Справа № 101/4894/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року

Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Прищепа А.В.

при секретарі Биковой Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Алушти заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка пред'явила позов до відповідача в якому просить стягнути аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень, щомісячно, починаючи з 01.09.2013 року до 01.07.2016 року, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від спільного життя з відповідачем вона має повнолітню доньку - ОСОБА_3, 1994 року народження. На підставі рішення Алуштинського міського суду від 18 вересня 2012 відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання доньки у сумі 400 гривень щомісячно, але на даний час виплачує лише 300- 350 гривень щомісячно. Донька продовжує навчання на другому курсі денної форми навчання, групи «Э» за спеціальністю « Облік та аудит» в «Кримському агропромисловому коледжі», на комерційній основі. Строк навчання з 01.09.2013 року по 01.07.2016 року. Сплата за навчання складає 4000 грн. за рік, а також знімає квартиру, щомісячна сплата якої складає 400 грн.. Дитина потребує допомоги зі сторони батьків.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 600 гривень.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, та пояснив, що в нього на утриманні є неповнолітній син та мати інвалід, згоден сплачувати аліменти у сумі 400 гривень.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає, що справа підлягає закриттю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Алуштинським міським судом розглядалася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину. Позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 були задоволені частково, та відповідно до рішення суду з відповідача ОСОБА_2 стягнути аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 400 гривень щомісячно до закінчення терміну навчання, починаючи з 26 липня 2012 року. Рішення постановлено 18 вересня 2012 року, та набрало законної сили (а.с.9).

Позивачка у судовому засіданні пояснила, що вона не погоджується з сумою аліментів яка підлягає стягненню з відповідача відповідно до рішення суду, яке вона не оскаржувала, тому в захист своїх прав вона подала той же самий позов до відповідача у якому просить збільшити суму стягнення аліментів.

Частиною третьою статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Такі обставини є преюдиційними фактами що ґрунтуються на правовій властивості законної сили судового рішення.

При цьому, преюдиційність поширюється не тільки на осіб, що брали участь у справі, а й на особу, щодо якої відповідним рішенням встановлено певні обставини.

Відповідно до п.2 частини 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи, що ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Тому закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Згідно із змістом цивільно-процесуального законодавства під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а під предметом позову - матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, відносно якої суд повинен постановити рішення.

Як зазначає Пленум ВСУ у Постанові N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Суд, з огляду на зміст дійсного позову вважає, що обставини, щодо стягнення аліментів з відповідача вже були предметом розгляду суду, та стосовно цих обставин маються висновки, наведені у рішенні Алуштинського міського суду від 18 вересня 2013 року, що набрало законної сили. Тобто предмет та підстави дійсного позову є тотожними тим обставинам, які вже були предметом розгляду та визначали предмет доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки судом вже була надана правова оцінка перегляд цих обставин за іншим позовом між тими саме сторонами не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства.

Отже провадження по справі слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 205 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину.

Ухвала може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд АР Крим в порядку та терміни, встановлені ст. 294 ЦПК України.

Суддя