Справа № 2-1393/08                                             

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     27 жовтня  2008року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької  області у складі:

головуючої судді  Ткачук С.С.

при секретарях     Шпаковській Ю.В., Зайцевій О.В.,

за участю  позивача  ОСОБА_1. та її представника адвоката ОСОБА_2.,

розглянув  у  відкритому судовому засіданні цивільну справу за позов ОСОБА_1до ОСОБА_3про розподіл майна,

в с т а н о в и в:

    До суду надійшов позов ОСОБА_1, в якому вона просила  розділити майно і визнати за нею право власності на ½  частку  житлового будинку АДРЕСА_1

    В обґрунтовання позову вказала, що з 2000 року проживала однією сім»єю   як подружжя  і вели спільне господарство.  17.11.2000р.  вони придбали  житловий будинок, власником якого у договорі зазначено відповідача   Після придбання будинку  вселилися в будинок і стали  проводити в  ньому  ремонт та значно поліпшили його благоустрій.  З метою проведення ремонту позивачка продала  належну їй 3-х кімнатну свою квартиру  за адресою: АДРЕСА_2 і гроші отримані за продаж квартири використовували на ремонт будинку.

    В судовому засіданні  позивачка уточнила  обґрунтування позову і просила визнати за нею право власності  бо вважає, що будинок  купувався за гроші з їх спільної  праці. Коли покупали будинок мати відповідача внесла за сина 350 американських доларів, а вона 200 доларів США. Витрати на ремонт у приміщенні будинку та  побудову гаражу здійснювали  з грошей від продажу  її квартири. На той час вона працювала і  отримувала заробітну платню, а відповідач офіційне не  робив. Просила позов задовольнити.

    Відповідач в судове засідання не з»явився але  про час   розгляду справи був повідомлений належним чином.

   Враховуючи згоду  позивачки, суд  на підставі ст.224 ЦПК вважає можливим ухвалити заочне рішення.

    Суд  вислухавши пояснення позивачки і дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

    Із матеріалів справи судом встановлено, що  згідно договору  купівлі-продажу від 17.11.2000р. посвідченого державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори у реєстрі за № 4819  житловий будинок жилою площею 31,7кв.м. з господарськими спорудами:  ганком-а-1 з цегли, кам»яним погребом-пд, сараєм металевим-Б, навісом-в  з цегли, убиральнею з  цегли, огорожею-№1 з дощок, колодязем -к з бетонних кілець, розташований  за адресою: АДРЕСА_1,  належить ОСОБА_3. Купівля будинку відбулась за 2715 гривень За даними домової книги  позивачка зареєстрована як мешканець  цього будинку з 31.07.2001р., а відповідач з 04.04.2002р.

     Відповідно до трудової книжки позивачка у 2000 році працювала і отримувала заробітну платню. Відповідач був неодноразово засуджений і на час спільного проживання не працював.

    Опитані в суді свідки ОСОБА_4. та  ОСОБА_5.  підтвердили в суді, що  будинок купували разом,   позивачка вселилася у будинок разом  з відповідачем, знали  що вони  проживали як подружжя, бо  разом  ремонтували  будинок, а саме, замінили дах, зробили  добудову для  ванни, внутрішнє перепланування, вставили нові вікна у залі, спальні, на веранді, в кухні, поліпшували його благоустрій, бо в приміщення провели газ, водопостачання, встановили ванну, зробили газове опалювання. Ремонтні роботи  допомагав робити  ОСОБА_4.

    З представленого суду договору купівлі-продажу 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 жилою  площею 47,7кв.м.  від 17.07.2001р. посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 у реєстрі за № 1738 вбачається, що продаж квартири відбулась  за 12500гривень .

    За даними  технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1  він побудований у 1948 році і станом на 04.07.06  його знос становив  53%. Свідки підтвердили в суді, що  в будинку  не було водопостачання,  в приміщенні  знаходилася  піч,  яка використовувалась   і для опалення.  Таким чином суд приходить до висновку, що  спірний будинок  сторони купували  для свого проживання  і  за час його експлуатації значно поліпшилось  його технічний стан та істотно  збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових та грошових затрат позивачка.

     Враховуючи положення ст.ст.12,17 ЗУ «Про власність»  від 07.02.1991р.  за № 697-Х11, діючого на час покупки квартири, а саме, 17.11.2000р., ст.112 ЦК 1963р. спірний житловий будинок придбаний в результаті спільної праці членів однією сім»ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час їх спільного життя, є  предметом їх спільної часткової власності. Тому суд визнає за  позивачкою право власності на ½  ідеальну частку спірного житлового будинку з господарськими спорудами.

    На підставі ст.88 ЦПК  суд стягував з відповідача понесені і документально підтверджені  судові витрати  виходячи з розміру вартості ½ частки  будинку та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 73грн.50коп.

     Керуючись ст.ст. 10,11,60,212 ЦПК, суд

вирішив:

      Позов ОСОБА_1.  задовольнити.

       Визнати за ОСОБА_1 право власності на ½ ідеальну частку житлового  будинку  жилою площею 31,7кв.м. з господарськими спорудами:  ганком-а-1 з цегли, кам»яним погребом-пд, сараєм металевим-Б, навісом-в  з цегли, убиральнею з  цегли, огорожею-№1 з дощок, колодязем-к з бетонних кілець, розташований  за адресою: АДРЕСА_1.          

       Стягнути з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові  витрати в сумі  73грн.50коп..

        Рішення  може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області.

         Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом 10 днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження і апеляційна скарга подаються через Ясинуватський міськрайонний суд, а копія апеляційної скарги  також  до апеляційного суду.

Суддя