Справа № 22-1083\06                               Головуючий у 1 інстанції Бельченко Л. А.

Категорія 27                                                                                 Доповідач Кучерява В. Ф.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 листопада 2006 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

Головуючого Баркової Л. Л

Суддів Кучерявої В, Ф.Трушкова М.М.

При секретарі Мамасуєвїй К.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом   ОСОБА_1 до   ОСОБА_2 про захист честі та гідності за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 4 вересня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2006 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. Посилалася на те, що 13.01.2006 року відповідачка разом з родичами прийшла до неї на роботу в диспетчерську автоколони м. Новоазовська, викликала її у коридор та в присутності співробітників стала ображати її, висловлюючись на її адресу нецензурними та принизливими словами, вимагаючи відмовитись від будинку, який їй подарувала тітка. Була принижена її честь та гідність, внаслідок чого погіршився стан її здоров'я , підвищився артеріальний тиск, вона змушена була приймати ліки. Просила зобов'язати відповідачку принести їй публічне вибачення та у відшкодування моральної шкоди стягнути з неї на її користь 2000 гривень.

Рішенням Новоазовського районного суду від 4 вересня 2004 року позов задоволено частково.

ОСОБА_2 зобов'язано принести публічне вибачення ОСОБА_1, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. у відшкодування моральної шкоди 1200 грн. та витрати на юридичну допомогу 450 грн, судовий збір 17 грн. та 8, 5 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю- доповідача, пояснення апелянта, яка просила задовольнити її апеляційну скаргу, заперечення позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань. Право кожного на повагу до його гідності визначено ст. 28 Конституції

У відповідності із ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутись до суду з позовом про захист її гідності та честі.

У відповідності із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 13.01.2006 року приблизно о 9-30 годині, в приміщенні диспетчерської автоколони м. Новоазовська викликала позивачку у коридор і образливими та нецензурними словами висловлювалась на адресу останньої, чим принизила честь та гідність ОСОБА_1.

Такий висновок суду ґрунтується на наданих судові доказах, поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким суд дав правильну оцінку і обгрунтованно не прийняв до уваги пояснення інших свідків.

Суд першої інстанції правильно захистив порушені права позивачки, визнавши дії ОСОБА_2, що полягали у висловлюваннях образливого харакагеру на адресу позивачки, такими , що принижують її честь та гідність, а також прийшов до обгрунтованно го висновку про причинения позивачці моральної шкоди

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд посилався на обставини справи та на принципи розумності та зваженості і стягнув на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 1200 грн.

Колегія суддів вважає, що доказів того, що позивачці причинено моральну шкоду саме у такому розмірі, суду не надано. З обставин справи вбачається, що позивачка і відповідачка двоюрідні сестри, що події відбувались у коридорі диспетчерської приблизно 10 хвилин, при цьому вияснялись особисті стосунки, пов'язані із їх родинними відносинами. Доказів у підтвердження того, що стан здоров'я позивачки після цього погіршився, суду не надано. При цьому колегія суддів враховує і матеріальний стан відповідачки, яка не працює, знаходиться на утриманні чоловіка- пенсіонера.

Тому колегія суддів вважає, що у відшкодування моральної шкоди слід стягнути з відповідачки на користь позивачки 100 грн.

У відповідності із ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. В зв'язку із задоволенням позовних вимог частково, витрати на надання юридичної допомоги повинні бути відшкодовані позивачці у  розмірі 100 гривень.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції в частині розміру відшкодування моральної шкоди та відшкодування витрат за надання юридичної допомоги підлягає зміні.

Керуючись ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ноаоазовського районного суду Донецької області від 4 вересня 2006 року в частині розміру відшкодування моральної шкоди та витрат за надання юридичної допомоги змінити, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди сто гривень та за надання юридичної допомоги сто гривень

У решті частини рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді: