Судове рішення #335147
Справа № 22ц-1801/2006 Категорія - цивільна

Справа 22ц-1801/2006 Категорія - цивільна

Головуючий у 1 інстанції -Карапута Л.В. Доповідач - Позігун М.І.

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2006 року                                                                                         м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді       Позігуна М.І.

суддів                   Нечасного Л.А., Мельниченка Л.А.

при секретарі                   Гавриленко Ю.В.

з участю                            сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до 209 Управління начальника робіт, Північного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Чернігівського квартирно-експлуатаційного відділу про поновлення прав на отримання житла, -

встановив:

ОСОБА_1. звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 жовтня 2006 року, яким відмовлено в задоволенні її позову до 209 Управління начальника робіт, Північного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Чернігівського квартирно-експлуатаційного відділу про поновлення прав на житло. ОСОБА_1. звернулась з даним позовом, посилаючись на те, що в 1989 році вона була взята на квартирний облік в 209 Управлінні начальника робіт для отримання житла, яке відповідно до п.З наказу №НОМЕР_1 мало право на 10% житлової площі у будинку по АДРЕСА_1, який у грудні 2005 року ним був закінчений будівництвом та зданий в експлуатацію. Оскільки останньому не були виділені 10% житлової площі, тому в зв'язку з цим порушені її права на отримання житла.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, прийнятим з неповним з'ясуванням всіх обставин справи та порушенням норм матеріального права. Суд в рішенні посилається на п.З Наказу Міністерства Оборони України від 03.02.1995 року № 20 та на договір генпідряду №НОМЕР_2, в яких є розбіжності щодо виділення 10% житла генпідрядній організації, а якщо між умовами Договору та

положеннями вказаних нормативно-правових актів виникають розбіжності, сторони повинні керуватися вимогами і положеннями чинного законодавства України. Апелянт вважає, що порушенням прав 209 УНР на отримання 10% житла одночасно порушується її право на отримання спірної квартири, що підтверджується списком робітників 209 УНР прийнятих на облік по місцю роботи та актом передачі квартир під заселення від 22.12.2005 року, який був перероблений відповідачем, в зв'язку з чим позбавив 209 УНР та її законного права на отримання спірної квартири. Суд не навів жодної підстави, з якої прийшов до висновку, що її права та законні інтереси не є порушеними, або зачіпають чи можуть порушити права інших осіб, або наявністю зловживання з її боку, або інші обставини, що можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову. Пред'явленням позову вона намагається не ущемити чи обмежити будь-чиї інтереси, а лише поновити своє порушене право на житло.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до слідуючого висновку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Північне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України позбавило 209 Управління начальника робіт як підрядну організацію законного права на отримання 10 % житла, тому спір фактично виникає між ними, а позивачем не надано доказів, що саме квартира АДРЕСА_1 в місті Чернігові підлягає виділенню в рахунок 10 % житла.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1. дійсно перебуває на квартирному обліку в 209 УНР для отримання житлової площі в м. Чернігів складом сім'ї чотири чоловіки згідно протоколу засідання житлової комісії №НОМЕР_3 (а.с. 12, 39). Проте, 209 УНР не надав жодного контрольного списку житлової черги своїх працівників квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігова.

І хоча відповідно до п.З Наказу Міністерства оборони України №НОМЕР_1, замовники будівництва житла повинні виділяти 10 відсотків жилої площі в закінчених будівництвом або реконструкцією (комплексним капітальним ремонтом) жилих будинках підрядним будівельним та ремонтно-будівельним організаціям Міністерства оборони України, які безпосередньо виконували будівельні роботи, якою є 209 Управління начальника робіт, проте договором генерального підряду №НОМЕР_2 від 25.07.2005 року не передбачено виділення 10% житла генпідрядній організації.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1. про передачу Північним Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони через Чернігівську КЕЧ 209-му Управлінню начальника робіт квартири АДРЕСА_1 в рахунок 10% належного за законом житла є безпідставними та такими, що заявлені передчасно, оскільки фактично спір виник між двома юридичними особами і підлягає розгляду в господарському суді.

Крім того, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1. про те, що акт передачі квартир під заселення від 22.12.2005 року був перероблений відповідачем, чим 209 УНР як підрядна організація та вона були позбавлені законного права на отримання спірної квартири, не заслуговують на увагу,

 

 

оскільки зазначений акт не був погоджений начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України ОСОБА_2., в зв'язку з чим було складено новий акт. Жодною із сторін до Головного КЕУ Збройних Сил України не заявлялося ніяких вимог, як і не оскаржувались дії його начальника ОСОБА_2.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення та скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, яке судом ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 жовтня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий     

з

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація