Справа №2/257/2022/13
№257/6925/13-ц
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2013 року Київський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Шликова С.П.,
за участю секретаря Пташник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського районного відділу у м. Донецьку ГУ ДМС у Донецькій області, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, зобов’язати здійснити реєстрацію, визнати факт прийняття спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права на спадкування, визнання факту прийняття спадщини,-
В С ТА Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 районного відділу у м. Донецьку ГУ ДМС у Донецькій області, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, зобов’язати здійснити реєстрацію, визнати факт прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги наступним:
Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мав рідну сестру ОСОБА_4, яка померла 14 березня 2010 року, перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який помер 06 лютого 2010 року. Після їх смерті одиноким залишився їх спільний син – ОСОБА_6, тобто рідний племінник позивача.
З 28.04.1983 року на підставі ордеру №8292, виданого виконкомом Куйбишевської районної ради народних депутатів м. Донецька сім’я ОСОБА_5 мешкала в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті батьків на підставі рішення №88/4 від 17.03.2010 року ОСОБА_6 було визнано наймачем вищевказаної квартири.
Позивач вказує, що крім нього у ОСОБА_6 нікого з рідних не було, а він потребував допомоги та пильного догляду за станом свого здоров’я (мав уроджений порок серця, туберкульоз та хронічний вірусний гепатит С) та потребував моральної підтримки, за його проханням та подальшого прийнятого між ними спільного рішення, позивач з кінця березня 2012 року почав проживати з ОСОБА_6 за вищевказаною адресою.
ОСОБА_1 також зазначає, що зі вказаного часу та вищевказаною адресою він разом з племінником стали вести спільне господарство, мали спільний бюджет, разом придбавали продукти харчування та предмети домашнього вжитку, позивач здійснював догляд за ОСОБА_6, купував ліки та відвідував у лікарні.
Коли позивача виписали з лікарні він дізнався, що його племінник – ОСОБА_6 помер, надалі позивач організував похорон, отримав всі необхідні документи після смерті племінника.
Позивач вказує, що на даний час продовжує мешкати у квартирі АДРЕСА_2, за час життя ОСОБА_6, який перебував у край важкому та психологічному стані, здійснити реєстрацію місця проживання позивача було складно, а після смерті наймача – взагалі неможливо.
Просив суд встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_6 та позивача ОСОБА_1 за адресою його фактичного місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з одночасним зняттям його з реєстрації попереднього місяця проживання.
В вересні 2013 року позивач уточнив свої позовні вимоги, відповідно до яких просив суд встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_6 та позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, зобов’язати Київський РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області зареєструвати позивача ОСОБА_1 за адресою його фактичного місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з одночасним зняттям його з реєстрації попереднього місяця проживання, визнати факт прийняття позивачем ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 – всього майна, яке належало спадкодавцю та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права на спадкування, визнання факту прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги наступним.
ОСОБА_1 є рідним дядьком ОСОБА_6, а ОСОБА_2 є його двоюрідним братом.
Також вказує, що ОСОБА_1 дійсно після смерті батьків ОСОБА_6 піклувався ним, разом з ним допомагав у проведенні ремонту в його квартирі, турбуватися станом його здоров’я, а після смерті ОСОБА_6 взяв на себе клопоти по його похованню.
ОСОБА_2 зазначає, що він з серпня 2010 року почав постійно проживати з ОСОБА_6, у якого померли батьки, а він в той час розлучився з дружиною. Вони мали спільні інтереси, у них були спільні друзі, обидва працювали та вели господарство та купували нову побутову техніку, яка знаходиться в квартирі також купували на спільні грошові кошти.
ОСОБА_2 вважає себе спадкоємцем, так як приходитися йому двоюрідним братом, постійно проживав з ним на момент смерті, опікувався ним та всіляко допомагав йому.
Просив суд встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_6 та ОСОБА_2
Визнати за ОСОБА_2 право на рівне спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 20 жовтня 2012 року, разом зі спадкоємцем третьої черги за законом – ОСОБА_1
Визнати факт прийняття ОСОБА_2 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 в розмірі ? частини всього майна, яке належало спадкодавцю та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, зустрічні позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов ОСОБА_1 до Київського районного відділу у м. Донецьку ГУ ДМС у Донецькій області, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, зобов’язати здійснити реєстрацію, визнання факту прийняття спадщини є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права на спадкування, визнання факту прийняття спадщини є обґрунтованим та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 квітня 1983 року ОСОБА_7 виконавчим комітетом Куйбишевської районної ради народних депутатів м. Донецька видано ордер №8292 серія 083 на ім’ю з трьох чоловік на право зайняття 2 кімнат загальною площею 30,01 кв.м. в квартирі АДРЕСА_4 (а.с. 19).
Рішенням виконавчого комітету Київської районної в м. Донецьку ради від 17.03.2010 року №88/4, визнано наймачем житлового приміщення квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, замість ОСОБА_5 (а.с. 21).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є рідним дядьком ОСОБА_6, який з кінця березня 2010 року проживав з племінником в квартирі АДРЕСА_5, здійснював за ним догляд, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом придбавали продукти харчування та предмети домашнього обігу.
25 квітня 2012 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 16), його батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 також померли, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с. 13-14).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проживав разом зі своїм племінником ОСОБА_6 та продовжує проживати у квартирі за адресою: АДРЕСА_6 з кінця березня 2010 року, вели спільний побут, господарство, та фактично був членом сім’ї померлого.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту проживання однією сім’єю є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З приводу відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зняття з реєстрації та здійснення реєстрації, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно положень ст.ст. 1, 11 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що в позовній заяві позивач зазначив в якості відповідача Київський РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, який не є юридичною особою, у той час як відповідно до ч.1 ст. 29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільну процесуальну дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) – переданий на вирішення адміністративного суду публічно – правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що позов ОСОБА_1 в частині зняття з реєстрації та зобов’язанні здійснити реєстрацію фактично пред’явлений до суб’єкта владних повноважень - Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, полягає у зобов’язанні цього суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії на користь позивача, тобто стосується захисту прав позивача органом державної влади, що здійснює владні управлінські функції.
Крім того, судом встановлено, що померлий ОСОБА_6 мав двоюрідного брата – ОСОБА_2, який після розірвання шлюбу зі своєю дружиною – ОСОБА_8, почав проживати разом з ОСОБА_6 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, вели спільне господарство, мали спільних друзів, що також не заперечує і позивач ОСОБА_1, який є його батьком.
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2, за час життя заповіту складено не було.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
В судовому засіданні встановлено, що померлий ОСОБА_6 через наявність тяжких хвороб потребував постійної допомоги, оскільки мав уроджений порок серця, туберкульоз та хронічний вірусний гепатит С, догляд та моральну підтримку після смерті своїх батьків отримував від дядьки ОСОБА_1 та двоюрідного брата ОСОБА_2
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають право на спадкування за законом як спадкоємці третьої та п’ятої черг спадкоємців за законом у зв’язку з тим, що вони спільно проживали зі спадкодавцем, вели спільний побут, доглядали за спадкодавцем, який потребував постійної сторонньої допомоги.
Згідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Після прийняття спадщини спадкоємець набуватиме статус власника з урахуванням вимог законодавства щодо оформлення права власності на отримане ним майно, особливо щодо права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, як рідний дядько померлого, та позивач ОСОБА_2, як двоюрідний брат померлого, є спадкоємцями спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6, на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем та фактично прийняли спадщину.
Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які біли зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Таким чином, єдиними спадкоємцями спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 є його рідний дядько – позивач ОСОБА_1 та двоюрідний брат – ОСОБА_2
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до Київського районного відділу у м. Донецьку ГУ ДМС у Донецькій області, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю, зобов’язати здійснити реєстрацію, визнати факт прийняття спадщини є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права на спадкування, визнання факту прийняття спадщини є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, ст. ст. 392, 1220,1223,1258,1261,1264,1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 234, 256, 259 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_6 та ОСОБА_1 за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд .244, кв. 34 з березня 2010 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Позов ОСОБА_2 – задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_6 та ОСОБА_1 за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд .244, кв. 34 з березня 2010 року.
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 20 жовтня 2012 року.
Визнати факт прийняття ОСОБА_2 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 в розмірі 1/2 усього майна, яке належало спадкодавцю та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: