Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№22-ц/778/4819/13 Головуючий у 1-й інстанції: Курдюков В.М.

. Суддя-доповідач: Глазкова О. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Бєлки В. Ю.

суддів Глазкової О. Г.

Каракуші К.В.

при секретарі Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 25 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом доОСОБА_4, в якому просив суд стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти в сумі 56 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував наступним. У листопаді 2011 року до нього звернулася відповідач з пропозицією укласти договори оренди земельних ділянок, які знаходяться у власності відповідача та її родичів. Умовами домовленості про оренду землі між позивачем та відповідачем була виплата ОСОБА_3 до моменту укладення договорів та їх державної реєстрації грошової суми 42 000 грн. в якості орендної плати за 2012 рік за оренду земельних ділянок в майбутньому. Він погодився і передав відповідачу грошову суму 42 000 грн., про що 11.11.2011 року була складена розписка.

29.10.2012 року до позивача звернулася відповідач і запропонувала в рахунок майбутніх орендних відносин виплатити їй ще 7 000 грн. Сподіваючись на укладення договорів в майбутньому, він погодився і передав відповідачу грошову суму 7 000 грн., про що була складена розписка.

05.12.2012 року до ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_4 і запропонувала в рахунок майбутніх орендних відносин виплатити їй ще 7 000 грн. Все ще сподіваючись на укладення договорів оренди, позивач погодився і передав відповідачу грошову суму 7 000 грн., про що була складена розписка.

Наданими розписками повністю підтверджується, що позивач передавав їй зазначені вище грошові кошти саме за оренду земельних ділянок (земельних паїв) і виключно на майбутній період. Однак, орендні відносини між позивачем та відповідачем та її родичами так і не виникли. Жодних договорів оренди вони не укладали, їх умови не визначали і відповідно до положень ч. 5 ст. 6, ст. 1 8 ЗУ «Про оренду землі» та ст. 210 ЦК України державна реєстрація договорів оренди здійснена не була, у зв'язку чим жоден договір оренди не набув чинності.

Загальна сума сплачених позивачем відповідачу грошових коштів становить 56 000 грн.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 25 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно розписок від 11.11.2011 року, 29.10.2012 року, 05.12.2012 року відповідач отримала від позивача грошові кошти на загальну суму 56000,00 грн. за оренду земельних паїв. Також судом встановлено, що позивач займався обробкою земель, які належать відповідачу та її родині. Тобто, земельні паї фактично знаходилися в користуванні позивача з 2011 року. Позивач обробляв землі та отримував прибуток. Розмір орендної плати був узгоджений між сторонами за взаємною домовленістю, оплата здійснювалася за фактичне користування земельними паями. Факт отримання відповідачкою орендної плати та наявність з її дозволу в користуванні земельними паями ніким не оспорюється.

Позивач посилається на ст.1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набуття майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за дійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов»язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Позивач зазначає, що оскільки між ним та відповідачкою зобов»язання щодо оренди землі, за якими позивач сплачував грошові кошти, не виникли, то отриманні відповідачкою грошові кошти є отриманими безпідставно відповідно до положень ст.1212 ЦК України.

Із наданих доказів та пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8 вбачається,що на протязі 20112013 років користувався земельними паями відповідача та її родичів, обробляв землю власним трактором, засіював, мав прибуток, за що платив відповідачу за земельні паї грошові кошти, що підтверджується розписками.

При ухваленні рішення судом першої інстанції було вірно встановлено всі обставини справи. Будь яких порушень закону, які б потягли за собою скасування чи зміну рішення, колегією суддів не встановлено, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 25 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: