Справа № 149/2494/13-ц

Провадження №2/149/797/13

Номер рядка звіту 36

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

          26.09.2013 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вергелеса В.О.

з участю секретаря Лисої В.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом ОСОБА_2 до Маркушівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Маркушівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на майно обгрунтовуючи це тим, що 27.04.2006 року помер її батько ОСОБА_5, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті залишилося майно - житловий будинок по вулиці Дзержинського,19 в с. Митинці Хмільницького району Вінницької області. Їй 22 грудня 2006 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, де зазначений житловий будинок не входив. При звернені до Хмільницької міської державної нотаріальної контори їй було надано письмову відповідь від 26.06.2013 року про те, що видати свідоцтво на нерухоме майно, яке розташоване по вулиці Дзержинського,19 в с. Митинці Хмільницького району Вінницької області неможливо, так як відповідно до законодавства України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться після подання правовстановлювальних документів щодо належності цього майна спадкоємцеві.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, та надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Судові витрати у справі просив покласти на позивача.

          Відповідач у справі ОСОБА_3 про місце, день і час судового засідання повідомлена належним чином. В судове засідання не з"явилася, до суду подала заяву, якою позов визнала, на спадкове майно не претендує і проти задоволення позову не заперечує. Просила розгляд справи проводити без її участі.

          Відповідач у справі Маркушівська сільська рада Хмільницького району належним чином повідомлена про місце, дату і час судового засідання, свого предстваника для участі в судовому засіданні не направила. Через канцелярію суду 04.09.2013 року надійшла заява Маркушівської сільської ради від 02.09.2013 року за вих. № 53 відповідно до якої, Маркушівська сільська рада, просить розглянути справу без її участі, з матеріалами справи ознайомлені, заперечень і зауважень не мають, будь-якими даними, які б перешкоджали визнанню права власності на спадкове майно за ОСОБА_2, не володіють.

          Судом встановлено наступні факти, обставини та відповідні їм правовідносини.

          Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_4 на підставі заповіту батька ОСОБА_5, який помер 27.04.2006 року, має право на спадкове майно, яке залишилося після його смерті, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями по вулиці Дзержинського 19 в с. Митинці Хмільницького району Вінницької області. Із спадкової справи вбачається, що 19.04.2000 року ОСОБА_5 склав та підписав заповіт, який 19.04.2000 року посвідчено секретарем виконкому Маркушівської сільської ради, зареєстровано в реєстрі № 54, відповідно до якого ОСОБА_5 все своє майно заповів ОСОБА_2 (а.с. 46-69).

           Також з спадкової справи вбачається, що ОСОБА_4 у визначений законом шестимісячний строк, 23.08.2006 року, звернулася з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом, нотаріусом було заведено спадкову справу за № 40489460 у спадковому реєстрі, а інші особи за заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися.

           22.12. 2006 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, а саме на на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акту майно (а.с. 68-69).

          Таким чином, так як позивач ОСОБА_4 у встановлений ст. 1270 ЦК України строк звернулася до Хмільницької районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, а саме на на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що підтверджується спадковою справою за № 352/2006 у Хмільницькій районній державній нотаріальній конторі , то вважається такою, що прийняла спадщину.

           Державним нотаріусом Хмільницької міської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, який розташований по вулиці Дзержинського, 19 у с. Митинці Хмільницького району Вінницької області, так як відсутні правовстановлювальні документи на зазначене нерухоме майно, що підтверджено листом державного нотаріуса Хмільницької міської державної нотаріальної контори за вих. № 495/02-17 від 26.06.2013 року ( а. с. 11 ).

          Також судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5 був власником житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані по вулиці Дзержинського, 19 у с. Митинці Хмільницького району Вінницької області та користувався ним з часу забудови в 1950 році по день смерті. Зазначені обставини підтверджуються: довідкою Хмільницького РСП КП "ВООБТІ" від 3.09.2013 року ( а. с. 33 ); довідкою Маркушівської сільської ради № 342 від 02.09.2013 року (а.с. 31), технічним паспортом від 7.06.2013 року та інформаційною довідкою-характеристикою від 9.07.2013 року на одноквартирний (садибний) житловий будинок № 19 по вулиці Дзержинського в с. Митинці Хмільницького району, виготовленими та виданими Хмільницьким РСП КП "ВООБТІ" ( а.с. 7,8). Таким чином, житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані по вулиці Дзержинського, 19 у с. Митинці Хмільницького району Вінницької області, входить до складу спадщини згідно заповіту ОСОБА_5 Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, враховуючи те, що відповідачі проти їх задоволення не заперечували, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість задоволення заявленого позову в частині визнання за позивачем права власності на житловий будинок, так як це не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує прав, свобод та законних інтересів інших осіб.

Згідно ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

          Виходячи зі змісту 1296-1299 ЦК України, питання про право на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відповідно до ст. 392 ЦК України в разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку. За встановлевних судом обставин, позивач ОСОБА_4 в нотаріальній конторі не може оформити спадщину після свого батька ОСОБА_5, хоча прийняла її, а тому обґрунтовано звернулася в суд з позовом про визнання в порядку спадкування за заповітом права власності на спадкове майно - житловий будинок, який належав її батькові ОСОБА_5 і розташований по вулиці Дзержинського, 19 у с. Митинці Хмільницького району Вінницької області.

          Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час прийняття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має право подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

          Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Оскільки позивачем доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визнання права власності на спадкове майно, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на таке спадкове майно.

          В задоволенні позовних вимог в частині встановлення факту прийняття позивачем ОСОБА_2 спадщини після смерті спадокадавця ОСОБА_5 слід відмовити виходячи з наступного.

           Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Таким чином, якщо спадкоємець подає заяву на будь-яке майно, що входить до складу спадщини, то це означає, що він приймає спадкове майно в цілому, яким би воно не було і з чого воно не складалося і якими боргами не було б обтяжене.

          Судом встановлено, що позивач у визначений ст. 1270 ЦК України строк звернулася до Хмільницької районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, а саме на на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що підтверджується спадковою справою за № 352/2000 у Хмільницькій районній державній нотаріальній конторі (а.с. 52, 68,69), а тому вважається такою, що прийняла спадщину після смерті її батька ОСОБА_5

          Крім того, доводи позивача щодо задоволення судом позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини неспроможні, оскільки положення цивільного законодавства щодо встановлення факту прийняття спадщини можливо застосовувати лише до спадщини, яка відкрилась до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року, тобто до 1 січня 2004 року. Встановлення факту прийняття спадщини Цивільним кодексом України 2003 року не передбачено.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1299 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 213 – 215, 223, 256, 294 ЦПК України, -

                                                            В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги задовольнити частково.

          Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок за адресою - вулиця Дзержинського, 19, с. Митинці Хмільницького району Вінницької області.

          В іншій частині позову відмовити.

Судовий збір покласти на позивача у справі ОСОБА_4.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.          

          Суддя Вергелес В. О.