Справа 2-6/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня  2008 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді      Ткачук С.С.

при секретарі            Шпаковській Ю.В.,,

за представника відповідача та 3-ї особи ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3про  стягнення  матеріальної і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Позивач до суду   з позовом, в якому просив стягнути з  відповідача ОСОБА_3 завдані шкоди внаслідок отримання травми під час дорожньо-транспортної аварії, учасником якої він був, витрати на лікування, а саме на придбання ліків, проведення операції по заміні диска, яка має бути відбутися, наркозу, рентгену, господарських  витрат  лікувального закладу,   транспортні витрати, на харчування в сумі 4337грн.; втрату заробітку за 4 місяця хвороби в сумі 2520грн., придбання в майбутньому санаторно-курортної  путівки в сумі 5900грн., операції на нозі, яка також має бути відбутися, в сумі 3000грн.; різниці втраченого заробітку за 2 роки в сумі 2304грн., витрати на догляд за хворим  в сумі 3600грн. та моральну шкоду в сумі 30000 грн.

В обґрунтування свого позову зазначив, що 31.10.04 під час керування відповідачем авто ВАЗ 21213, р.н. НОМЕР_1, який рухався по вул. Артема в м. Ясинувата в напрямку м-ну „Зорька”, скоїв  наїзд на пішоходів ОСОБА_2. та ОСОБА_4., які переходили проїзну частину дороги в районі пам'ятника гірнопроходчиської  техніці. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень  відбулось ушкодження здоров'я позивача і його  визнано інвалідом 1 групи загального захворювання, втрачено загальну працездатність. Під час лікування та перебування вдома поніс матеріальні витрати, які просив  відшкодувати. 

До аварії позивач працював електрозварником на ВАТ ”Ясинуватському машинобудівельному заводі” але після травми вимушений через 4 місяця хвороби звільнитися з роботи за станом здоров'я і зараз отримує тільки пенсію по інвалідності, втратив заробіток.

Вважає, що йому була завдана значна моральна шкода, бо під час аварії йому було завдані тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Оцінює розмір моральної шкоди в сумі 30000грн.

В порушенні кримінальної справи було відмовлено в зв'язку з відсутністю  вини з боку відповідача ОСОБА_3, але вважає, що останнім повинна бути відшкодована завдана матеріальна та моральна шкоди.

Під час судового розгляду представник позивача  пояснила, що на цей час чіткої   суми витрат на проведення майбутніх операцій по заміні диска та  на нозі не має,  догляд за хворим вона, як дружини, здійснювала  особисто; путівку до Слав”янська  їм оплатила адміністрація заводу, де працював чоловік; кошти   на господарські витрати лікувального закладу  вона сплачувала без отримання квитанцій; під знаходження на лікуванні у Донецьку самостійно добиралася міжміським та міським транспортом до лікарні, але  проїзді білети не зберегла. У її заявах до суду  відмовилася від  цих позовних вимог, бо не в змозі   представити суду докази про понесення  вказаних  витрат. Крім того, представник пояснювала в суді, що суму втраченого заробітку позивач просить  стягнути за два роки  після дня звільнення. Також було  доповнено позов   вимогою про зобов'язання відповідача  купити йому  електроколяску Київського виробництва на гелієвих акумуляторах та протягом року сплатити 15000 грн.

Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду від 29.08.06 відмова була прийнята і провадження по справі в цій частині позову закрито. Ухвала не оскаржувалась і набрала чинності.

У особистій заяві до суду позивач просив залишити без розгляду вимоги в частині  втрати заробітку за 4 місяця лікування і перебування на лікарняному, та про зобов'язання відповідача придбати коляску. Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду від 25.09.08   заява позивача була  в цій частині  задоволена. Також позивач вніс змін до  позову і просив  стягнути витрати на лікування в сумі 1195грн.45коп. та втрачений заробіток  з 03.03.05 за 2 роки. В судове засідання позивач не з'явився, просив розглянути без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_3. та  3-ї особи позов визнала частково і пояснила в суді, що визнає позов частково в частині стягнення витрат на лікування та   повністю щодо втраченого заробітку але в порядку  згідно ст. 1195 ЦК.  У відшкодуванні моральної шкоди  наполягала відмовити, бо з боку відповідача не було встановлено порушення вимог Правил дорожнього руху, т.т. в діях водія відсутня вина, і як наслідок  відсутній  зв'язок  з наступом тяжких ушкоджень у позивача. Крім того, не визнала витрати на лікування згідно  наданих суду чеків за 09.11.04; за 13.11.04 придбані за часи з 18год.51хв. по 18год.59хв; за 14.11.04 за часи з 18год.15хв. по 18год.19хв; за 20.11.04 на суму 270грн.80коп.  та за 05.12.04 за часи з 20год.12хв і 21год.39хв. Просила врахувати матеріальне становище відповідача, який має малолітніх дітей, на цей час дружина не працює. Вважає, що на час ДТП керував  автомобілем ОСОБА_3 і тільки він має нести відповідальність за цим повозом. 3-я особа  ОСОБА_5.  як власник автомобілю не  відповідає за дії водія ОСОБА_3..

Представник  від ВАТ „Ясинуватський машинобудівельний завод” в судове засідання не з'явився, але належним чином був повідомлений про час і день судового засідання. У своєму листі до суду пояснив, що згідно протоколів комісії по соціальному страхуванню  заводу від 15.12.04 за №68, від 31.12.04 за №69,від  31.03.05 за №76   оплата не провадилася  у зв'язку з непрацездатністю позивача  внаслідок загального захворювання після отримання тілесних ушкоджень  під час аварії згідно  лікарняних листів за №094846 з 31.10.04 по 30.11.04, за № 521804 з 27.11.04 по 21.12.04 та за № 096934 з 22.11.04 по 04.03.05, до виявлення  обставин, що є  причиною травми, чи вживання алкогольних напоїв  або вчинення дій пов'язаних з його сп'янінням. Згідно відповіді голови комісії  на ім'я позивача від 30.04.08 за №524  останньому було відмовлено в оплаті  цих лікарняних листів було відмовлено з причин відсутності  в діях водія  ОСОБА_3. складу злочину. 

Позивач відмову не оскаржував, потім просив  залишити в цій частині позов без розгляду. Дане клопотання було задоволено.

Суд заслухавши сторони, інших учасників по справі і дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до постанови  слідчого відділу по розслідуванню ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області  від 09.06.08 провадження по  кримінальній справі, яка була порушена за  ст.286ч.2 КК  по факту ДТП з участю водія ОСОБА_3., в результаті якої було смертельно травмовано пішохода ОСОБА_4., а пішоходом ОСОБА_2  отримано тяжкі тілесні ушкодження, було закрито за ст..6ч.2 КПК  з причин відсутності в діях водія ОСОБА_3 складу злочину. Ця постанова не оскаржена і набрала чинності.

В судовому засіданні учасники судового розгляду обставини ДТП, яка відбулась 31.10.04 за участю водія ОСОБА_3 та  пішоходів ОСОБА_4 і ОСОБА_2,  не оспорювалися. За висновком додаткової судової автотехнічної експертизи від 15.07.07 (акт за № 2809/18) у даній дорожній обстановці водій ОСОБА_3 не мав технічної можливості  уникнути наїзд на пішоходів шляхом виконання вимог п.12.3. Правил дорожнього руху і  його дії не знаходяться у причинно-слідчому зв'язку  з наступом  події аварії.

Але суд визнає  з боку  позивача прояву грубої необережності, бо останній  перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння,  переходив проїзну частину дороги не в місці пішохідного переходу, чим порушив вимоги п. 4.7 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.01 за № 1306 із змінами.  Перебування позивача у стані сильного алкогольного сп'яніння підтверджується  висновком експерта від 15.01.05.(а.с.55)

Вирішуючи даний позов, суд застосовував положення ст.ст.1167, 1187, 1193,1195,1197 ЦК та враховував ступень необережної форми  вини травмованого позивача.

З огляду на представлені суду матеріалів, а саме, медичної карти стаціонарного хворого за №5880/766 під час перебування у  Дорожній  лікарні №2 ст. Ясинувата з 31.10.04 по 01.11.04; історії хвороби  за № 6706 Донецької обласної травматологічної лікарні за час лікування з 01.11.04 по 21.12.04; медичної карти стаціонарного хворого за №3068/563 під час перебування у Донецькій обласній лікарні відновного  лікування  з 21.12.04 по 15.04.05 та  відповіді її  головного лікаря від 01.08.05 за №468( а. 69 справа 2-14/06) про застосування медикаментів під лікування в нейрохірургічному відділені цьому медичному закладі за рахунок лікарні, суд визнає, що представлені позивачем аптечні чеки є доказами  понесених витрат на  купівлю ліків, препаратів та предметів догляду на лікування позивача згідно листів призначення проведення курсу лікування у Дорожній лікарні №2 ст. Ясинувата та в Донецькій обласній травматологічній лікарні.            

 Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення втраченого заробітку в зв'язку із звільненням із заводу суд виходив з наступного.

Згідно представлених суду виписки з акту огляду МСЕК за №493 від 05.03.05 та  трудової книжки позивачу була призначена 1 група інвалідності загального захворювання і з цього дня т.т. 5 березня його було звільнено з роботи по ст. 40п.2 КЗпП. Середньомісячний заробіток позивача згідно довідки з заводу  на час відбуття ДТП за  12 місяці напередодні  становив 615грн.09коп.

Враховуючи бажання позивача про застосування розмірі середнього заробітку за останні 12 місяців,  пояснень представника позивача, що ОСОБА_2 працював за 5-ти денним графіком роботи і субота та неділя були вихідними днями, листа  відділу кадрів заводу (а.52с.2-14/06), положення ст.1197ч.1 ЦК та Закону України від17.04.04 за №1801-1У           про мінімальну заробітну плату станом на 01.09.04 в розмірі 237грн.,суд при обчисленні сумі втраченого заробітку за 2 роки  після  звільнення,  на підставі ст. 8 ЦК  застосовує аналогію закону і  порядок обчислення середньоденної заробітної плати, визначений в ПКМУ від 26.09.01 за №1266  „Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням” бо в обчислений період  увійшли неповні місяці, а саме березень 2005 та березень 2007 року. Сума втраченого заробітку складає з наступного :

- 237грн.х5х100%(ступень втрати працездатності)=1185грн., розмір  середньомісячної заробітної плати, яку суд застосовує для обчислення  розміру фактично втраченого заробітку, бо розмір середньомісячний заробіток потерпілого є меншим;

- за березень 2005 року  сума втраченого заробітку становить 915грн.68коп.: 1185грн. :22(робочі дні в березні місяці) =53,86грн.х17(робочі дні після звільнення з 09 по 31 березня 2005року);  

- за квітень 2005 по лютий 2007 включно: 1185грн.х23місяці= 27255грн.,

-  загальна сума  втраченого заробітку становить 28440грн.( 27255грн.+915грн.68коп.) 

Вирішуючи вимоги щодо відшкодування моральної шкоди та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приймаючи до уваги матеріальне становища відповідача ОСОБА_3, який на цей час на своєму утриманні має двох малолітніх дітей та дружину, ступень необережної форми  вини травмованого позивача, бо останній  перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння,  переходив проїзну частину дороги не в місці пішохідного переходу, чим порушив вимоги  Правил дорожнього руху,  ступень отриманих  тілесних ушкоджень, бо  згідно медичних висновків йому було завдано:  синці обличчя, тулуба та кінцівок, забито-скальповану рану правої лобно-тям”яної ділянки, струс головного мозку, а також переломо-вивих С6 (шийного) хребта із синдромом повного порушення провідності спинного мозку, закритий розрив внутрішньої бічної і хрестоподібних зв”язок лівого колінного суглобу з гемартрозом (крововиливом у порожнину суглобу), внаслідок чого йому з 21.03.07 встановлено 1групу інвалідності безстроково, і як слідство тривалість його моральних страждань, які останній відчуває  і продовжує відчувати, суд приходить до висновку, що з відповідача, а саме, водія ОСОБА_3., який на законних підставах - нотаріально посвідченої довіреності, керував авто ВАЗ 21213, р.н.НОМЕР_1, слід стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 7500 грн.

Щодо стягнення на користь позивача на протязі року  15000 гривень, суд визнає їх необґрунтованими,  бо відповідно ст.1192 ЦК  суд визнає порядок  відшкодування шкоди завданої майну  потерпілого. В даному випадку суд вирішує питання відшкодування шкоди завданої  каліцтвом потерпілого шляхом грошового стягнення з відповідача. Виконання  рішення  суду згідно Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. за № 606-Х1У із змінами, покладено на органи Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. За положенням ст. 367ч. 2 ЦПК суд, ухвалюючи  рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів при відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.  На час  прийняття даного рішення відповідач не має боргу перед позивачем, бо  вищезазначені суми тільки  стягуються цим  рішенням.    В цій  частині позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК, з ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір на користь держави в сумі 304 грн.09коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.  

Керуючись ст. 10,11,60,88,212,367 ЦПК, суд

вирішив:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з до ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування  моральної шкоди 7500грн., витрат на лікування  в розмірі 1119грн.45коп., втраченого заробітку унаслідок каліцтва  за два роки з 09.03.2005 по 09.03.2007р. 28440грн.

    Рішення в частині  відшкодування шкоди, завданої каліцтвом  у межах  стягнення суми  втраченого заробітку за один місяць в розмірі  1185грн. підлягає негайному виконанню.

    В решті позову відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь  держави судовий збір в сумі 304грн.09коп.

     Стягнути з ОСОБА_3 на користь Ясинуватської міської ради судовий збір у розмірі 51 грн. та на користь УДК у м. Донецьку (банк ГУ ДКУ у Донецькій області, р/р 31216259700004, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537, призначення платежу - Ясинуватський міськрайонний суд - 40) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в сумі 30 грн.   

    Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду  Донецької області.

     Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення  рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом 10 днів  з дня проголошення  рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження і апеляційна скарга подаються через Ясинуватський міськрайонний суд, а копія апеляційної скарги  також  до апеляційного суду.

Суддя

Справа 2-6/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(резолютивна частина)

    25 вересня  2008 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді      Ткачук С.С.

при секретарі            Шпаковській Ю.В.,,

за представника відповідача та 3-ї особи ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3про  стягнення  матеріальної і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

    Керуючись ст. 10,11,60,88,212,367 ЦПК, суд

вирішив:

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з до ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2у відшкодування  моральної шкоди 7500грн., витрат на лікування  в розмірі 1119грн.45коп., втраченого заробітку унаслідок каліцтва  за два роки з 09.03.2005 по 09.03.2007р. 28440грн.

    Рішення в частині  відшкодування шкоди, завданої каліцтвом  у межах  стягнення суми  втраченого заробітку за один місяць в розмірі  1185грн. підлягає негайному виконанню.

    В решті позову відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь  держави судовий збір в сумі 304грн.09коп.

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь Ясинуватської міської ради судовий збір у розмірі 51 грн. та на користь УДК у м. Донецьку (банк ГУ ДКУ у Донецькій області, р/р 31216259700004, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537, призначення платежу - Ясинуватський міськрайонний суд - 40) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в сумі 30 грн.   

    Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду  Донецької області.

     Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення  рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом 10 днів  з дня проголошення  рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження і апеляційна скарга подаються через Ясинуватський міськрайонний суд, а копія апеляційної скарги  також  до апеляційного суду.

Суддя

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня  2008 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді      Ткачук С.С.

при секретарі            Шпаковській Ю.В.,,

за представника відповідача та 3-ї особи ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про  стягнення  матеріальної і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Позивач до суду   з позовом, в якому просив стягнути з  відповідача ОСОБА_3 завдані шкоди внаслідок отримання травми під час дорожньо-транспортної аварії, учасником якої він був витрат на лікування, а саме на придбання ліків, проведення операції по заміні диска, яка має бути відбутися, наркозу, рентгену, господарських  витрат  лікувального закладу,   транспортні витрати, харчування в сумі 4337грн.; втрату заробітку за 4 місяця хвороби в сумі 2520грн., придбання в майбутньому санаторно-курортної  путівки в сумі 5900грн., операції на нозі, яка також має бути відбутися в сумі 3000грн.; різниці втраченого заробітку за 2 роки в сумі 2304грн., витрат на догляд за хворим  в сумі 3600грн. та моральну шкоду в сумі 30000 грн.

           Під час судового розгляду представником позивача  пояснила, що на цей час чіткої   суми витрат на проведення майбутніх операцій по заміні диска та  на нозі не має,  догляд за хворим вона, як дружини, здійснювала  особисто; путівку до Слав”янську  їм оплатила адміністрація заводу, де працював чоловік; кошти   на господарські витрати лікувального закладу  вона сплачувала без отримання квитанцій; під знаходження на лікуванні у Донецьку самостійно добиралася міжміським та міським транспортом до лікарні але  проїзді білети не зберегла. У її заявах до суду  відмовилася від  частини позовних вимог бо не в змозі   представити суду докази про понесення  вказаних  витрат, але  доповнила  вимоги і просила зобов'язати відповідача  купити йому  електроколяску Київського виробництва на гелієвих акумуляторах та протягом року сплатити 15000 грн. На цей час позивача забезпечено інвалідною коляскою.

Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду від 29.08.06 відмова була прийнята і провадження по справі в цій частині позову закрито. Ухвала не оскаржувалась і набрала чинності.

Потім  до суду надійшло уточнення до позову в якому останній просив залишити без розгляду  позовні вимоги щодо відшкодування  витрат на догляд на протязі 18 місяців по 200грн. щомісячно в сумі 3600 грн. та про зобов'язання відповідача придбати електроколяску Київського виробництва на гелієвих акумуляторах

Відповідно до ст. 207 ЦПК  суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду якщо позивач подав заяву  про залишення позову без розгляду.

На підставі приведеного суд визнає, що заява позивача в частині залишити його вимоги про зобов'язання відповідача придбати електроколяску Київського виробництва на гелієвих акумуляторах слід задовольнити.

Враховуючи вже вирішення судом  заяви представника позивача  про відмову в частині позову про відшкодування  витрат по  догляду за хворим на протязі 18 місяців по 200грн. щомісячно,  про що 29.08.06 судом була прийнята ухвала, якою відмова  була прийняття і провадження в цій частині позову закрито і дана ухвала набрала чинності, тому  суд визнає, що повторне звернення позивача  з пропозицією  залишити дані вимоги позову без розгляду  не підлягають розгляду.

Керуючись ст.207 ЦПК суд,

ухвалив:

Залишити без розгляду  позовні вимоги ОСОБА_2 в частині    зобов'язання відповідача придбати електроколяску Київського виробництва на гелієвих акумуляторах.

            Ухвала може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду  Донецької області.

   Заяву про апеляційне оскарження ухвали може бути подано протягом 5 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом 10 днів  з дня проголошення  ухвали без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження і апеляційна скарга подаються через Ясинуватський міськрайонний суд, а копія апеляційної скарги  також  до апеляційного суду.

Суддя

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня  2008 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді      Ткачук С.С.

при секретарі            Шпаковській Ю.В.,,

за представника відповідача та 3-ї особи ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3про  стягнення  матеріальної і моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Позивач до суду   з позовом, в якому просив стягнути з  відповідача ОСОБА_3 завдані шкоди внаслідок отримання травми під час дорожньо-транспортної аварії, учасником якої він був витрат на лікування, а саме на придбання ліків, проведення операції по заміні диска, яка має бути відбутися, наркозу, рентгену, господарських  витрат  лікувального закладу,   транспортні витрати, харчування в сумі 4337грн.; втрату заробітку за 4 місяця хвороби в сумі 2520грн., придбання в майбутньому санаторно-курортної  путівки в сумі 5900грн., операції на нозі, яка також має бути відбутися в сумі 3000грн.; різниці втраченого заробітку за 2 роки в сумі 2304грн., витрат на догляд за хворим  в сумі 3600грн. та моральну шкоду в сумі 30000 грн.

           Під час судового розгляду представником позивача  пояснила, що на цей час чіткої   суми витрат на проведення майбутніх операцій по заміні диска та  на нозі не має,  догляд за хворим вона, як дружини, здійснювала  особисто; путівку до Слав”янську  їм оплатила адміністрація заводу, де працював чоловік; кошти   на господарські витрати лікувального закладу  вона сплачувала без отримання квитанцій; під знаходження на лікуванні у Донецьку самостійно добиралася міжміським та міським транспортом до лікарні але  проїзді білети не зберегла. У її заявах до суду  відмовилася від  частини позовних вимог бо не в змозі   представити суду докази про понесення  вказаних  витрат, але  доповнила  вимоги і просила зобов'язати відповідача  купити йому  електроколяску Київського виробництва на гелієвих акумуляторах та протягом року сплатити 15000 грн.

Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду від 29.08.06 відмова була прийнята і провадження по справі в цій частині позову закрито. Ухвала не оскаржувалась і набрала чинності.

Потім  до суду надійшла особиста заява  позивача, де він  просив залишити без розгляду вимоги в частині стягнення  втраченого заробітку за 4 місяця перебування на лікарняному в сумі 2520грн.

Відповідно до ст. 207 ЦПК  суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду якщо позивач подав заяву  про залишення позову без розгляду.

На підставі приведеного суд визнає, що заява позивача в частині залишити його вимоги про стягнення  втраченого заробітку за 4 місяця перебування на лікарняному в сумі 2520грн. слід задовольнити.

Керуючись ст.207 ЦПК суд,

ухвалив:

Залишити без розгляду  позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_3  в частині  відшкодування втрат заробітку за 4 місяця перебування на лікарняному в сумі 2520грн.

            Ухвала може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду  Донецької області.

   Заяву про апеляційне оскарження ухвали може бути подано протягом 5 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом 10 днів  з дня проголошення  ухвали без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження і апеляційна скарга подаються через Ясинуватський міськрайонний суд, а копія апеляційної скарги  також  до апеляційного суду.

Суддя