АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-кп/793/321/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.296 ч.2 КК України Смоляр О.А.
Доповідач в апеляційній інстанції Тапал Г.К.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Неділька М.І., Суходольського М.І.
при секретарі Чорній Я.Ю.
за участю прокурора Суботіної С.В.
адвоката ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2013 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець і житель АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.296 КК України на три місяці арешту.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець і житель АДРЕСА_2, раніше не судимого,
засуджений за ч.2 ст.296 КК України на три місяці арешту.
Згідно вироку ОСОБА_5 30 березня 2012 року близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи біля кафе «Дубок» разом з ОСОБА_6, що знаходиться в с.Дубіївка Черкаського району грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинили хуліганські дії відносно потерпілого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, які виразились у тому, що він безпідставно наніс удар потерпілому в голову, після чого до нього приєднався ОСОБА_6 та вони одночасно почали наносити чисельні удари руками та ногами в різні частини тіла ОСОБА_7 доки останній не втратив свідомість. Особлива зухвалість виразилась в тому, що побиття тривало в громадському місці близько 10 хвилин в присутності сторонніх осіб, та на зауваження місцевих жителів припинити хуліганські дії не реагували. Таким чином спричинили потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, множинних забоїв м'яких тканин голови, дисторзії зв'язок шийного відділу хребта, забою м'яких тканин шиї, травматичного видалення двох зубів на верхній щелепі, які, згідно висновку експерта №376/70 від 20.04.2012 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, просить вирок стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засуджених внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.296 КК у виді 2 років обмеження волі кожному.
Вказує, що суд, прийшовши до переконання про можливість застосування засудженим положень ст.69 КК України та призначення покарання нижчого, ніж передбачено санкцією ч.2 ст.296 КК України навів у мотивувальній частині, однак у резолютивній частині вироку норми ст.69 КК України не застосував.
Крім того вважає, що призначення покарання нижчого від передбаченого санкцією статті не відповідає вимогам ст.65 КК України, оскільки обвинувачені, незважаючи на показання свідків та потерпілого, вину у вчиненні хуліганських дій за встановлених судом обставин категорично заперечували, не покаялися, не сприяли встановленню істини, заподіяні потерпілому збитки на лікування не відшкодували. Тому через відсутність усвідомлення засудженими ганебності своїх дій, щирого каяття, посилання суду на молодий вік та відсутність кримінального минулого не знижують ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення.
Інші учасники судового розгляду апеляцій не подавали.
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора. Вважає вирок законним і обґрунтованим та просить залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок без змін.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала апеляційні вимоги, просила вирок скасувати внаслідок неправильного застосування кримінального закону та внаслідок м'якості призначеного покарання, доводи обвинувачених і захисника, які просили міру покарання, призначену судом, залишити без змін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції при ухваленні вироку в частині призначення покарання не виконав.
Згідно ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку коли призначається більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, при зазначення обраної судом міри покарання робиться посилання на статтю 69 Кримінального кодексу України.
В оскаржуваному вироку суд такого посилання не зробив.
За таких обставин доводи прокурора про необхідність скасування вироку з підстав неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність є обґрунтованими.
Постановляючи новий вирок, колегія суддів враховує, що подію злочину, доведеність винуватості ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у його вчиненні та кримінально-правова оцінка діяння за ч.2 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, ніким не оспорюються.
Колегія суддів вважає у справі встановленим, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 30.03.2012 року близько 22 год. 30 хв. біля кафе «Дружба» в с.Дубіївка Черкаського району, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинили хуліганські дії відносно ОСОБА_7, безпричинно наносили чисельні удари руками та ногами в різні частини тіла потерпілого на протязі 10 хвилин в присутності сторонніх осіб, на зауваження не реагували, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Дії обвинувачених правильно кваліфіковані за ст.296 ч.2 КК України.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_5 і ОСОБА_6 повністю визнали свою вину і пояснили, що жалкують про вчинене.
Потерпілий ОСОБА_7 матеріальних претензій до обвинувачених не мав і не має, просив призначити їм умовне покарання.
ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності раніше не притягувалися, характеризуються позитивно, мають молодий вік.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає можливим застосувати до обвинувачених ст.69 КК України, погодитись з рішенням суду про призначення їм покарання у вигляді арешту.
Вимоги прокурора в цій частині про м'якість призначеного покарання колегія суддів вважає безпідставними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -
з а с у д и л а :
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2013 року відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6 в частині призначення покарання скасувати.
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України. Призначити ОСОБА_5 покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді трьох місяців арешту.
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України. Призначити ОСОБА_6 покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді трьох місяців арешту.
В решті вирок місцевого суду залишити без змін.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений у касаційному порядку учасниками кримінального провадження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженими в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
З оригіналом згідно:
Суддя Г.К.Тапал