ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р. Справа № 804/12514/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., при секретарі судового засідання Салюк Л.Ю. за участі: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Старостенка В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати дії Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби, протиправними;

- зобов'язати Головне управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області нарахувати та сплатити належну грошову допомогу ОСОБА_1 в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби, а також виплатити щомісячну грошову допомогу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.08.2013 р. позивача було звільнено з податкової міліції Державної податкової служби України в Дніпропетровській області у зв'язку із скороченням штатів, що підтверджено наказом № 281-о від 27.08.2013 р., проте грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби, а також щомісячну грошову допомогу відповідачем нараховано не було. Позивач наполягає на тому, що на день звільнення з органів податкової служби має необхідний пільговий стаж для отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, тому з урахуванням положень ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вважає дії відповідача з приводу ненарахування та невиплати відповідної одноразової допомоги при звільненні та щомісячної грошової допомоги протиправними.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову. Представником відповідача надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначено наступне. Представник відповідача посилається на те, що одноразова грошова допомога може бути виплачена лише за умови набуття права на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у разі наявності встановленої законодавством вислуги років. Отже, основною умовою для виплати такої одноразової грошової допомоги є набуття права на пенсію за цим Законом (у разі наявності вислуги років, у разі встановлення інвалідності). ОСОБА_1 було звільнено зі служби в податковій міліції за п. 64 «г» у зв'язку із скороченням штатів, тобто було звільнено достроково і він не набув права на пенсію за цим Законом. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач має право на виплату щомісячної грошової допомоги відповідно до зазначеного Закону, а саме ст. 9-1, проте з відповідною заявою до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області позивач не звертався. У зв'язку з вищевикладеним, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції з 14.01.2000 р. по 27.08.2013 р., що підтверджується належним чином завіреною копією трудової книжки, що міститься в матеріалах справи (а.с. 8 - 11).

Відповідно до наказу Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 27.08.2013 р. № 281-о ОСОБА_1 звільнено з податкової міліції через скорочення штатів з посади майора податкової міліції, оперуповноваженого відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів головного відділу податкової міліції Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, в запас Збройних Сил за п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Згідно зазначеного наказу при звільненні ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2013 р. у кількості 2 днів.

Листом від 24.09.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до голови Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби, а саме за 13 років і 7 місяців.

Письмової відповіді на вказане звернення позивач не отримав, звернувся до суду за захистом порушеного права.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовані нормами Закону України від 09.04.1992 р. за № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Згідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про затвердження порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку, податкової міліції, Державної кримінальної виконавчої служби які звільняються зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За умовами пункту 2 Постанови КМУ № 393 до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Пунктом 2 Постанови Кабінету міністрів України від 30 жовтня 1998 р. за № 1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» дію пункту 2 постанови КМУ № 393 поширено і на осіб начальницького складу податкової міліції.

Отже, проаналізувавши положення законодавства необхідно зробити висновок, що умовами для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби є, зокрема, звільнення зі служби у зв'язку із скороченням штатів та наявність вислуги 10 років і більше.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивача звільнено з органів податкової служби з підстав скорочення штатів (п.64 «г»), при цьому строк служби ОСОБА_1 в податкових органах складає понад 10 років.

Листом Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України від 14 листопада 2011 року за № 15/2-6289 роз'яснено, що нарахування одноразової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення з 01.10.2011р. здійснюється незалежно від права на пенсію, що було обов'язковою умовою для виплати одноразової грошової допомоги згідно з попередньою редакцією статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Встановлені обставини справи, свідчать про те, що стаж роботи ОСОБА_1 у податковій міліції складає понад 10 років, відповідач це не заперечував. Тобто, спору щодо наявності у позивача достатньої вислуги років, наявність якої є необхідною умовою для отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» між сторонами не існує.

Доводи відповідача стосовно відсутності у позивача права на отримання відповідної допомоги у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не набув права на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не приймаються судом до уваги, оскільки ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служи, та деяких інших осіб» не передбачає як обов'язкову умову для отримання одноразової грошової допомоги вихід особи на пенсію.

Таким чином, позивач набув всіх встановлених положеннями ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служи, та деяких інших осіб» умов та має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби.

Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач при не нарахуванні та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Щодо виплати позивачу щомісячної грошової допомоги, суд зазначає наступне.

В ст. 9-1 Закону № 2262-ХІІ зазначено, що особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення зі служби виплачується щомісячна грошова допомога в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням. Умови призначення та порядок виплати щомісячної грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пункт 11 Постанови КМУ № 393 встановлює, що особам, звільненим із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, протягом одного року після звільнення із служби виплачується щомісячна грошова допомога у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням. Щомісячна грошова допомога виплачується тим особам, що під час служби мали право на отримання окладу за військовим (спеціальним) званням. Річний строк для виплати щомісячної грошової допомоги особам, зазначеним у абзаці першому цього пункту, обчислюється з дня звільнення їх із служби. Допомога виплачується з дня, що настає за датою, по яку особі нараховане грошове забезпечення при звільненні.

Отже, поряд із виплатою одноразової грошової допомоги за особами, звільненими зі служби у зв'язку із скороченням штатів без права на пенсію, зберігається виплата щомісячної грошової допомоги - окладу за військовим чи спеціальним званням протягом одного року з дня звільнення.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що позивачем не подавалась заява до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області про виплату щомісячної грошової допомоги, позивач цей факт не заперечував.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в частині виплати позивачу щомісячної грошової допомоги та роз'яснює позивачу його право звернутися до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області з відповідною заявою про виплату щомісячної грошової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В позовній заяві позивачем заявлено вимогу про покладення судових витрат на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір у розмірі 34,41 грн. З огляду на часткове задоволення адміністративного позову, стягненню з Державного бюджету підлягає частина сплаченого судового збору в розмірі 17,20 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби.

Зобов'язати Головне управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області нарахувати та сплатити належну грошову допомогу ОСОБА_1 в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 17 (сімнадцять) гривень 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 21 жовтня 2013 року.

Суддя О.М. Неклеса