Справа № 22а-654/2006 р. Головуючий у першій інстанції
Шитченко Н.В. Доповідач - Скрипка А.А.
УХВАЛА
Іменем України
06 грудня 2006 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого- Скрипки А.А.
судді:
Суддів: Ішутко В.М., Заболотного В.М.
при секретарі: Куксі М.В.
з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду , Чернігівської області від 18 жовтня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
На постанову Чернігівського районного суду, Чернігівської області від 18 жовтня 2006 року, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, подана апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій вона просить постанову скасувати і ухвалити нову про задоволення її позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд порушив норми матеріального права. ОСОБА_1 вважає незаконною постанову, що винесена відповідачем про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за невиконання припису державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища. Також
2
апелянт вказує , що суд не взяв до уваги той факт, що вона не мала можливості підготувати та надати необхідні докази на свій захист, оскільки розгляд справи відбувся у стислі терміни, адміністративне стягнення накладено на неї після сплину передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення строку і двічі за одне й те ж саме правопорупіення. Правила експлуатації полігону твердих побутових відходів вона, як директор ПП „Гранпласт", не порушувала.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з приписами Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області позивачка фактично погодилась, оскільки у встановленому порядку їх не оскаржила та сплатила відповідні штрафи. Суд також не взяв до уваги твердження позивачки щодо непричетності ПП „Гранпласт" до порушень правил складування, розміщення, зберігання ТПВ, та виниклих в подальшому на території полігону пожеж, оскільки ці обставини є встановленими постановами про накладення адміністративних стягнень, що набрали законної сили. Суд також зазначив, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки оскаржувана нею постанова Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області від 10 липня 2006 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за невиконання припису державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду першої інстанції ,-залишенню без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції прийшов до вірного і обгрунтованого висновку відносно того , що підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на позивачку у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за невиконання припису державного інспектора з охорони навколишнього середовища відсутні.
Судом встановлено, що позивачка є директором приватного підприємства „ Гранпласт", що на підставі угоди з УЖКГ Чернігівської міськради здійснює технічне обслуговування полігону твердих побутових відходів та ставків накопичувачів промислових токсичних відходів м.
з
Чернігова, що розташований на земельній ділянці площею 30,18 га на території Новобілоуської сільської ради, Чернігівського району.
21 квітня 2006 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення , згідно якого виявлено порушення правил складування , зберігання , розміщення відходів на полігоні ТПВ м. Чернігова, що призвело до їх загоряння. 25 квітня 2006 року постановою Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області її притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 82 КУпАП ,і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн. Крім цього, 21 квітня 2006 року відносно ОСОБА_1 винесено припис, згідно якого позивачку зобов'язано забезпечити неухильне дотримання правил експлуатації полігону ТПВ , а також вжити дієвих заходів щодо тушіння пожежі та недопущення її виникнення в подальшому ( а. с. 14-16).
05 травня 2006 року щодо позивачки тим же державним органом складено другий протокол про адміністративне правопорушення за незабезпечення виконання припису щодо гасіння пожежі на полігоні ТПВ м. Чернігова. 06 травня 2006 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 188-5 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 204 грн. При цьому 5-6 травня 2006 року працівниками Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в сфері поводження з відходами, що носив форму припису, де, зокрема, визначено, що внаслідок порушення правил утримання та експлуатації полігону виникли нові більш потужні осередки пожежі. Серед порушень визначені, в тому числі, недостатня ізоляція шару сміття грунтом , відсутність захисних екранів в місцях розвантажування відходів та проведення робіт по їх знешкодженню. Пунктом 4 даного припису ОСОБА_1 зобов'язано в строк до 15 червня 2006 року забезпечити дотримання правил експлуатації полігону та норм екологічної безпеки при видаленні відходів шляхом систематичного ущільнення відходів, ізоляції їх грунтом , використання захисних екранів в місцях розвантажування відходів та проведення робіт по їх знешкодженню ( а. с. 10-13).
Суд першої інстанції обґрунтовано в своїй постанові зазначив, що з даними постановами, а отже і приписами, позивачка фактично погодилась , оскільки у встановленому порядку їх не оскаржила та сплатила відповідні розміри штрафів, про що свідчать платіжні квитанції ( а. с. 54,58). І за таких обставин суд обґрунтовано не взяв до уваги твердження ОСОБА_1 та її представника щодо непричетності ПП „ Гранпласт" до порушень правил складування , розміщення , зберігання ТПВ, та виниклих в подальшому на території полігону пожеж.
4
В протоколі від 06 липня 2006 року , складеному відносно позивачки працівниками Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області при перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства в сфері поводження з відходами, зазначено , що ОСОБА_1 в порушення статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", статті 17 Закону України „Про відходи", статтей 15, 20 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" не забезпечила вимог припису від 06 травня 2006 року №011/23 щодо ущільнення відходів , ізоляції їх грунтом , використання захисних екранів в місцях розвантажування , що призвело до загоряння відходів, не вжила дієвих заходів щодо їх гасіння ( а. с. 8). Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що зворотній бік зазначеного протоколу містить перелік прав , наданих правопорушнику згідно положень статті 268 КУпАП при розгляді адміністративної справи, серед яких, в тому числі, зазначені права заявляти клопотання та користуватися юридичною допомогою адвоката .ОСОБА_1 поставила свій підпис внизу протоколу, тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що зі своїми правами вона була ознайомлена , і не взяв до уваги твердження позивачки щодо її юридичної необізнаності та неможливості підготуватися до розгляду даної справи. При цьому позивачка знала про суть проблеми , оскільки до цього двічі протягом нетривалого часу притягувалася до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з неправильною експлуатацією ТПВ на полігоні. Позивачкою не наведено підстав, які б унеможливлювали звернення ОСОБА_1 за юридичною допомогою. Строки притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем порушені не були, оскільки невиконання припису є правопорушенням триваючим і перебіг строків накладення стягнення згідно ч.І статті 38 КУпАП розпочинається з дня його виявлення. Щоразу ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за різні правопорушення, що чітко визначено в фабулі постанов про накладення адміністративних стягнень, з посиланням на необхідні нормативно - правові акти , тому не відповідають дійсності доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про накладення на неї штрафу двічі за одне й те саме правопорушення.
Як вбачається з акту №НОМЕР_1 , перевіркою встановлено, що внаслідок порушення правил експлуатації та утримання полігону виникла пожежа, горіння відбувається на площі 1000 м2 , ефективних заходів по локалізації осередків вогню не здійснюється. Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що виникнення пожежі втретє є свідченням того, що припис Державного управління екології та природних ресурсів не виконувався.
Не можуть бути також підставою для скасування вірної по суті постанови суду першої інстанції доводи апеляційної скарги ОСОБА_1
5
відносно того, що позивачці не вистачило часу на проведення заходів згідно припису, оскільки очолюване нею підприємство не зверталося до відповідача з проханням відстрочити або продовжити строк виконання припису в даній частині , хоча 06 червня 2006 року 1111 „ Гранпласт" направляло до управління екології та природних ресурсів лист, в якому просило відстрочити термін виконання 3 пункту припису № НОМЕР_2 в частині розчищення та заглиблення водовідвідних канав у зв'язку з високим рівнем підземних ґрунтових вод ( а. с. 62). Не зважаючи на наявність звернень 1111 „ Гранпласт" до відділу земельних ресурсів міської та районної рад з приводу зазначених питань , як вбачається з наданих ними відповідей ,-( а. с. 41, 45, 49), замовнику необхідно булр подати до відділу земельних ресурсів схему розташування земельної ділянки, чого не було зроблено. За додатковим роз'ясненням порядку вирішення цього питання до цього ж органу або до іншого компетентного державного органу позивачка не зверталася. Визнаючи в позові бездіяльність зазначених державних органів при наданні їй відповідей , як неправомірну, ОСОБА_1 будь - яким чином цю бездіяльність не оскаржувала.
Є безпідставними також і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що фактично на виконання припису від 06.05. 2006року ПП „Гранпласт" в особі директора ОСОБА_1 вчинено певні дії. Оскільки з матеріалів справи не вбачається виконання позивачем вимог зазначеного припису та вирішення проблеми неправильної експлуатації ТПВ на полігоні, оскільки до правоохоронних органів ПП „ Гранпласт" зверталося за фактами умисних підпалів ТПВ, письмових доказів щодо вирішення питання забезпечення полігону захисними екранами суду не надано , до Заходів по ліквідації загорянь полігонного метану , затверджених позивачкою 21 квітня 2006 року по 1111 „ Гранпласт", а також Заходів по попередженню надзвичайних ситуацій на полігоні ТПВ ( с. Масани), затверджених заступником міського голови 06 червня 2006 року , вказані роботи взагалі не вносились.
З врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що відсутні підстави для скасування, як неправомірної постанови Державного управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області від 10 липня 2006 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за невиконання припису державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища. І доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування судового рішення, ухваленого на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі , підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
6
Керуючись статтями : 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд ,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського районного суду, Чернігівської області від 18 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України в касаційному порядку протягом одного місяця після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: