АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Коваль С.М.

суддів Бартащук Л.В., Беця О.В.

за участю секретаря Богач Н.М.

прокурора Чепіжак І.І.

захисника ОСОБА_1

підозрюваної ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури Київської області Олійника В.О. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Київській області Стецюк Р.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 91760 гривень щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Фастів Київської області, громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, працюючої в.о. заступника директора Фастівського районного територіального центру обслуговування (надання соціальних послуг), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, не судимої,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2, слідчий суддя вказав, що під час розгляду клопотання прокурором в судовому засіданні не доведено, що застосування більш м»яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, про які зазначено у клопотанні. При цьому, суд з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про особу підозрюваної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, працює, має постійне місце реєстрації та проживання в Київській області, дійшов до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, з покладенням обов»язків, передбачених ст. 194 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про застосування стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначити заставу необхідну для забезпечення виконання обов»язків, визначених КПК України. Обґрунтовуючи свої вимоги прокурор посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, що застосований запобіжний захід не забезпечить належного виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов»язків. Зазначає, що судом при розгляді клопотання не враховані дані про особу підозрюваної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею тяжкого кримінального правопорушення, характер та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків та очевидців вчинення кримінального правопорушення, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування, а тому інші більш м»які запобіжні заходи не забезпечать її належної процесуальної поведінки.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу в розмірі визначеному КПК України, пояснення підозрюваної та захисника, які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління ГУМВС України в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12013100010000121 від 14.05.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України стосовно ОСОБА_2

12 вересня 2013 року ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

13 вересня 2013 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, в ухвалі зазначив, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м»які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. При цьому суд, дослідивши матеріали провадження, вислухавши пояснення учасників судового розгляду встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_2 під вартою немає, даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м»яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не зазначено та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що судом на момент розгляду клопотання було прийнято обґрунтоване рішення про необхідність відмовити у його задоволенні, так як воно було внесене за відсутності підстав, передбачених ст. 183 КПК України.

Колегія суддів також погоджується з рішенням слідчого судді, яким щодо ОСОБА_2 застосовано більш м'який запобіжний захід, а саме заставу в розмірі 80 мінімальних заробітних плат. Зазначене рішення прийнято слідчим суддею за наявності передбачених ст. 177, 178 КПК України підстав: з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, тяжкості злочину, у вчиненні якого вона підозрюється, доведеності ризиків, заявлених у кримінальному провадженні, а також даних про особу ОСОБА_2, стану здоров»я, сімейного та майнового стану, наявністю міцності соціальних зв»язків, зокрема те, що ОСОБА_2 раніше не судима, має на утриманні батька похилого віку, має постійне місце проживання та роботи. Зазначені дані на час розгляду клопотання свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді застави є достатнім запобіжним заходом, який здатний забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки ОСОБА_2, співмірним з існуючими ризиками і тяжкістю злочину, та підстав вважати його занадто м»яким у слідчого судді не було.

Крім того, для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов»язків слідчий суддя зобов»язав ОСОБА_2 прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає; повідомляти слідчого про зміну місця проживання.

Рішення слідчого судді відповідає вимогам закону, оскільки згідно ст. ст. 183, 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор доведе обставини про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак не зможе довести обставини, що більш м»які запобіжні заходи не в змозі запобігти заявленому ризику, слідчий суддя має право застосувати більш м»який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні та покласти на підозрюваного певні обов»зки. Що і було обґрунтовано зроблено судом при розгляді клопотання слідчого щодо ОСОБА_2

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що при розгляді клопотання судом не взято до уваги наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та очевидців вчинення кримінального правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування, є непереконливими, оскільки відповідні докази, які підтверджують наявність у неї таких намірів у матеріалах провадження відсутні.

Тяжкість кримінального правопорушення, на що посилається прокурор, хоча і є необхідною умовою для законності тримання особи під вартою, але наявність цієї умови, без доведеності неможливості застосування альтернативних запобіжних заходів, є недостатнім обґрунтуванням необхідності втручання у право особи на свободу.

Посилання в апеляційній скарзі прокурора на те, що при визначенні розміру застави не було досліджено майновий стан підозрюваної та безпідставно застосовано саме такий запобіжний захід як застава, є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно до зазначеного, розмір застави не повинен перевищувати 91760 гривень.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов»язків та не можу бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини та статті 5 параграфу 3 Європейської Конвенції, застава призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими словами, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею при визначенні розміру застави, були дотримані вимоги міжнародного та національного законодавства, враховані тяжкість та обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваної, дані про її особу та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та прийнято обґрунтоване рішення про визначення ОСОБА_2 застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат. Виняткових обставин, які давали підстави при визначенні розміру застави застосовувати положення ч. 5 ст. 182 КПК України, під час апеляційного розгляду встановлено не було, як і не були вони наведені в апеляційній скарзі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, за яких він просить скасувати ухвалу слідчого судді не є безумовними підставами для скасування судового рішення.

Порушень норм КПК України, які могли б перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення при апеляційному розгляді не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 193, 194, 309, 404, 407, 422 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2013 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Київській області Стецюка Р.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 91760 гривень відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Київської області Олійника В.О. - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_________________ ___________________ ________________

[1]Справа № 11-сс/796/1694/2013 Категорія: ст. 194 КПК Головуючий у першій інстанції - Сіромашенко Н.В.

Доповідач - Коваль С.М.