Справа 2-1236/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня   2008 р.  Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого   судді                                Ткачук С.С.

при секретарі                                                          Шпаковської Ю.В.,

перекладача                                        ОСОБА_1.

за участю позивача                               ОСОБА_2.

відповідачів                                            ОСОБА_3 .,ОСОБА_4., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ясинувата цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про  визнання особистою приватною власністью  майна, яке  придбали  за час проживання однією сім”єю та  витребування  цього  майна з чужого незаконного володіння.

встановив:

        Позивач звернувся до суду із позовом про  розподіл усього майна, яке придбали за час проживання з ОСОБА_5 однією сім”єю, стягнення з неї грошової компенсації в розмірі 9094грн.52коп. та витребування особистих речей  з чужого незаконного володіння.

        Під час розгляду справи позивач змінив предмет позову і просив  визнати за ним право особистої приватної власності на майно, яке він придбав за кредитним договором, а саме побутову техніку: пральну машину „Самсунг”, телевізор „ДAEWOO” телевізор „YESTEL” газову плиту „ARDO”, витяжку „ARDO SPEEDY” на суму 9094грн.52коп.,  витребувати з володіння ОСОБА_5. ці предмети  побутової техніки та особисті речі, а саме:  шкір”яну куртку, чоловічій костюм, вовняний світер, шкірн”яні рукавички, сорочки та черевики(а.с.20). Потім позивач зменшив суму вартості побутової техніки, яку наполягав витребувати з володіння відповідачки до 7308грн.10коп. (а.с.56), від останньої частини позову відмовився.

        Але в  судовому засіданні позивач подав заяву в якій просив залишити без розгляду позовні вимоги в частині витребування з володіння  відповідачки особистих  речей:  шкір”яної куртки, чоловічого костюму, вовняного світеру, шкірн”яних рукавичок, сорочок, черевик, та  стягнення  грошової компенсації за побутову техніку.

        Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду від  02.09.08 в цій частині позов залишено без розгляду.

        В суді позивач остаточно вимагав визнання за ним право особистої приватної власності на усю побутову техніку куплену за кредитним договором і витребувати  ці речі  з володіння ОСОБА_5.  Вимоги до ОСОБА_4 не пред”явив.

        Як пояснив позивач в суді він мешкав   з відповідачкою ОСОБА_5 з грудня 2004 року, проживав  разом  в її квартирі утрьох як одна сім”я, вели спільне господарство, у нього з ОСОБА_5 був єдиний сімейний бюджет. Припинив сімейні стосунки з ОСОБА_5 у середені травня 2006 року. 

         В зв”язку з застарілим станом  газової плити у квартирі відповідачки  та з метою  придбання нової побутової техніки і проведенням акції з продажу побутової техніки, вони  разом з ОСОБА_5 поїхали до магазину „Ельдорадо” в м. Макіївка, де в один день купили  усі  предмети спірної побутової техніки, оформили покупку в  кредит. Привезли у квартиру ОСОБА_5.  Він сам встановив  газову плиту, витяжку та малий телевізор на кухні, великий телевізор установили в залі. Перші дві  виплати по  кредиту у березні та квітні 2006р.   він здійснив з своїх грошей, а після  припинення сімейних стосунків  продовжив сам  погашати  кредит, тому вважає, що  дану побутову техніку купив за свої гроші і вона є його особистою приватною власністю, тому просив витребувати її з володіння ОСОБА_5. На дарування цих предметів відповідачам заперечив.

        Відповідачка ОСОБА_5 позов не визнала і пояснила, що дійсно з позивачем  проживала разом в її квартирі з грудня 2004  до середини травня 2006  року. Мешкали  як одна сім”я і з ними разом проживав її повнолітній син, який  отримував заробітну платню, але працював без оформлення договору.  02.03.06 з метою придбання нової побутової техніки  та  проведенням акції з продажу побутової техніки, вони  разом  їздили до магазину „Ельдорадо” в м. Макіївка, де купили  дані речі, які потім завезли  до квартири. Позивач на себе оформив кредит.  Кілька днів  техніка стояла  в упаковці.  7 березня 2006 р. її сину  виконувалось 20 років, але 8 березня вирішили  святкувати і свято і день народження сина. До них у гості  прийшли   друзі , а саме ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і позивач в присутності  усіх сказав, що   телевізор „ДAEWOO”  він  дарує  сину ОСОБА_5 на день його народження,  пральна машина це  подарунок їй  на  день народження, бо  коли святкували  цей день у листопаді  попереднього року у нього не було грошей, а останню побутову техніку дарує їй на свято 8-го березня.  Після свята великий  телевізор  було встановлено у залі, де спав її син. Сімейні стосунки були припинені в зв”язку із зрадою позивача з іншою  жінкою.

        Відповідач  ОСОБА_4. позов не визнав  і  підтвердив ствердження своєї матері. Він пояснив, що надати  докази про свої доходи не може, бо працював без оформлення трудового договору.

        Суд вислухавши сторони, і дослідивши матеріали страви прийшов до висновку, що у позові слід відмовити з таких підстав.

         З пояснень сторін суд визнає, що дійсно з грудня 2004 року до половини травні місяця 2006 року сторони проживали однією сім'єю і вели спільне господарство.  Відповідач ОСОБА_4 проживав разом з ними і був їх членом сім”ї.  Суду не були надані докази про доходи відповідача ОСОБА_4 за  часи мешкання позивача разом з ними. 

         Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що  згідно кредитному договору  від 02.03.06 за № 400075775, укладеного позивачем з  ЗАТ „Альфа-Банк”, кредит було надано для придбання товарів згідно переліку, а саме: пральна машина пральну машину „Самсунг” по ціні 2569,20грн.; телевізор „ДAEWOO” - за 2259,9грн., телевізор „YESTEL” за 1грн.20коп., газову плиту „ARDO” по ціні  1768,9грн.;, витяжку „ARDO SPEEDY” по ціні 708,9грн.. Загальна сума вартості майна за кредитним договором становить 7308,10грн. Згідно п.1.8 цього договору загальна вартість кредиту для позивача становила з наступних сум: суми комісійної винагороди за наданням кредиту в розмірі 812,01грн.; суми комісії за управління кредитом - 1,99% та відсотки за користування кредитом у розмірі 12%. Представлені суду платіжні квитанції погашення позивачем кредиту, свідчать що сплата кредиту відбувалась з березня 2006 по лютий 2007р., за який останній виплатив суму 10845грн.15коп. За час спільного проживання позивача з відповідачами останнім були сплачені платежі: 21.03.06 в розмірі 1500грн. і 17.04.06 - 1700грн. Решту суми позивач сплачував особово.

    І позивач, і відповідачка ОСОБА_5 підтвердили, що внаслідок проведення акції при продажу побутової техніки у магазині „Ельдорадо”  вони вирішили купити нову побутову техніку для чого разом їздили до м.Макіївка у  магазин „Ельдорадо” купувати ці предмети. Питань про подарунки не виникало.  

   В суді опитані свідки ОСОБА_6., ОСОБА_9. та  ОСОБА_8. підтвердили, що в день святкування 8-го Березня 2006р., коли вони зібралися у квартирі відповідачки ОСОБА_5, позивач заявив, що великий телевізор дарує її сину, в зв'язку з його 20-ти річним  днем народження 7 березня; самій ОСОБА_5  в день свята газову плиту, витяжку та маленький телевізор; а   пральна машина є його подарунком до її дня народження, який відбувся 28.11.2005, бо на той час у нього не було грошей. Під час даної свіяткової вечері  відповідачка  ОСОБА_5  про свій  намір подарувати телевизор сину  не заявляла.

    На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що дане майне було об'єктом  права спільної сумісної власності позивача та ОСОБА_5, бо купувалося під час їх спільного проживання однією сім”єю. Доказів участі повнолітнього сина у придбанні цього майна суду надано не було.

    Ствердження позивача, що ці предмети побутової техніки належать йому на праві особистої приватної власністю в зв”язку зі сплатою ним кредиту є помилковими і не ґрунтуються на законі.

    В зв'язку з тим, що позивач  під час судового розгляду змінив предмет позову, зменьшив розмір позову і його клопотання про залишення частини позову без розгляду задоволено,  суд вирішує даний спір відповідно до вимог  ст.11п.1 ЦПК, т.т. в межах заявленого позову.

   Відповідно до ст.74 СК  якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю , але не перебувають у шлюбі між собою, майно набуте ними за час спільного проживання належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.   

    Вирішує даний спір суд застосовує положення глави 8 СК „Право спільної сумісної власності подружжя”. Відповідно до ст.63 цього Кодексу і позивач, і ОСОБА_5 мали ріні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належали їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю. Цієї домовленості між сторонами не існувало. Враховуючи положення ст.65 п.1 СК та пояснення свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7. та  ОСОБА_8. суд визнає, що позивач заявивши про дарування телевізору ОСОБА_4у, а відповідачці ОСОБА_5 останньої побутової техніки,  діяв за її згодою ОСОБА_5, яка також була присутня на цій  вечері і не висловлювала свого заперечення.

    Суд визнає, що між сторонами були укладені договори дарування, а саме: з ОСОБА_4 щодо дарування телевізору „ДAEWOO”, а з ОСОБА_5 щодо дарування пральної машини „Самсунг”, телевізору „YESTEL”, газової плити „ARDO” та витяжки „ARDO SPEEDY”.                           

    Суд не приймає до уваги свідчення сестри позивача ОСОБА_9., бо вона не була присутня на цій вечері.

    Позивач наполяючи на  витребування у ОСОБА_5 усієї побутової техніки, бо вважає, що це речі його особистої приватної власності, ні до ОСОБА_5, ні до ОСОБА_4у не заявив вимог про розірвання укладених  з ними в усній формі договорів дарування або визнання їх недійсними, з зазначенням підстав викладених у ст.727 ЦК або інших обставин, встановлених законом Він взагалі заперечує про  укладення таких договорів, незважаючи на те, що підтвердив в суді про відбуття святкування 8 березня 2006р.  і жіночого свята, і дня народження ОСОБА_4 одночасно та присутність даних свідків на цьому святі. Крім того, позивач підтвердив, що  телевізор подарований ОСОБА_4у,  був встановлений у залі, де фактично знаходилася кімната сина ОСОБА_5, а остання техніка в квартирі. Тому суд визнає, що прийняття подарунка обдаровуваними відбулось. Обставина, того, що подарованими побутовими речами користувалися усі мешканців квартири, суд не бере до уваги, бо згідно ст.718 ЦК дарунком можуть бути рухомі речі.        

    Таким чином, на підставі вище викладеного суд визнає, що  вимоги про витребування побутової техніки, придбаної за кредитним договором з володіння ОСОБА_5, а потім подарованої  ОСОБА_4 і ОСОБА_5 безпідставні.

Керуючись ст. ст. 10,11,60, 212ЦПК, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов залишити  без задоволення.

Відмовити ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_3про визнання особистою приватною власністю на майно, придбане за час проживання однією сім»єю по кредитному договору та  витребування  цього майна  з чужого незаконного  володіння. 

Рішення може бути оскаржено  до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення  даного рішення  без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя