№ справи:115/4109/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Власенко А.П.
№ провадження:22-ц/190/6141/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Харченко І.О.
суддів:Філатової Є.В. Іващенко В.В.
при секретарі:Краснощоковій Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Новофедорівська житлово-експлуатаційна контора» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
26 липня 2013 року Комунальне підприємство «Новофедорівська житлово-експлуатаційна контора» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості. Вимоги мотивовані тим, що відповідачі є співвласниками 3-х кімнатної приватизованої квартири загальною площею 93,1 кв.м. та споживачами комунальних послуг з утримання будинку, споруд і при будинкової території. Будинок, де розташована квартира відповідачів, знаходиться у комунальній власності Новофедорівської селищної ради Сакського району Автономної Республіки Крим та переданий для утримання на баланс позивачу у 2006 році. Договір про надання послуг у письмовій формі відповідачами не укладався. Відповідачі несвоєчасно сплачують послуги з травня 2012 року. За період з травня 2012 року до березня 2013 року борг склав 1079 грн. 01 коп. Відповідачі щомісячно повідомлялися платіжними квитанціями про існування боргу за послуги, але заборгованість не погасили. Просили стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість по оплаті за комунальні послуги у розмірі 1079 грн. 01 коп. та судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2013 року позов Комунального підприємства «Новофедорівська житлово-експлуатаційна контора» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь Комунального підприємства «Новофедорівська житлово-експлуатаційна контора» заборгованість з оплати комунальних послуг за період з 1 травня 2012 року по 31 березня 2013 року в розмірі 1079 грн. 01 коп. солідарно.
Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь Комунального підприємства «Новофедорівська житлово-експлуатаційна контора» сплачені при звернені до суду із позовом судові витрати в рівних частках в загальному розмірі 229 грн. 40 коп. - по 57 грн. 35 коп. з кожного.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, з апеляційною скаргою звернулися ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянти зазначили, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, порушені вимоги статей 212, 213 Цивільного процесуального кодексу України.
04 листопада 2013 року від КП «Новофедорівська ЖЕК» до апеляційного суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій вони просять рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності сторін та/або їх представників, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до частини 1 статті 10, частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно і законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи вимоги КП «Новофедорівська житлово-експлуатаційна контора», суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та відповідають нормам матеріального та процесуального права.
При апеляційному перегляді справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що будинок АДРЕСА_1 Крим знаходиться у комунальній власності Новофедорівської селищної ради Сакського району Автономної Республіки Крим та переданий для у тримання на баланс КП «Новофедорівська ЖЕК» у 2006 році, що підтверджується рішенням Новофедорівської селищної ради Сакського району АР Крим № 518 від 23.01.2006 року (аркуш справи 29). Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 є власниками трикімнатної квартири загальною площею 93,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про належність квартири від 19.07.2013 року № 408, виданої на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.02.2007 року (аркуш справи 7) та відповідно є споживачами комунальних послуг з утримання будинку, споруд и прибудинкової території. У зв'язку з порушенням відповідачами строків оплати за надані послуги , за період з травня 2012 року по березень 2013 року утворилася заборгованість на суму 1079 грн. 01 коп., яка підтверджена довідкою-рахунком від 05.07.2013 року № 379 (аркуш справи 5). Оскільки в добровільному порядку не сплачено за комунальні послуги за спірний період, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідачів на користь позивача зазначену суму боргу в розмірі 1079 грн. 01 коп.
Як убачається з фактичних обставин справи, між сторонами дійсно був відсутній договір про надання послуг по утриманню будинку, однак послуги позивачем, як встановлено судом першої інстанції, надавались.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.
Зокрема, обов'язком споживача є укладання договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за не дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов'язок власника квартири укладати договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572.
Таким чином, необхідність укладання договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов'язок, а не право сторін.
За таких підстав, доводи апелянтів про те, що відсутність договору є підставою для звільнення їх від сплати заборгованості за комунальній послуги, є хибними та не можуть бути прийнятими колегією суддів до уваги.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Додаткових доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом суду апеляційної інстанції не надано.
Доводи апелянтів щодо не прийняття та не врахування судом першої інстанції заявлених в якості доказів фотографій та заяв інших мешканців будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших, є безпідставними, оскільки згідно процесуальному законодавству докази повинні бути належними та допустимими. Апелянтами не доведено ким, коли та де зазначені фотографії зроблені й що на них зображено. Надані заяви від імені інших мешканців житлового будинку також не можуть бути враховані судом, оскільки не стосуються правовідносин позивача з конкретними відповідачами. Тобто зазначені докази не є належними, а тому не можуть бути прийнятими до уваги й апеляційною інстанцією.
Що стосується інших доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 303-305, 307, 308, 313-314, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
І.О.Харченко Є.В.Філатова В.В.Іващенко