УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 2/121/244/13Головуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.

"14" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБілоусової В.В.,

СуддівДралла І.Г., Іващенко В.В.

При секретаріЩегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про виділ в натурі частки житлового будинку, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про виділ в натурі частки житлового будинку.

Позов мотивовано тим, що сторонам на праві спільної часткової власності належить по ? частці житлового будинку АДРЕСА_1. Виходячи з технічних характеристик домоволодіння, позивач просить виділити йому ? частку будинку у вигляді приміщень: літ. 1-1, площею 7,0 кв.м, літ.1-2 площею 7,9 кв.м, літ. 1-3 площею 14,8 кв.м, літ. 1-4 площею 6,4 кв.м, літ. 1-5 площею 12,5 кв.м літ. 1-6 площею 3,2 кв.м та підвал площею 51,8 кв.м, визнавши за ним право власності на вказані приміщення. Інші приміщення залишити у володінні відповідача.

Заочним рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 23 липня 2013 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись із рішення суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що сторони є співвласниками у рівних частках (1/2 частка у кожного) будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 10 - 12/.

Зазначене домоволодіння загальною площею 211, 7 кв. м., складається з наступних приміщень: підвал площею 51, 8 кв. м; перший поверх площею 51, 8 кв. м, в якому знаходяться приміщення: 1-1 площею 7, 0 кв. м, приміщення 1-2 площею 7, 9 кв. м, приміщення 1-3 площею 14, 8 кв. м, приміщення 1-4 площею 6, 4 кв. м, приміщення 1-5 площею 12, 5 кв. м, приміщення 1-6 площею 3, 2 кв. м; другий поверх площею 55 кв. м, в якому знаходяться приміщення: 2-1 площею 7, 4 кв. м, приміщення 2-2 площею 8, 7 кв. м, приміщення 2-3 площею 15, 7 кв. м, приміщення 2-4 площею 9, 5 кв. м, приміщення 2-5 площею 10, 5 кв. м, приміщення 1 площею 3, 2 кв. м; мансарда площею 53, 1 кв. м., в якій знаходяться приміщення: 1 площею 16, 3 кв. м, приміщення 2 площею 4, 2 кв. м, приміщення 3 площею 9, 8 кв. м, приміщення 4 площею 7, 4 кв. м, приміщення 5 площею 15, 4 кв. м.

Положеннями Цивільного кодексу України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (стаття 358).

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 364).

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 367).

Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» №7 від 04.10.1991 зазначив, що при вирішенні спорів про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом. Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. При цьому суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частину будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле (пункти 6-8).

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 1309 від 02.04.2013 року визначені два варіанти виділу ? частки в натурі ОСОБА_6 в житловому будинку АДРЕСА_1.

За першим варіантом запропоновано - визначити ОСОБА_6 з приміщень, розташованих в житловому будинку АДРЕСА_1: підвал площею 51,8 кв. м; на першому поверсі приміщення: літер 1-1 площею 7, 0 кв. м., літер 1-2 площею 7, 9 кв. м, літер 1-3 площею 14,8 кв. м, літер 1-4 площею 6, 4 кв. м, літер 1-5 площею 12,5 кв. м, літер 1-6 площею 3,2 кв. м, балкон літера а. Усього по приміщенням - загальна площа 103, 6 кв. м. По балкону приведена до загальної площі 11, 4 кв. м. Усього корисної (розрахункової) площі 115 кв. м. Переобладнання при виділі по варіанту № 1: встановлення лічильника води у колодязі, прокладання трубопроводу холодної води Ф 20 мм - 25м.п., прокладання кабелю 300 м.п. та встановлення лічильника електроенергії. Вартість переобладнання к варіанту виділу № 1 з НДС - 14 752 грн. Компенсація за невідповідність фактично виділеної частки - ідеальній, по варіанту № 1 виділу в натурі, співвласник ОСОБА_7 повинна компенсувати на користь ОСОБА_6 30 361 грн.

За другим варіантом запропоновано - визначити ОСОБА_6 з приміщень, розташованих в житловому будинку АДРЕСА_1 на другому поверсі приміщення: літер 2-1 площею 7, 4 кв. м, літер 2-2 площею 8, 7 кв. м, літер 2-3 площею 15, 7 кв. м, літер 2-4 площею 9, 5 кв. м, літер 2-5 площею 10, 5 кв. м, літер 2-6 площею 3, 2 кв. м, балкон літер а1, в мансарді приміщення: літер 3-1 площею 16, 3 кв. м, літер 3-2 площею 4, 2 кв. м, літер З-3 площею 9, 8 кв. м, літер 3-4 площею 7,4 кв. м, літер 3-5 площею 15, 4 кв. м, балкон літер а2. Усього по приміщенням загальна площа 108, 1 кв. м. По балконам приведена до загальної площі 22, 2 кв. м. Усього корисної (розрахункової) площі 130, 3 кв. м. Переобладнання при виділі по варіанту № 2: встановлення лічильника води у колодязі, прокладання трубопроводу холодної води Ф 20 мм - 25м.п., прокладання кабелю 300 м.п. та встановлення лічильника електроенергії. Вартість переобладнання до варіанту виділу № 2 з НДВ - 14 752 грн. Компенсація за невідповідність фактично виділеної частки - ідеальній, по варіанту № 2 виділу в натурі, повинен компенсувати ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 30 361,02 грн.

Положеннями частин 6-7 статті 147 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу. Незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі.

Колегія суддів погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою експертного висновку. Зокрема з тим, що експертний висновок суперечить вимогам закону, оскільки відповідно до вимог п. 2.22 ДБН В.2.2-15-2005 у власність кожного співвласника повинна бути виділена частина жилого будинку та підсобні приміщення (кухня, передпокій, санвузли, внутрішньоквартирні коридори, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення тощо) у відповідності з часткою кожного співвласника, а експертний висновок містить у собі варіанти поділу домоволодіння з виділом сторонам приміщень без визначення їх цільового призначення.

Крім того, відповідно до технічного висновку Севастопольської філії Державного наукового - дослідного та проектно - вишукувального інституту НДІпроектреконструкція від 2013 року щодо стану конструкцій та у цілому споруди (літ. А) за адресою - м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 4-и - споруда за зазначеною адресою визнана конструктивно неміцною та нестійкою у разі виникнення сейсмічних впливів або зсув земляних мас. Використання споруди за зазначеною адресою в якості житлового будинку неможливо через незадовільний стан конструктивних елементів споруди, а також відсутності теплотехнічних характеристик, центрального опалення. Виділити в два окремих об'єкта зазначену споруду для повноцінного проживання не представляється можливим. /а.с. 195 - 218/.

Враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, надані у постанові Пленуму «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» №7 від 04.10.1991 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виділу ОСОБА_6 частки домоволодіння в натурі, оскільки варіанти виділу, запропоновані експертом, не містять можливості виділення сторонам відокремленої частини будинку із самостійним виходом або наявності технічної можливості переобладнання приміщення в ізольовані квартири для всіх співвласників, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову.

Порядок призначення експертизи врегульований статтею 143 ЦПК України, відповідно до вимог якої суд призначає експертизу лише за заявою осіб, які беруть участь у справі. Колегією суддів сторонам роз'яснено право заявити клопотання про призначення повторної експертизи. Подана ОСОБА_6 апеляційна скарга такого клопотання не містить. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції сторони відмовилися заявляти клопотання про призначення експертизи, що зафіксовано у журналі судового засідання.

Доводи апелянта про те, що спірний будинок є окремими приміщеннями, які експлуатуються незалежно один від одного, між собою не пов'язані та мають окремі входи зі двору, колегія суддів відхиляє, оскільки жодне з приміщень, що належить виділити не має статусу жилого.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є безумовними підставами для скасування рішення суду, яке є правильним по суті і справедливим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 308, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 23 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді