ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 листопада 2013 року Справа № 5006/18/91пд/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Малетича М.М., Панової І.Ю., Плюшка І.А., Шевчук С.Р.,

розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Восток"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 10.07.2013

у справі № 5006/18/91пд/2012

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Восток"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_6

пророзірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.01.2013 у справі №5006/18/91пд/2012 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2013 у справі №5006/18/91пд/2012 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі № 5006/18/91пд/2012 постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення місцевого господарського суду залишено в силі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.07.2013 у справі № 5006/18/91пд/2012, у якій просить зазначену постанову скасувати, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 03.07.2013 у справі № 5006/18/93пд/2012 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме: частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 10.07.2013 у справі № 5006/18/91пд/2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову замовника до виконавця про розірвання договору про надання послуг, обґрунтованих невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором у строк та ненаданням для підписання акта наданих послуг. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених місцевим судом обставин справи про те, що позивач не виконав обов'язку за договором щодо надання відповідачу відповідної технічної документації, необхідної останньому для виконання своїх зобов'язань за договором.

Водночас у постанові від 03.07.2013 у справі № 5006/18/93пд/2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову замовника до виконавця про розірвання договору про надання послуг, виходячи із встановлених судом апеляційної інстанції обставин. Апеляційним господарським судом встановлено, що: відповідачем були порушені істотні умови договору щодо надання передбачених договором послуг у визначений договором та додатковою угодою строк; відповідачем не був наданий замовнику для підписання акт наданих послуг у строк; відповідачем не доведено, що зобов'язання за договором не могло бути виконано ним у строк внаслідок прострочення виконання своїх зобов'язань позивачем.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене, підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Восток" у допуску справи № 5006/18/91пд/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО. Кот

Судді М. Малетич

І. Панова

І. Плюшко

С. Шевчук