Справа № 104/2612/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И          

18 листопада 2013 року м. Білогірськ

Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Борісенка Є.В.,

при секретарі           - Стаднюк Н.О.,

за участю:

прокурора - Бекірова Е.Ф.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому в залі суду в м. Білогірську кримінальне провадження № № 12013130260001400 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, холостого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України несудимого; проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2013 року, близько 13-00год., ОСОБА_1, знаходячись у м. Білогірську, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою ОСОБА_2, взяв на тимчасове використання мобільний телефон марки NOKIА АSА-202, що належав ОСОБА_3, який не повернув та яким розпорядився на власний розсуд, шляхом продажу його у крамниці на ринку м. Білогірськ, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 750 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі пред’явленого обвинувачення, суду пояснив, що у жовтні 2013 року, на вул. Семашка в м. Білогірську, взяв у знайомого ОСОБА_2 телефон, щоб зателефонувати на роботу, він подзвонив, але телефон не повернув, а продав, гроші витратив на власні потреби. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

За згодою всіх учасників процесу, у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються, обмежив об’єм досліджуваних доказів допитом підсудного та дослідженням матеріалів кримінальної справи, що стосуються його особи. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи є добровільною та істинною їх позиція, а також учасникам процесу роз’яснено, що у разі не дослідження судом доказів по справі вони будуть позбавлені можливості оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Допитавши підсудного, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення.

Органами досудового розслідування, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

За довідкою Білогірської районної лікарні ОСОБА_1на диспансерному обліку у лікаря психіатра не перебуває, за довідкою КРУ «Наркологічний диспансер» на диспансерному обліку – не стоїть (т.2,а.с.27,28).

В якості пом'якшуючих покарання ОСОБА_1 обставин, у відповідності до ст. 66 КК України, суд бере до уваги його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, усіх обставин справи, особу підсудного, який не працює, його молодий вік, що за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується посередньо (т.2,а.с.23), проживає один (т.2,а.с.25), раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але в силу ст. 89 КК України є таким, що не має судимості (т.2,а.с.29-32), у зв’язку з чим приходить до переконання про необхідність призначення покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України та покладанням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки мета покарання може бути досягнута й без ізоляції підсудного від суспільства, але в умовах здійснення за ним контролю, що відповідає вимогам кримінального закону та буде достатнім для виправлення підсудного, сприяти його перевихованню, запобіганню й попередженню вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 3(три) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Білогірський районний суд АР Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: /підпис/

З оригіналом згідно: суддя секретар: