СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
11 грудня 2006 року |
Справа № 2-22/10886-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваля В.М.,
суддів Сотула В.В.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1 (суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2),
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бонет" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 14 вересня 2006 року у справі № 2-22/10886-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бонет" (пр. Кірова, 14 а, місто Сімферополь, 95000; вул. Балаклавська, 57-44, місто Сімферополь, 95000)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про розірвання договору оренди
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю „Бонет” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про розірвання договору оренди.
Позов мотивовано тим, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 неналежним чином виконувала зобов'язання по сплаті орендної плати в період з 01.01.2002 по 27.09.2005 за договором оренди нерухомого майна.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 14 вересня 2006 року зупинено провадження у справі № 2-22/10886-2006 до розгляду місцевим судом Центрального району міста Сімферополя справи № 2-2324/05 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл майна.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду та направити справу на судовий розгляд по суті заявлених вимог.
Позивач посилався на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарський суд невірно застосував норми процесуального права, а саме правила статті 79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню.
Ухвалою від 28 листопада 2006 року апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду, розгляд справи призначений на 11 грудня 2006 року.
Розпорядженням голови суду від 11 грудня 2006 року у зв'язку з відрядженням суддя Прокопанич Г.К. була замінена на суддю Сотула В.В.
У судове засідання, призначене на 11 грудня 2006 року, представник товариства з обмеженою відповідальністю „Бонет” не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Під час розгляду справи до суду від товариства з обмеженою відповідальністю „Бонет” надійшла телеграма про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з хворобою його представника.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язвує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, брати участь в господарських засіданнях.
Оскільки явка сторін не була визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника товариства з обмеженою відповідальністю „Бонет”.
У судовому засіданні 11.12.2006 представник відповідача не погодилась з вимогами скарги, наполягаючи на залишенні ухвали суду без змін.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.
01.01.2002 між товариством з обмеженою відповідальністю „Бонет” та суб'єктом підприємницької діяльністю ОСОБА_2 був укладений договір оренди нерухомого майна площею 7,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 2.1. договору розмір орендної плати за орендований об'єкт складає 50,00 грн. на місяць.
Посилаючись на те, що в порушення статей 265, 526, 782 Цивільного кодексу України суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 неналежним чином виконувала зобов'язання по сплаті орендної плати, передбачені пунктами 2.1, 6.1.2. договору, в період з 01.01.2002 по 27.09.2005, позивач звернувся з позовом про розірвання договору оренди та виселення відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи, представник відповідача заявив клопотання (вх. НОМЕР_2) про зупинення провадження у справі до розгляду місцевим судом Центрального району міста Сімферополя цивільної справи № 2-2324/05 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл майна.
Свої вимоги відповідач, ОСОБА_2, обґрунтувала тим, що сторони у справі № 2-2324/05 є засновники товариства з обмеженою відповідальністю „Бонет” -ОСОБА_4 та ОСОБА_3. При цьому, позивач, ОСОБА_3, наполягає на виділенні в натурі та закріпленні за нею права власності на 61 % майна, серед якого є нежитлове приміщення площею 7,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, ухвалою суду від 24.03.2005 у зазначеній справі накладено арешт на майно у вигляді заборони вчинення будь яких дій щодо передачі права власності на майно, яке належить ТОВ „Бонет”.
Відповідач, ОСОБА_2, вважає, що у разі задоволення вимог ОСОБА_3 у справі № 2-2324/05 вона буде мати переважне право прийняття рішення по всім питанням діяльності товариства з обмеженою відповідальністю „Бонет”, у тому числі права призначати виконавчий орган юридичної особи, встанавлювати напрямки його господарської діяльності. За таких обставин, на думку відповідача, позивач, юридична особа, відмовиться від позовних вимог у господарському спорі про виселення, провадження у справі буде припинено.
Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд посилався на вимоги статті 79 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши, що розгляд справи № 2-22/10886-2006 є неможливим до вирішення місцевим судом Центрального району міста Сімферополя справи № 2-2324/05.
Заслухавши представника відповідача, перевіривши правільність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.
Так, на думку судової колегії, господарським судом першої інстанції зроблено необгрунтований висновок, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл майна у справі № 2-2324/05 істотно впливає на результати розгляду справи № 2-22/10886-2006 про розірвання договору оренди між товариством з обмеженою відповідальністю „Бонет” та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2.
З таким висновком колегія апеляційного суду погодитись не може. Як свідчать матеріали справи, товариство з обмеженою відповідальністю „Бонет” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом свого права у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором оренди нерухомого майна від 01.01.2002.
Позивач, який є юридичною особою, посилається на норми статті 782 Цивільного кодексу України, згідно яких наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Тому, розгляд цивільного спору у місцевому суді про розподіл майна між фізичними особами, на думку судової колегії, не може бути підставою для зупинення провадження у спорі між господарюючими суб'єктами про розірвання договору оренди з приводу виниклих договірних відносин.
Зупинення провадження у справі явно порушує передбачені законом права юридичної особи, оскільки сімейні правовідносини засновників товариства не впливають на права та обов'язки господарюючого суб'єкта, що є самостійним суб'єктом права.
Таким чином, ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2006 року у справі № 2-22/10886-2006 про зупинення провадження у справі прийнята за відсутністю обставин, передбачених статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а справа -передачі на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим по суті заявлених вимог.
Керуючись статтями 101, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бонет" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2006 року у справі № 2-22/10886-2006 скасувати.
3. Справу № 2-22/10886-2006 передати на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду по суті.
Головуючий суддя В.М. Коваль
Судді В.В. Сотула
Ю.В. Борисова