УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Гончара В.П.,

Дербенцевої Т.П., Олійник А.С.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 лютого 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування посилаючись на те, що з 25 червня 2005 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 24 червня 2011 року заочним рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим шлюб між сторонами розірвано. В період шлюбу 02 вересня 2008 року сторони придбали автомобіль «Toyota FJ Cruiser», д.н. НОМЕР_2, який було зареєстровано на ім'я ОСОБА_4 У травні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна, та виділення їй у власність автомобіля «Toyota FJ Cruiser», д.н. НОМЕР_2. У вересні 2010 року ОСОБА_4 продала спірний автомобіль ОСОБА_5 Позивач зазначив про те, що відповідачка відчужила автомобіль, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, без його згоди, тому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаного автомобіля, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 04 лютого 2012 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов висновку про те, що законом не передбачена письмова згода одного із подружжя на відчуження майна, шляхом укладення договору купівлі-продажу, нотаріальне посвідчення якого не є обов'язковим.

Суди дійшли такого висновку з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судами встановлено, що з 25 червня 2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.

24 червня 2011 року заочним рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим шлюб між сторонами розірвано.

У період шлюбу 02 вересня 2008 року сторони придбали автомобіль «Toyota FJ Cruiser», д.н. НОМЕР_2, який було зареєстровано на ім'я ОСОБА_4

У вересні 2010 року ОСОБА_4 продала автомобіль «Toyota FJ Cruiser», д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_5

Згідно з положеннями ст. 657 ЦК України укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена (ч. 3, 4 ст. 65 СК України).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2012 року відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_6 в частині поділу транспортних засобів: автомобілів «Toyota FJ Cruiser», д.н. НОМЕР_2, та «Infiniti FX 35», д.н. НОМЕР_2. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишено без змін рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року.

Вказаним рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2012 року встановлено, що після фактичного припинення шлюбних відносин у 2010 році у користуванні ОСОБА_6 залишився автомобіль «Toyota FJ Cruiser», д.н. НОМЕР_2, та у користуванні ОСОБА_3 залишився автомобіль «Infiniti FX 35», д.н. НОМЕР_2.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників (ч. 3 ст. 369 ЦК України).

Положення ч. 5 ст. 369 ЦК України передбачають письму та нотаріально посвідчену згоду співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном лише у разі укладення правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації.

За таких обставин суди, врахувавши всі обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку про те, що обов'язкова письмова згода одного із подружжя на продаж іншим подружжям автомобіля шляхом зняття з обліку та постановки на облік транспортного засобу новим власником не передбачена законом, а сам факт продажу автомобіля не є підставою для визнання правочину недійсним.

Доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків судів та не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Статте