Справа № 2-685/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2008року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючої судді Ткачук С.С.
при секретарях Шпаковській Ю.В., Зайцевій О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1. та його представника адвоката ОСОБА_2.,
відповідачів ОСОБА_3., ОСОБА_4.
3-ї особи ОСОБА_5., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позов ОСОБА_1 до Первомайської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок та зустрічного позову ОСОБА_3до ОСОБА_1, ОСОБА_4, Первомайської сільської ради про визнання права власності,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
В обгрунтування свого позову вказав, що він є спадкоємцем після смерті батьків ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. та матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після їх смерті залишився будинок АДРЕСА_1.
На теперішній час спадкоємцями є він та його брат ОСОБА_4., які фактично прийняли спадщину, бо продовжували проживати в цьому будинку. Брат не заперечує визнавати за ним право власності. Оформити своє право власності у нотаріуса він не може, бо батьки за життя не зареєстрували своє власності на нерухоме мано через свою необізнаність, тому він вимушений звернутися до суду.
В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги і вказав, що після смерті батьків залишилось троє синів, він, та його брати ОСОБА_4. і ОСОБА_5. Але брат ОСОБА_5. помер у ІНФОРМАЦІЯ_3 і дану спадщину не прийняв. Він вважає, що прийняв спадщину на підставі ст.549ч.2 ЦК 1963р., тому йому належить цей житловий будинок, в управління якого він приступив зразу після смерті матері. Хоронив мати за особисті гроші, але в цьому його допомагав брат ОСОБА_4. Протягом 6 місяців він доглядав за будинком і разом з синами ремонтував будівлі, за його дорученням син ОСОБА_8 сплачував податок на землю. Просив позов задовольнити та визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, бо не знав, що треба подавати заяву до суду у 3-х річний строк.
Зустрічний позов ОСОБА_3. визнав частково, бо дійсно після смерті батька будинок перейшов у власність матері, яка продовжувала проживати в ньому. ОСОБА_5 є його рідним братом. В останній частині позову просив відмовити. Позивач пояснив, що після отримання другого рішення про поновлення строку він подав до Ясинуватської державної нотаріальної контори заяву по прийняття спадщини. Потім за рішенням від 23.03.07 за ним було визнано право власності на даний будинок, яке пройшло державну реєстрацію. На підставі цього рішення він звернувся до Первомайської сільської ради про видачу державних актів на землю і після оформлення документів отримав держані акти на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства. Після скасування рішення суду про визнання за ним права власності, та прийняття рішення про встановлення факту права власності на даний будинок з господарськими спорудами за батьком ОСОБА_6., як його первісним власником, державна реєстрація права власності за ним була скасована.
3-я особа по основному позову і відповідач по зустрічному позову ОСОБА_4., позов позивача підтримав, а по зустрічному позову заперечив. Останній пояснив, що він не бажає приймати спадщину і відмовляється на користь братові ОСОБА_1., але заяву про свою відмову на користь позивача у нотаріуса не писав. Він визнав, що ОСОБА_5. є його рідним братом, не заперечив і по обставинам прийняття матір”ю спадщини після смерті батька. Він наполягав, що мати до смерті проживала у нього в будинку, але потім забажала повернутися додому і померла в лікарні. Хоронили її з батьківського будинку, де поводили поминальні обіди на 40 днів. Дружина померлого брата та його племінник не мають права спадкувати спадщину після смерті його батьків.
Представник Первомайської сільської ради позов ОСОБА_1. визнав, але просив розглянути справу без їх участі.
Відповідачка ОСОБА_3. заперечила на основний позов і подала зустрічний, в якому просила визнати за нею право власності на 1/3 частину. Вона пояснила в суді, що брат її чоловіка ОСОБА_1. фактично не прийняв спадщину, звертався до суду про надання йому додаткового строку і після прийняття першого судового рішення, який було встановлено додатковий строк у 3-и місяці заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не подав. За рішення суду йому вдруге було надано додатковий строк, але за її апеляційною скаргою, це рішення було скасовано. Потім його заяву про встановлення додаткового строку залишено без задоволення. Після смерті батька її чоловіка ОСОБА_6. ніхто з синів не заявив про прийняття спадщини, тому фактично спадщину прийняла його дружина ОСОБА_7., яка тільки одна була в ньому зареєстрована і фактично проживала. Мати чоловіка дійсно проживала у ОСОБА_4., але потім переїхала до них у с. Піски, де і проживала. Коли її стан погіршився, її доставили до лікарні де вона померла. Хоронили її з свого будинку , витрати несли усі сини. Після її смерті крім її чоловіка та неї за будинком батьків ніхто не доглядав. Чоловік разом з сином ОСОБА_5. зробили ремонт огорожі, дахової частини будинку, відремонтували колодязь, обробляли земельний ділянок. У чоловіка залишалися ощадні книжки померлої матері. Але її чоловік не оформив свого права на спадщину і ІНФОРМАЦІЯ_3. Вона як спадкоємець подала заяву про прийняття спадщини, яка відкрилася після його смерті і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, але у заяві цей будинок не вказала, бо немала на його документів. Вважає, що прийняла спадщину у повному обсязі.
В судовому засіданні позивачка чотири рази уточнила і збільшила розмір позову. ОСОБА_3. просила визнати факт родинних відносин між її чоловіком та батьком ОСОБА_6., бо у його свідоцтві про народження батьком зазначено ОСОБА_9, хоча фактично по-батькові свекор був ОСОБА_6. Визнати факт прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_6. його дружиною ОСОБА_7.; визнати факт прийняття спадщини за життя після смерті матері ОСОБА_7. її чоловіком ОСОБА_5.; визнати за нею право власності на спадковий будинок з господарськими спорудами; визнати незаконними державні акти на земельні ділянки для обслуговування спадкового житлового будинку та господарських споруд розміром 0,0939га та для ведення особистого селянського господарства розміром 0,2500га; визнати незаконним рішення Первомайської сільської ради від 22.06.07. за №132-Х1-У про передачу у власність даних земельних ділянок ОСОБА_1.; просила визнати причини пропуску звернення до суду поважними, бо внаслідок юридичної необізнаності вважала, що прийняла цей будинок разом і іншими об»єктами спадщини, які залишилися після смерті чоловіка. Спір за цей будинок виник у 2007 році, коли ОСОБА_1. захотів продати його без її дозволу., тому тільки липні 2007 року звернулася до суду з позовом.
3-я особа з боку відповідачки ОСОБА_5. основний позов не визнав, бо стверджував, що після смерті бабусі у 6-ти місячний строк ніхто з дядьків не цікавилися будинком діда, крім його батька. Потім вони продовжили доглядати за будинком і разом обробляла земельну ділянку, робили ремонт дахової частини будинку та огорожі і колодязю, в зв”язку з чим він купував будівельні матеріали. Просив задовольнити тільки позов матері, бо він після смерті батька заяви про прийняття спадщини не писав.
Заслухавши пояснення сторін і дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1. слід відмовити, а позов ОСОБА_3. слід задовольнити частково з таких підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що даними по осподарських книг Первомайської сільської ради за 1947-1995 років ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 1947 року до дня смерті проживав разом з дружиною ОСОБА_7 в будинку АДРЕСА_1, якому згідно проекту будівництва земельної ділянки забудовника від 20.10.1989р. була виділена земельна ділянка розміром 0,39га у безстрокове користування. Як повідомив землевпорядник Первомайської сільради станом на 30.01.07 у погосподарських книгах розмір земельної ділянки під цією садибою становив 0,35га. Відповідно до технічного паспорту 26.09.1986р. на цій земельній ділянці було забудовано житловий будинок, веранда, тамбур, літня кухня, колодязь. ОСОБА_6. помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і на день його смерті в будинку залишалася проживати одна його дружина ОСОБА_7., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім нею у будинку ніхто не був зареєстрований. Докази про проживання в будинку синів суду надано не було.
Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду від 15.04.2008р. за первісним власником будинку та господарських споруд, за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_6. було встановлено факт права власності, який померлий збудував під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_7. у 1961 році. Його право власності зареєстровано у реєстрі прав на нерухоме майно.
Як вбачається з витягу з погосподарських книг головою сім”ї було записано за 1986-1990 роки ОСОБА_6., у 1996-2000 ОСОБА_7. (а.с.200т.1)
Вирішуючи даний спір суд застосовує положення розділу У11 ЦК 1963р., в т.ч. ст.ст.525,529-531,535,548,549,553, а також положень книги шостої ЦК 2003 року.
В судовому засіданні ніхто із сторін та учасників не оспорював, обставини, що після смерті у 1991 році власника ОСОБА_6, спадщину у вигляді даного садибного будинку фактично прийняла його дружина ОСОБА_7., яка на день смерті проживала одна з ним разом і вступила в управління та володіння спадщиною після смерті свого чоловіка, з яким перебувала у зареєстрованому шлюбі. Прийнявши у спадщину садибний будинок ОСОБА_7. до Ясинуватської державної нотаріальної контори не зверталася і свідоцтво про право на спадщину за законом не отримала.
Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2. знову відкрилася спадщина об”ктом якої виступає даний спірний житловий будинок з господарським будівлями.
Згідно інформації державного нотаріуса Ясинуватської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_6. та ОСОБА_7. з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом ніхто не звертався.
Таким чином суд встановлює факт прийняття спадщини ОСОБА_7. після смерті чоловіка ОСОБА_6. в порядку спадкування за законом.
Враховуючи, що обидва і ОСОБА_1. і ОСОБА_4. визнали існування у їх батьків трьох синів, старшим з яких був ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, який за життя 18.03.1961 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 і помер ІНФОРМАЦІЯ_3., суд встановлює факт родинних відносин між померлими ОСОБА_6. та ОСОБА_5.
Опитані в суді свідки ОСОБА_10. ОСОБА_11., ОСОБА_12. ОСОБА_13. ОСОБА_14 підтвердили в суді, що ОСОБА_7. до смерті кілько місяців проживала разом з сином ОСОБА_5. в його будинку в с. Піски разом з його дружиною ОСОБА_3. Їй у Піськіської лікарні призначалось медичне лікування на дому і свідок Котова , яка працювала на той час медичною сестрою, у зимний період 1997р. приходила в будинок до ОСОБА_5. і робила його хворій матері шпигунки, ставила системи для ін”єкцій. Потім їй стало погано і хвору відправили до лікарні, де вона і померла. Сама відповідачка не заперечила, що до переїзду до них мати чоловіка проживала у брата ОСОБА_4.
Після смерті ОСОБА_7., як стверджував її сусід ОСОБА_11., останню хоронили з її будинку в с. Первомайське, потім провели поминальний обід на 40 днів. Але за будинком з часу смерті останньої доглядав її старший син ОСОБА_5., який разом з сином ОСОБА_5. відремонтували дахову частину на будинку, літню кухню, огорожу по вулиці, обробляли город. Другі сини після смерті матері не появлялися. Разом з садибою ОСОБА_7. її онук ОСОБА_8, син ОСОБА_1. будував власний будинок. Він заперечив, що про догляд будинка померлої ОСОБА_7. сторонніми людьми.
Обставини подальшого догляду за спадковим майном ОСОБА_5., а саме здійснення ремонтних робіт підтвердили свідки ОСОБА_10. ОСОБА_11., ОСОБА_13. ОСОБА_14.
Показання свідків ОСОБА_10. ОСОБА_12., ОСОБА_11., ОСОБА_13. ОСОБА_14 узгоджуються з іншими доказами наданими суду. Так, ОСОБА_3. суду були представлені копії ощадних книжок померлої ОСОБА_7., яки мала накопичувальні вклади у ощадній касі с. Піски. Відповідно довідці голови Первомайської сільради ОСОБА_3. разом із сином ОСОБА_5. починаючи з 1997 року вели господарство, утримували двір та домоволодіння, здійснювали оплату земельного податку.
Крім того, ОСОБА_3. надала суду розрахункову книжку по будинку 28 про сплату після смерті ОСОБА_7. електроенегрії у червні 1997р.
Показання свідків ОСОБА_15.,ОСОБА_16. про нібито проведення ремонту в батьківськім будинку після смерті матері ОСОБА_1. суд не бере до уваги, бо вони спростовуються іншими доказами.
Так, свідок ОСОБА_15 стверджувала, що мати проживала у ОСОБА_4. і у нього померла не відповідає даним довідки виданої виконавчим комітетом Красногорівської сільради, відповідно якої мати проживала у ОСОБА_4. з лютого 1996р по лютий 1997р. Крім того її пояснення спростовуються показанням медичної сестри Піськіської лікарні ОСОБА_12.
Показання свідка ОСОБА_16 про виконання ним ремонтних робіт в будинку матері ОСОБА_1. весною 1997р. суперечать документам на будівельні матеріали, які свідчать, що купівля матеріалів відбувалась у 2004-2005 роках.
Також, суд бере до уваги, що позивач двічі подавав до суду позовні заяви про надання йому додаткового строку і в яких просив визнати причини пропуску прийняття спадщини поважними. Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду від 13.02.07 причини пропуску цього строку було визнано поважними і було встановлено додатково 3 місяці, які позивач не використав. На друге звернення рішенням Ясинуватського міськрайонного суду від 21.10.08 йому було відмовлено.
За даними спадкової справи ОСОБА_6. заява про прийняття спадщини ОСОБА_1. надійшла до Ясинуватської державної нотаріальної конотри 08.01.08 на підставі рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 27.12.07, яке ухвалою Донецького апеляційного суду від 10.08.08 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд. Як вже зазначалось рішенням суду від 21.10.08 поротно у заяві про надання додатково строку для прийняття спадщини ОСОБА_1. було відмовлено.
З приведених підстав суд визнає, що у строк встановлений ст.549 ЦК 1963р. 6-ти місячний строк позивач не прийняв спадщину, бо не подав до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини і фактично не вступив в управління або володіння спадковим майном. Тому його вимоги про визнання за ним права власності на спадкове майно у вигляді спірного будинку з господарськими будівлями не ґрунтуються на законі, тому не підлягають задоволенню.
Суд не бере до уваги ствердження його брата ОСОБА_4. про відмову від спадщини на його користь, бо цей відказ не зроблено у встановленому законом порядку. Також суд не приймає доводи позивача про догляд за будинком матері, бо його син ОСОБА_8. сплачував податок на землю за 2003 рік, бо на квитанції не вказана повна адреса місцезнаходження земельної ділянки. Крім того, згідно рішення Первомайської сільради ОСОБА_8. була виділена земельна ділянка площею 0.12га за адресою АДРЕСА_1, на якій останнім було розпотачто будівництво житлового будинку, а потім продано 12.12.2006р. Інформація надана ОДНІ в м.Ясинувата у листопаді 2007р. (а.с.118т.1) про відсутність заборгованості по податку на землю за адресою: АДРЕСА_1, як у суб»єкта підприємницької діяльності не спростовує висновки суду про виконання ОСОБА_8. своїх зобов»язань перед державою і не може бути доказом вступу його батьком ОСОБА_1. в управління спадковим майном.
Надані расходні накладні за 2004-2005 роки суд не визнає як речові докази прийняття спадщини, бо час їх оформлення відбувався за межами 6-ти місячного строку для прийняття спадщини спадкоємцями, встановленого ст.549ч.2 ЦК 1963р.
На підставі викладеного суд встановлює факт прийняття спадщини померлим ОСОБА_5. після смерті матері ОСОБА_7.
В позовній заяві позивачка просить визнати факти прийняття спадщини ОСОБА_7., ОСОБА_5. та родинні відносини між померлими ОСОБА_5. та його батьком ОСОБА_6. Ці факти встановлюються в порядку окремого провадження, але враховуючи існування спору вирішуються судом в позовному провадженні під час розгляду обох позовних заяв.
Враховуючи приведене, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_7. у шестимісячний термін прийняв спадщину тільки її старший син ОСОБА_5. і відповідно до ст. 12 ЗУ „Про власність” від 26.03.91 за №885-Х11 із змінами у нього виникло право власності на спадковий будинок з господарським будівлями.
З спадкової справи Ясинуватської державної нотаріальної контори вбачається, що після смерті ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_3. спадкоємець який звернувся до нотаріальної контори 19.12.05 із заявою про прийняття спадщини була тільки його дружина ОСОБА_3. і яка 03.10.06 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно до складу якого житловий будинок АДРЕСА_1 не увійшов. На час смерті чоловіка ОСОБА_3. проживала разом. Як пояснила відповідачка при оформленні спадщини після смерті чоловіка, вона не вказало цей будинок, бо на нього не було документів і внаслідок своєї необізнаністю вона не звернулася до суду своєчасно.
Відповідно до ст. 1268п.1,2 ЦК 2003р. спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Тобто закон встановлює прийняття спадщини в повному обсязі. Таким чином, не зазначення ОСОБА_3. у заяві про прийняття спадщини до складу спадщини спірного будинку не може бути визнано, як її відмова від його прийняття.
Відповідно до ст.1216 ЦК 2003р. спадкуванням є перехід прав і обов”язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) і належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від часу прийняття спадщини.
Суд, враховуючи вік відповідачки, її освіту, яка є пенсіонеркою за віком, визнає причини пропуску строку звернення до суду поважними.
Враховуючи положення ст.328 ЦК 2005р. суд визнає, що у ОСОБА_3. виникло право власності на спірний житловий будинок з господарським будівлями за адресою: АДРЕСА_1, тому визнає за нею таке право.
В судовому засіданні позивач визнав, що отримав державні акти на земельні ділянки, розташовані за адресою:АДРЕСА_1 в порядку спадкування будинку батьків на підставі рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 23.03.2007р., яке потім ухвалою цього суду від 06.07.07 було скасовано за нововиявленими обставинами.
Дана ухвала не оскаржувалась і набрало законної сили. Підстави звернення позивача з цим питанням викладені ним у його заяві від 21.05.07 на ім”я сільського голови Первомайської сільради.
Представлені суду протокол засідання 11 сесії Первомайської сільради від 22.06.07 та рішення Первомайської сільради від 22.06.07за № 132-Х1-У свідчать, що земельні ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0,2500га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0939га., які розташовані по АДРЕСА_1, відповідно до ст. 12,118,121 ЗК були передані безкоштовно у власність з раніше наданих земель ОСОБА_1. На підставі цього рішення було підготовлено технічний паспорт земельної ділянки, оформлено та видано державні акти,які були отримані позивачем 20.09.07, т.т. вже після скасування рішення суду, яким було визнано його право власності на спірний житловий будинок.
Відповідно до ст. 118 ЗК громадянин зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні подає заяву до сільської ради за місцезнаходженням ділянки. За положенням ст. 120 ЗК при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод. Документ що посвідчує право на земельну ділянку згідно ст. 126 ЗК є державний акт.
В зв”язку з тим, що судом було визнано право власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями за ОСОБА_3., який розташований на земельній ділянці розміром 0,39га, що первісно виділялася ОСОБА_6. як забудовнику, існування державних актів, виданих на підставі цих рішень порушує її право, яке підлягає захисту шляхом визнання цих актів незаконними.
Враховуючи, що з отриманням державних актів по право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,2500га( акт № 01.07.170.01582 серія №730125 ) та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0939га. (№01.07.170.01583 серія № 730409), які розташовані по АДРЕСА_1, у ОСОБА_1. виникло право власності на ці об”єкти нерухомого майна, суд визнає, що вимога відповідачки ОСОБА_3. про визнання незаконними цих державних актів обгрунтована і підлягає задоволенню.
Визнання незаконним рішення Первомайської сільради від 22.06.07за № 132-Х1-У про передачу безкоштовно у власність з раніше наданих земель ОСОБА_1. є предметом розгляду адміністративного судочинства, тому ухвалою суду від 28.10.08 провадження по справі в цій частині позову було закрито.
Керуючись ст.ст.10,11,69,212 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1. залишити без задоволення, зустрічний позов ОСОБА_3. задовольнити частково.
Відмовити ОСОБА_1 у позові до Первомайської сільської ради про визнання причини пропуску строку позовної давності та визнання права власності на житловий будинок з господарським будівлями: сінями „а”, тамбуром „а-1”, сараєм „Б”, літньою кухнею „В” за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати причини пропуску строку позовної давності для захисту права за позовом ОСОБА_3 поважними.
Встановити факт прийняття за життя у спадщину померлою ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_7 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. чоловіка ОСОБА_6 житлового будинку з господарським будівлями: сінями „а”, тамбуром „а-1”, сараєм „Б”, літньою кухнею „В” за адресою: АДРЕСА_1.
Встановити факт родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та його батьком ОСОБА_6, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановити факт прийняття за життя у спадщину померлим ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_5 житлового будинку з господарським будівлями: сінями „а”, тамбуром „а-1”, сараєм „Б”, літньою кухнею „В” за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_3право власності в порядку спадкування на житлового будинку з господарським будівлями: сінями „а”, тамбуром „а-1”, сараєм „Б”, літньою кухнею „В” за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати незаконним державний акт № 01.07.170.01583 про право власності на земельну ділянку розміром 0,0939га за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати незаконним державний акт № 01.07.170.01582 про право власності на земельну ділянку розміром 0,2500 га за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівль, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом 10 днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження і апеляційна скарга подаються через Ясинуватський міськрайонний суд, а копія апеляційної скарги також до апеляційного суду.
Суддя