Справа № 22ц-1880/2006 Головуючий у першій інстанції КОСАЧ LA.
Категорія - цивільна Доповідач - ГУБАР B.C.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2006 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
у складі:
головуючого-судді: ІВАНЕНКО Л.В.
суддів: ГУБАР B.C., СТРАШНОГО М.М.
при секретарі: ПАЦ Т.М.
за участю: ОСОБА_1., ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 жовтня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2006 р. ОСОБА_2. звернулася до суду з позовом та просила стягнути з ОСОБА_1. на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., який продовжує навчання, у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу,
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з відповідачем перебувала у незареєстрованому шлюбі і на підставі рішення Деснянського народного суду м. Чернігова від 12.10.89 р. встановлено батьківство ОСОБА_1. щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. та стягувались аліменти з врахуванням рішення того ж суду від 05.11.91 р. в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, а 1 листопада 2006 року їх синові виповниться 18 років і вона втратить право на стягнення аліментів, в той час як син вчиться в Чернігівському радіомеханічному технікумі на платній основі і потребує матеріальної допомоги.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 жовтня 2006 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/5 частини заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.10.06 р. і до закінчення навчання тобто до 30.06.09 р. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що рішення суду не є законним та обґрунтованим, в ньому вказано, що аліменти підлягають стягненню з 03.10.06 р. в той же час неповнолітній дитині ІНФОРМАЦІЯ_2. виповнилося 18 років. На думку апелянта ст. 199 СК України не передбачено стягнення аліментів в не навчальні місяці, тобто в липні та серпні він не бажає платити аліменти. Стверджує, що
суд не взяв до уваги його стан здоров"я та належним чином не перевірив матеріальний стан його та ОСОБА_2
В поданих до суду запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2. просить відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення без зміни, посилаючись на те, що рішення ухвалено з додержанням матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають матеріалам справи, а доводи апелянта ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права і викладені ним аргументи не відповідають дійсності.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
По справі встановлено, що рішенням Деснянського районного народного суду м. Чернігова від 12 жовтня 1989 року ОСОБА_1. визнано батьком народжених у позивачки синів: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане рішення набрало законної сили і є преюдиціальним для даної справи, тому апеляційний суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що ОСОБА_3 не його син.
Як вбачається з роз'яснень пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов"язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Наявні у матеріалах справи докази приводять апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції при постановленні рішення зазначені вимоги виконані і аліменти з відповідача стягнуто з врахуванням матеріального стану обох сторін та стану здоров"я відповідача, і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Як встановлено апеляційним судом, повнолітнім син відповідача ОСОБА_3 став лише ІНФОРМАЦІЯ_2., коли йому виповнилось 18 років, і саме з 1 листопада 2006 р. у відповідача виник обов'язок утримувати дитину, яка продовжує навчання, але час суд першої інстанції не врахував цього факту і невірно стягнув аліменти з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 03.10.06 р.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з визначенням дати початку стягнення аліментів - з 02 листопада 2006 року.
Згідно довідки Чернігівського радіомеханічного технікуму НОМЕР_1 ОСОБА_3. є студентом ІНФОРМАЦІЯ_4, термін навчання з 01.09.06 р. по 30.06.09 p., навчається за рахунок батьків, оплата за рік становить - 1985 грн.; за семестр - 992 грн. 50 коп.; за місяць - 198 грн. 50 коп..
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв'язку з навчанням в Чернігівському радіомеханічному технікумі
ОСОБА_3. потребує матеріальної допомоги і доводи апеляційної скарги не спростовують вірних по суті висновків суду.
Також вірним є висновок суду першої інстанції про те, що у ОСОБА_1. наявна можливість надавати таку допомогу сину з огляду на те, що відповідач отримує пенсію по інвалідності як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, розмір якої, згідно довідки від 27.11.06., після відрахування аліментів становив з червня 2006 року по жовтень 2006 року 1239, 26 грн. щомісячно, а в листопаді 2006 року відповідачем отримано 1491 грн.69 коп. після відрахування аліментів за один день. Дружина відповідача, шлюб з якою зареєстрований 17.11.06., та яка є інвалідом третьої групи внаслідок загального захворювання, отримує пенсію у розмірі 284 грн.69 коп. щомісячно.
Зважаючи на наведене, апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта про те, що у нього немає можливості утримувати дитину.
Згідно положень ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визначення розміру аліментів в розмірі 1/5 частини заробітку (доходів) щомісячно, оскільки цей розмір визначений судом першої інстанції з врахованням всіх наявних у справі доказів, наданих сторонами, зокрема враховано і те, що відповідач є інвалідом другої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В той же час, суд першої інстанції, визначивши в резолютивній частині рішення, що розмір аліментів не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не звернув увагу на те, що ні мінімального, ні максимального розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина Сімейний кодекс України не встановлює.
Враховуючи наведене, таке посилання суду підлягає виключенню, оскільки воно не ґрунтується на законі.
Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що період навчання триває лише 10 місяців на рік, а тому за час канікул він не повинен сплачувати аліменти, оскільки така позиція апелянта також не грунтується на законі і ст.199 Сімейного кодексу України такого положення не містить.
Узагальнюючи вище викладене, апеляційний суд приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішенню суду зміні з виключенням з резолютивної частини рішення слів: „але не менше ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку" та з визначенням дати стягнення аліменті з 02.11.06., а не з 03.10.06., як вказано в рішенні суду, лис В іншій частині рішення суду слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст.198-201 СК України, ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 жовтня 2006 року змінити, визначивши, що стягнення аліментів необхідно проводити з 02-листопада 2006 року, а не з 03 жовтня 2006 року, як зазначено у рішенні суду, та виключити з резолютивної частини слова: „ але не менше ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Судді:
Головуючий: