Справа № 462/4948/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 листопада 2013 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Галайко Н.М.
При секретарі Колошкін П.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Компанія Дністер» про проведення остаточного розрахунку при звільненні, витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час не проведення остаточного розрахунку та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1, звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача - ТзОВ «Компанія Дністер» заробітну плату, що не була виплачена при звільненні; стягнути з відповідача - ТзОВ «Компанія Дністер» середній заробіток за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні; стягнути з відповідача - ТзОВ «Компанія Дністер» на свою користь відшкодування нанесеної моральної шкоди в розмірі 120,000 гривень; зобов'язати відповідача видати позивачеві належним чином оформлену трудову книжку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на такі обставини:
23.02.1998р. позивач був прийнятий на посаду заступника головного бухгалтера ТзОВ «Компанія Дністер» 05.03.2013 року позивачем було подано заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням. В цей самий день позивач отримав лікарняний лист з непрацездатності та 133.03.2013 року був прооперований у Львівській клінічній лікарні швидкої допомоги. Після виходу з лікарняного 01.04.2013 року позивачем було передано у бухгалтерію оригінали лікарняних листів та подано заяву про проведення остаточного розрахунку. Однак позивачеві так і не було видано трудову книжку, а також не було проведено остаточного розрахунку. Повторно, 29.04.2013 року позивач особисто звернувся до інспектора по кадрам ТзОВ «Компанія Дністер» гр.. ОСОБА_2 з вимогою видати йому трудову книжку, на що позивачеві було відмовлено на підставі вказівки генерального директора Караїма В.С. Також позивачеві було відмовлено у прийнятті та реєстрації у журнал вхідної кореспонденції повторної заяви про проведення остаточного розрахунку та видачі трудової книжки. У зв'язку із цим позивач 29.04.2013 року рекомендованим листом направив на адресу відповідача заяву із вимогою видати трудову книжку та провести остаточний розрахунок. Однак по цей час остаточну розрахунку з позивачем не проведено та трудову книжку не видано, жодних письмових повідомлень з боку відповідача на адресу позивача не надходило.
На підставі наведеного позивач просить суд позов задоволити.
Позивач - ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені у позовній заяві вимоги підтримав, просить суд позов задоволити.
Представник позивача - ОСОБА_4 у судовому засіданні заявлені у позовній заяві вимоги підтримав, просить суд позов задоволити.
Представник відповідача - Копитчак С.І. у судовому засіданні позов не визнав, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити покликаючись на наступні обставини:
На підставі наказу № 18к від 04.03.2013 року у зв'язку із проведенням службового розслідування з приводу дій позивача щодо зловживання службовим становищем, підробки документів та заволодіння грошовими коштами ТзОВ «Компанія Дністер» його було відсторонено від роботи. Наказом № 8/1 від 18.02.2013 року створено комісію з проведення службового розслідування щодо дій головного бухгалтера ОСОБА_1 за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010р.
На підставі інформації наданої вищезазначеною комісією, генеральним директором ТзОВ «Компанія Дністер» було подано заяву про вчинення злочину до УДСБЕЗ ГУМВСУ у Львівській області з вимогою зареєструвати її в ЄДРДР та розпочати досудове розслідування за фактом вчинення дій головним бухгалтером ТзОВ «Компанія Дністер» ОСОБА_1, які мають ознаки складу злочину передбаченого ст.ст. 191, 366 КК України. 14.03.2013 року до ЄДРДР внесено заяву про вчинення злочину під № 12013150010000322 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та передано ці матеріали досудового розслідування до слідчого відділу СУ ГУМВС України у Львівській області. Представник відповідача пояснив, що на відміну від звільнення при відстороненні від роботи трудовий договір з працівником не припиняється, трудова книжка не видається і розрахунок не проводиться. Відсторонення оформляється наказом і запис до трудової книжки не вноситься. Час, протягом якого працівник не працював на підставі відсторонення його від роботи, не підлягає оплаті.
На підставі наведеного представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити повністю у зв'язку із безпідставністю.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до переконання що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на посаду заступника головного бухгалтера ТзОВ «Компанія Дністер» 23.02.1998р.
Ця обставина у судовому засіданні визнана сторонами, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Встановлено, що Наказом від 18.02.2013 року № 8/1 створено комісію з проведення службового розслідування щодо дій головного бухгалтера ОСОБА_1 за період з 01.03.2010р. по 31.12.2010 року, що стверджується Наказом № 8/1 від 18.02.2013 р.
Судом встановлено, що згідно Наказу № 18 к від 04.03.2013 року у зв'язку із проведенням службового розслідування головного бухгалтера ОСОБА_1 відсторонено від виконання трудових обов'язків на час проведення службового розслідування у порядку ст. 46 КЗпП, що стверджується Наказом № 18к від 04.03.2013 року.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 05.03.2013 року подав на ім'я генерального директора ТзОВ «Компанія Дністер» заяву з проханням про звільнення з посади головного бухгалтера за власним бажанням з 05.03.2013 року, що стверджується копією Заяви від 05.03.2013 року.
Відповідно до п. 2.5. Правил внутрішнього трудового розпорядку ТзОВ «Компанія Дністер» за ініціативою працівника трудові відносини припиняються згідно зі статтями 38 та 39 КЗпП України.
Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Відповідно до ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів,навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивача - ОСОБА_1 на момент подачі заяви до суду не було звільнено з роботи, а лише відсторонено від роботи, а тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - ТзОВ «Компанія Дністер» заробітної плати, що не була виплачена при звільненні та стягнення з відповідача - ТзОВ «Компанія Дністер» середнього заробітку за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні не є підставними та не підлягають до задоволення.
Крім цього, у відповідності до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У судовому засіданні встановлено, що своїми діями ТзОВ «Компанія Дністер» жодним чином не порушило законні права працівника, а тому, у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити у зв'язку із необґрунтованістю.
На підставі наведеного, керуючись ст.10, 11, 60,61 88, 179, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 46, 38, 94, 237-1КЗпП України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ТзОВ «Компанія Дністер» про проведення остаточного розрахунку при звільненні, витребування трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час не проведення остаточного розрахунку та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутніми в судовому засіданні у 10-денний строк з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Галайко Н.М.