АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/618/13 Головуюча у 1-й інстанції Ігнатенко В.В.

Категорія ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України Доповідач Мудрецький Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мудрецького Р.В.

суддів Руських К.Г., Дігтярь Н.В.

при секретарі Письменній К.В.

за участю прокурора Кальника О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2013 року, про повернення обвинувального акту прокурору відносно обвинуваченої ОСОБА_2 для усунення недоліків -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою обвинувальний акт №1кп/0202/346/2013 з додатками у кримінальному проваджені №12013040660003275 за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України повернено прокурору прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська, для усунення виявлених недоліків. Мотивуючи своє рішення про повернення обвинувального акту, суд, вказав що в порушення вимог ст.ст. 109, 291 КПК України, у долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування процесуальні дії викладені в хаотичному порядку, без дотримання хронологічної послідовності, а також не зазначено їх реквізити, що унеможливлює суд під час розгляду справи встановити повний та послідовний порядок здійснення відповідних процесуальних дії і рішень у кримінальному провадженні. Крім цього, суд вказав на порушення прокурором вимог ст.291 КПК України, а саме в матеріалах, направлених до суду, не вказано фактичне місце знаходження обвинуваченої, при дослідженні особи обвинуваченої не вказано про засудження останньої вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2013 року. Вказує, що в обвинувальному акту дії ОСОБА_3 в ході досудового розслідування кваліфіковані за ст. ст. 15 ч.2 - 185 ч.2 КК України, а саме такі, які виразилися в замаху на таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. В той час, диспозиція ч.2 ст. 15 КК України полягає в закінченому замаху на скоєння кримінального правопорушення (злочину). На думку суду, зазначене свідчить про невірний виклад правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч.2-185 ч.2 КК України, що є порушенням ст.291 КПК України в ході досудового розслідування кримінального провадження, та унеможливлює призначення судового розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_3, а тому вказаний обвинувальний акт з додатками був повернутий прокурору для усунення зазначених недоліків.

На дану ухвалу прокурор прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу суду скасувати зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та норм кримінального процесуального законодавства, а обвинувальний акт повернути для розгляду до суду першої інстанції. На його думку посилання суду першої інстанції на невірний виклад правової кваліфікації кримінального правопорушення є необґрунтованим та упередженим, оскільки в обвинувальному акті чітко зазначено, що дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України. Також не погодився з твердженнями суду про те, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування процесуальні дії викладені в хаотичному порядку, без дотримання хронологічної послідовності, що унеможливлює суд під час розгляду справи встановити повний та послідовний порядок здійснення відповідних процесуальних дій і рішень у кримінальному проваджені. Вважає дане посилання суду є тлумаченням норми Закону на власний розсуд. Крім того, вказує, що в ухвалі суду зазначено, що в порушення ст.291 КПК України прокурором в матеріалах, направлених до суду, не вказано фактичне місце знаходження обвинуваченої, при дослідженні особи обвинуваченої не вказано про засудження останньої вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2013 року. Даний висновок суду вважає незаконним, оскільки відповідно до п. 2 ч.2 ст. 291 КК України обвинувальний акт має містити наступні відомості: анкетні відомості кожного обвинуваченого. Зазначення відомостей про фактичне місцезнаходження обвинуваченого даною нормою КПК України не передбачено. Відносно даних про засудження обвинуваченої ОСОБА_2 вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2013 року прокурору відомо не було, оскільки вказаний вирок набрав чинності 19.08.2013 року, в день завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає доводи апеляції прокурора стосовно відсутності даних про засудження ОСОБА_3 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 18.07.2013 року безпідставними. Оскільки згідно з п.2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про кожного обвинуваченого, в тому числі і дані про судимість, а також про місце перебування особи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України міститься вичерпний перелік документів, які мають додаватись до обвинувального акту, а саме: реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, якщо був пред'явлений, розписки підозрюваного про отримання обвинувального акту, цивільного позову, якщо був пред'явлений та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Вказані вимоги закону орган досудового слідства не виконав належним чином. Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить такої процесуальної дії, як повідомлення підозрюваному про завершення досудового розслідування.

Крім того, як вбачається з обвинувального акту, дії ОСОБА_3 в ході досудового розслідування кваліфіковані за ст.ст.15ч.2-185ч.2 КК України, як такі, що полягають у замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яка вчинена повторно, в той час, як ч.2 ст.15 КК України передбачає закінчений замах га скоєння злочину.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Викладені в ухвалі суду першої інстанції обставини свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, а тому на думку колегії суддів, він правомірно повернутий прокурору для усунення допущених недоліків.

При цьому, колегія суддів, вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає зміні в частині виключення з резолютивної частини ухвали строку, наданого судом прокурору для усунення недоліків, оскільки зазначені вимоги суду першої інстанції не передбачені діючим процесуальним законодавством.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2013 року щодо ОСОБА_3 змінити.

Виключити з резолютивної частини ухвали вказівку на строк 14 (чотирнадцять) днів, наданий прокурору днів для усунення недоліків.

В іншій частині ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 вересня 2013 року, про повернення обвинувального акту прокурору відносно обвинуваченої ОСОБА_2 для усунення недоліків, - залишити без змін.

Судді: