ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.2013Справа № 901/3257/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Екофарм»

до відповідача Фізичної особи-підприємця Горної Наталі Володимирівни

про стягнення 2 299,59 грн.

Суддя Чумаченко С.А.

Представники сторін:

від позивача - Кудаков А.В., довіреність б/н від 10.09.2013, представник;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Система Екофарм» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця Горної Наталі Володимирівни про стягнення заборгованості у розмірі 3 699,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.10.2012 між сторонам був укладений договір поставки № 80/12. Згідно вказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв лікарські засоби та вироби медичного призначення. Фізичній особі-підприємцю Горній Наталі Володимирівні було поставлено товар на загальну суму 5 429,98 грн., що підтверджується видатковими накладними. Відповідачем частково було виконано зобов'язання за договором, у зв'язку з чим позивачем була направлена грошова вимога на адресу відповідача з метою усунення заборгованості, однак зобов'язання за договором відповідачем на сьогоднішній день не виконані, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2013 суд припинив провадження у справі № 901/3257/13 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 400,00 грн. в порядку пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд продовжує розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Екофарм» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Горної Наталі Володимирівни 2 299,59 грн.

Присутній у судовому засіданні позивач підтримав та просив задовольнити позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Горної Наталі Володимирівни заборгованості у розмірі 2 299,59 грн. у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у жодне судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою юридичної реєстрації, зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 759028 від 26.09.2013.

Ухвала про порушення провадження у справі була вручена відповідачу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 39).

Таким чином, Фізична особа-підприємець Горна Наталя Володимирівна була повідомлена належним чином про час та місце розгляду даної справи, однак, правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалась.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, а тому не знаходить підстав для відкладення судового засідання та вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Система Екофарм» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Горною Наталією Володимирівною (покупець) був укладений договір поставки № 80/12 (а.с. 12-13).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та інше (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його на умовах даного договору.

Кількість товару, ціна та асортимент, згідно пункту 1.2 договору, встановлюється постачальником у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Порядок поставки, прийому та кількість товару врегульовано розділом 2 договору.

Так, товар поставляється за адресою, вказаною покупцем на підставі його заявки та згідно видаткових та податкових накладних. Постачальник передає товар згідно видаткової накладної уповноваженій особі покупця на підставі правильно оформленої довіреності на пред'явника. Право власності на товар переходить у момент підписання покупцем видаткових накладних (пункти 2.1,2.3, 2.5 договору).

Пунктом 3.1, підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити товар покупцю протягом 5 днів, згідно видаткової накладної, з необхідним пакетом супровідних документів та сертифікатів якості. Покупець зобов'язаний прийняти товар згідно видаткової накладної протягом 3 днів. Протягом цього часу покупець зобов'язаний проінформувати постачальника про претензії до кількості поставленого товару.

Відповідно до пунктів 4.1-4.3 договору покупець зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 30 календарних днів з моменту дати виписки видаткової накладної. Оплата товару здійснюється в національній валюті шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Загальна вартість договору складає сумарну вартість всіх партій товару, вказаних у видаткових накладних та відвантажених постачальником та прийнятих покупцем протягом строку дії цього договору.

Згідно пункту 5.1 договору за порушення строків оплати товару, передбачених пунктом 4.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України суми заборгованості за кожен день прострочення оплати поставленого товару до повного виконання своїх зобов'язань. В разі невиконання покупцем умов цього договору постачальник залишає за собою право звернутися до господарського суду. Покупець відшкодовує постачальнику всі понесені у зв'язку з цим витрати окрім неустойки.

Цей договір, відповідно до пункту 8.1, вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012. В разі, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати цей договір, за місяць до його

Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторін від виконання своїх зобов'язань (пункт 8.2 договору).

В матеріалах справи відсутні докази визнання договору поставки № 80/12 від 01.10.2012 недійсним у встановленому законом порядку, а відтак він є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, на виконання умов укладеного договору постачальником був переданий у власність покупця товар, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 5 429,98 грн., а саме: № СЭ-0000218 від 08.02.2013 на суму 2 282,61 грн., № СЭ-0000219 від 08.02.2013 на суму 42,48 грн., № СЭ-0000255 від 14.02.2013 на суму 2 480,86 грн., № СЭ-0000256 від 14.02.2013 на суму 81,73 грн., № СЭ-0000308 від 21.02.2013 на суму 511,45 грн., № СЭ-0000309 від 08.02.2013 на суму 30,85 грн. (а.с. 14-19).

Зазначені документи були підписані без зауважень уповноваженими представниками сторін. Претензій щодо кількості, асортименту та якості переданого товару від покупця не надходило. Доказів протилежного суду надано не було.

Проте, покупець - Фізична особа-підприємець Горна Наталя Володимирівна лише частково оплатила отриманий нею товар, у зв'язку з чим претензією № 11 від 01.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Система Екофарм» звернулось до Фізичної особи-підприємця Горної Наталі Володимирівни з вимогою погасити заборгованість за договором поставки № 80/12 від 01.10.2012 у розмірі 4 799,59 грн. протягом п'яти банківських днів з дня отримання цього листа (а.с. 33).

Після отримання вищевказаної претензії відповідачем також була здійснена часткова оплата заборгованості.

Таким чином, покупець - Фізична особа-підприємець Горна Наталя Володимирівна лише частково оплатила отриманий нею товар на загальну суму 1 730,39 грн., про що свідчать відповідні банківські виписки за особовим рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Екофарм» (а.с. 20-32).

У зв'язку з неналежним виконанням покупцем свого зобов'язання за договором поставки № 80/12 від 01.10.2012 щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, за ним утворилась заборгованість у розмірі 3 699,59 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків станом на 29.05.2013 на суму 5 099,59 грн., підписаний обома сторонами та скріплений печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Екофарм» та Фізичної особи-підприємця Горної Наталі Володимирівни (а.с. 42).

В процесі розгляду справи відповідач - Фізична особа-підприємець Горна Наталя Володимирівна частково оплатила заборгованість за договором поставки № 80/12 від 01.10.2012 на суму 1 400,00 грн., що підтверджується банківською випискою за особовим рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Екофарм» від 14.10.2013 на суму 1 000,00 грн. та платіжним дорученням № 270 від 11.11.2013 на суму 400,00 грн. (а.с. 73-74, 86), у зв'язку з чим суд ухвалою від 12.11.2013 припинив провадження у справі в цій частині.

Таким чином, станом на сьогоднішній день неоплаченою залишається сума заборгованості Фізичної особи-підприємця Горної Наталі Володимирівни за договором поставки № 80/12 від 01.10.2012 у розмірі 2 299,59 грн.

Доказів погашення вищевказаної заборгованості у повному обсязі відповідачем суду не надано.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв'язку з чим, у силу статті 629 Цивільного кодексу України, він є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно, передбачається сплата ціни товару після його прийняття в повному обсязі, тобто у покупця (відповідача у справі) виникає зустрічний обов'язок по оплаті товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за договором поставки № 80/12 від 01.10.2012, а також наявність заборгованості за поставлений товар у розмірі 2 299,59 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, Фізичною особою-підприємцем Горною Наталією Володимирівною під час розгляду даної справи не доведений факт оплати отриманого за договором товару у повному обсязі, та не надано належних доказів погашення заборгованості за договором поставки № 80/12 від 01.10.2012 у розмірі 2 299,59 грн.

Таким чином, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Екофарм» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Горної Наталі Володимирівни заборгованості у розмірі 2 299,59 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відносяться на відповідача у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 18.11.2013.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Горної Наталі Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Система Екофарм» заборгованість у розмірі 2 299,59 грн., а також судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А. Чумаченко