УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 103/3897/2012Головуючий суду першої інстанції:Нікіщенко М.І.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.

"14" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІващенко В.В.

СуддівБілоусової В.В., Дралла І.Г.

При секретаріЩегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АР Крим, органу приватизації при виконавчому комітеті Бахчисарайської міської ради АР Крим, ОСОБА_7, треті особи: Фонд майна АР Крим, товариство з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод», Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, - про визнання рішення незаконним, його скасування, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод; за позовом ОСОБА_8 до виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради, ОСОБА_7, треті особи: товариство з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод», Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, Фонд майна АР Крим, - про визнання незаконним рішення, визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації

за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та Товариства з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод»

на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 02 серпня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

у серпні 2012 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АР Крим, органу приватизації при виконавчому комітеті Бахчисарайської міської ради АР Крим, ОСОБА_7, треті особи: Фонд майна АР Крим, товариство з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод», Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, - про визнання незаконним та скасування рішення органу приватизації при виконавчому комітеті Бахчисарайської міської ради АР Крим №408 від 14.12.2011 року на квартиру АДРЕСА_1 в частині приватизації та передачі в приватну власність на ім'я ОСОБА_7, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 35,2 кв.м. видане виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради АРК на підставі рішення органу приватизації №408 від 14.12.2011 року, припинення права власності на квартиру АДРЕСА_1, видане органом приватизації - виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради на ім'я ОСОБА_7, як на майно, яке не може належати цій особі за Законом зі зняттям з реєстрації за вказаною адресою, стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення органу приватизації про право власності, отримане ОСОБА_7, порушує її права, оскільки саме вона проживає в спірній квартирі з 1984 року по теперішній час, за цією адресою зареєстрована, спірна квартира складається з двох кімнат, які значилися як №4 та №6, при цьому реєстрація значилася за квартирою №4, оскільки ці квартири на початку будівництва були об'єднанні, маючі спільний вхід. ОСОБА_7 та члени його сім'ї ніколи у вищезазначеній квартирі не проживали, відповідно не мали права на приватизацію.

У ході судового розгляду справи позивачем були заявлені уточнені позовні вимоги, а саме: позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення органу приватизації при виконавчому комітеті Бахчисарайської міської ради АР Крим №408 від 14.12.2011 року на квартиру АДРЕСА_1 в частині приватизації та передачі в приватну власність ОСОБА_7, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 35,2 кв.м., видане виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради АР Крим на підставі рішення органу приватизації №408 від 14.12.2011 року, визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_7

26.03.2013 року до суду надійшла заява ОСОБА_6 про об'єднання в одне провадження цивільної справи №103/3897/2012 за позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АР Крим, органу приватизації при виконавчому комітеті Бахчисарайської міської ради АР Крим, ОСОБА_7, треті особи: Фонд майна АР Крим, товариство з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод», Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, - про визнання свідоцтва про право власності недійсним та його скасування, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням з цивільною справою №103/1381/13-ц за позовом ОСОБА_8 до виконавчому комітеті Бахчисарайської міської ради АР Крим, органу приватизації при виконавчому комітеті Бахчисарайської міської ради АР Крим, ОСОБА_7, треті особи: Фонд майна АР Крим, товариство з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод», Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, - про визнання незаконним рішення виконавчого комітету, визнання свідоцтва про право власності недійсним та його скасування, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, оскільки позовні вимоги її та ОСОБА_8 однорідні, виникають з одних правовідносин, пред'явлені до одних і тих самих відповідачів.

Ухвалою Бахчисарайського районного суду АРК від 12 червня 2013 року об'єднано в одне провадження позовні вимоги у цивільній справі №103/3897/2012 з вимогами у цивільній справі№103/1381/13-ц.

11.03.2013р. ОСОБА_7 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні кімнатою.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником в порядку приватизації кімнати АДРЕСА_1, але ця кімната зайнята позивачкою, яка перешкоджає йому вселитися у кімнату.

Рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 02 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_8 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення органу приватизації при виконавчому комітеті Бахчисарайської міської ради АРК 408 від 14.12.2011 року в частині приватизації та передачі в приватну власність на ім'я ОСОБА_7 АДРЕСА_1.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво на право власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1, спільною площею - 16,7 кв.м., видане виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради АРК №408 від 14.12.2011 року.

Визнано ОСОБА_7 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

В інший частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з місцевого бюджету виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради, органу приватизації при виконавчому комітеті Бахчисарайської міської ради АР Крим, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судовий збір по 35,77 гривень з кожного.

Стягнуто з місцевого бюджету виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради, органу приватизації при виконавчому комітеті Бахчисарайської міської ради АР Крим, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 судовий збір по 38,23 гривень з кожного.

У задоволені позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні кімнатою відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_7 та ТзДВ «Бахчисарайський консервний завод» ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права. Зокрема апелянти зазначають, що судом не надано належної правової оцінки тим доказам, якими позивачі обґрунтовували позовні вимоги, з приводу заявлених представником апелянта та представником ТзДВ «Бахчисарайський консервний завод» сумнівів щодо достовірності ордеру на жиле приміщення №4 від 04.03.1988 року, листів товариства з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод» №45 від 07.12.2011 року, №43 від 02.12.2011 року, плану евакуації від 07.09.2009 року, суд в порушення вимог ч.2 ст. 185 ЦПК України належним чином не перевірив їх достовірність, зокрема не з'ясував питання видачі позивачам ордеру на жиле приміщення, складання його не уповноваженою особою. Разом з тим, заявляючи вимоги про скасування розпорядження про приватизацію та визнання свідоцтва про право власності ОСОБА_7 на квартиру №6 недійсним, позивачі не зазначають, які саме їх права були порушені з боку ОСОБА_7 в момент видачі органом приватизації вищевказаного розпорядження та свідоцтва на право власності на житло.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не є обґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_8, суд виходив із того, що приватизація ОСОБА_7 кімнати №6 у гуртожитку була проведена з грубим порушенням вимог закону «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а саме: гуртожиток не було передано у власність територіальній громаді, тому виконком Бахчисарайської міської ради не мав повноважень щодо розпорядження ним; ОСОБА_7 зареєстрований у кімнаті №6 з 20.10.2009р., але ніколи в ній не проживав; оспорюване рішення органу приватизації при виконкомі Бахчисарайської міської ради підписано міським головою ОСОБА_9, який не входить до складу органу приватизації та не має права підписувати рішення цього органу.

Незаконна приватизація ОСОБА_7 кімнати №6 у гуртожитку порушує законні права ОСОБА_6, яка постійно проживає у квартирі №4, яка складається з двох кімнат: №4 та №6, вселилася у гуртожиток на законних підставах та має право на приватизації житлових приміщень, та її сина ОСОБА_8, який зареєстрований та постійно проживає у цій квартирі.

З такими висновками суду погоджується судова колегія.

Статтею 1 Закону України від 04 вересня 2008р. №500-У1 «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» визначена сфера його дії: він поширюється на громадян, які не мають власного житла, більш п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.

Судовим розглядом встановлено та не оспорюється ОСОБА_7, що він, хоча і був зареєстрований у кімнаті №6 з 20.10.2009р., але ніколи в ній не проживав.

При приватизації ним кімнати №6 не дотримано вимог вищезгаданого закону щодо проживання у гуртожитку більш п'яти років.

ТзДВ «Бахчисарайський консервний завод» не надано суду доказів передачі гуртожитку у власність територіальної громади в порядку, передбаченому п. п. 1,2 ч.1ст.3 Закону України від 04 вересня 2008р. №500-У1 «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», тому орган приватизації при виконкомі місцевої ради перевищив свої повноваження щодо приватизації ОСОБА_7 кімнати №6 у гуртожитку, ще не переданому у комунальну власність.

Рішення органу приватизації при виконкомі Бахчисарайської міської ради підписано міським головою ОСОБА_9, який не входить до складу органу приватизації та не має права підписувати рішення цього органу.

За таких обставин суд дійшов цілком законного і обґрунтованого висновку про незаконність приватизації ОСОБА_7 кімнати №6 у гуртожитку та недійсність свідоцтва про право власності останнього на цю кімнату.

Доводи апеляційних скарг ТзДВ «Бахчисарайський консервний завод» та ОСОБА_7 щодо фальсифікації ордеру на житлове приміщення №4 від 04.03.1988р. на право зайняття ОСОБА_6 жилого приміщення площею 35,2 кв.м., яке складається з двох кімнат, є голослівними, оскільки цей ордер у судовому порядку не визнаний недійсним.

Окрім цього, правомірність вселення позивачки та проживання її у квартирі №4 площею 35,2 кв.м. підтверджується сукупністю інших належних та допустимих доказів.

Не є такими, що заслуговують на увагу доводи апелянтів про те, що кімната №6 ніколи не була складовою частиною квартири №4 площею 35,2 кв.м., яку займала ОСОБА_6 та її сім'я, спростовуються іншими доказами, дослідженими судом, яким була надана належна оцінка:рішенням Бахїчисарайської міської ради № 341 від 25.10.2011р.(а.с.42 т.1), актом обстеження житлових умов, складеним комісією, створеною на підставі розпорядження міського голови від 24.04.2002р (а.с.36-39 т.1)., планом евакуації гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1, листами ТзДВ «Бахчисарайський консервний завод» №45 (а.с.21 т.1), №43 від 02.12.2011р. (а.с.23 т.1).

Так, з акту обстеження житлових умов, складеного комісією, створеною на підставі розпорядження міського голови від 24.04.2002р (а.с.36-39 т.1) убачається, що ОСОБА_6 проживає та зареєстрована в кімнаті №4 гуртожитку, а її син ОСОБА_10 - у кімнаті №6.

З плану евакуації гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1 убачається, шо кімната №6 відноситься до складу квартири №4, якою з 1988р. користується ОСОБА_6

З листів ТзДВ «Бахчисарайський консервний завод» №45 (а.с.21т.1), №43 від 02.12.2011р. (а.с.23 т.1) убачається, що з 2009р. у кімнаті №6 гуртожитку зареєстрований ОСОБА_10

Отже, доводи апеляційних скарг про те, що сукупністю вищезгаданих письмових доказів позивачкою не доведено правомірність її проживання разом з сином у квартирі №4, яка складається з кімнат №4 та №6, не є такими, що відповідають дійсності.

Доводи апелянтів про те, що судом першої інстанції не була перевірена достовірність цих доказів, судова колегія також не приймає до уваги, оскільки ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не було надано доказів, які б свідчили про їх фальшивість.

Не є також такими, що заслуговують на увагу доводи апелянтів про те, що незаконна приватизація ОСОБА_7 кімнати №6, ніяким чином не зачіпає прав та законних інтересів позивачів, оскільки саме цю кімнату на протязі багатьох років займає сім'я ОСОБА_6

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення вищезгаданим вимогам відповідає, що згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308 ч.1, 314, 315, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИ Л А :

апеляційні скарги ОСОБА_7 та Товариства з додатковою відповідальністю «Бахчисарайський консервний завод» відхилити.

Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 02 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді :