (а.с. 20-22).
Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору банк зобов'язався надати кредитні кошти на строк з 14 січня 2008 року по 13 січня 2015 року включно, у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 21 245,73 доларів США на наступні цілі: 14 168,65 Доларів США на купівлю автомобіля (споживчі цілі), а також у розмірі 6,75 доларів США для сплати за реєстрацію Предмету застави в Державному реєстру обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п. 1.2 на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ №DNZ0AW 100040045 від 14 січня 2008 року, договором особистого страхування № DNZ0LK100040045 від 14 січня 2008 року на строк до 13 січня 2009 року у сумі 141,69 доларів США, а також винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 283,07 доларів США в розмірі 6 645,28 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,76% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0,31% від суми виданого Кредиту на придбання автомобілю. Періодом сплати вважати період з « 14» по « 18» число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачує в момент надання кредиту). Щомісяця починаючи з наступного місяця в Період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 282,0 доларів США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.
В забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами 14 січня 2008 року укладено договір застави рухомого майна №DNZ0AW100040045, відповідно до умов якого відповідач надав в заставу належне йому майно, а саме: автомобіль CHEVROLLET, модель: LASETTI NF196, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий-седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 16-19).
Банк свої зобов'язання по кредитному договору виконав належним чином. У свою чергу відповідач порушив умови укладеного договору, в частині своєчасного погашення платежів, передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку із чим станом на 30 травня 2011 року заборгованість складає 17 486,45 доларів США. з яких: 13 442,12 доларів США - заборгованість за кредитом; 1 698,84 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 294,51 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 2 050,98 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи: 0,00 долар США - штраф (фіксована частина); 0,00 долар США - штраф (процентна складова) (а.с. 9-11).
Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" шляхом звернення стягнення на належний ОСОБА_1 автомобіль суд першої інстанції керувався ст. 20 Закону України "Про заставу" та виходив з того, що останній порушив умови кредитного договору, укладеного з позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість, тому заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 591 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Доводи апеляційної скарги , з якою звернувся відповідач зводяться до тверджень про порушення судом порядку виклику сторін в судове засідання , однак , у відповідності до положень ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення , якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Доводи апеляційної скарги про те , що позивачем було пропущено строк позовної давності , а суд не застосував даний строк в зв»язку з відсутністю в судовому засіданні відповідача, визнати обґрунтованими не можна.
Так , згідно роз»яснень що містяться в п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року положення п. 7 ч.13 ст. 11 закону України « Про захист прав споживачів» про заборону вимагати повернення споживчого кредиту , строк давності якого минув , в зв»язку із чим позовна давність застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Однак , як вбачається з матеріалів справи , а саме з п. 27 договір застави діє - до повного виконання заставодавцем та заставодержателем зобов»язань за кредитним договором , в якому кінцевий термін повернення кредиту вказано - 13 січня 2015 року.
Доводи апеляційної скарги про не вірний розрахунок боргу відповідача перед позивачем , що не було враховано судом першої інстанції також не знайшли свого підтвердження , оскільки апелянт не надав суду належних та допустимих доказів цього твердження , хоча йому тричі було надано можливість провести з позивачем звірку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді