СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 901/1828/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Рибіної С.А.,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Ліньков Аркадій Станіславович, довіреність № 184ю -018-04/5209 від 01.01.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Південний науково-технічний центр";

представник відповідача, Тітовський Олександр Васильович, довіреність № 11/131 від 31.05.13, публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз";

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ейвазова А.Р.) від 16 липня 2013 року у справі № 901/1828/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південний науково-технічний центр" (вул. Хрустальова, 169 А,Севастополь,99055)

до публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пр. Совнаркомовський, 52/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

про стягнення заборгованості за договором

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2013 року у справі №901/1828/13 позов задоволений частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Південний науково-технічний центр" 8 859 986,62 грн. основної заборгованості, 57 272,79 грн. процентів, 286 363,96 грн. пені. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В частині стягнення 744,66 грн. процентів та 3 723,28 грн. пені у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

27.08.2013 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу від ТОВ "Південний науково-технічний центр", яким просять визнати доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими. Також, 11 листопада 2013 року надішли додаткові заперечення на апеляційну скаргу, якими просять рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням секретаря судової палати від 02 жовтня 2013 року суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Дмитрієва В.Є.

Розпорядженням секретаря судової палати від 16 жовтня 2013 року суддю Балюкову К.Г. замінено на суддю Черткову І.В.

Розпорядженням секретаря судової палати від 06 листопада 2013 року суддю Дмитрієва В.Є. замінено на суддю Рибіну С.А.

У судових засіданнях неодноразове оголошувались перерви.

13 листопада 2013 року у судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення у повному обсязі.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

11.01.2012 року між сторонами у справі - Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» (замовник) та ТОВ «Південний науково-технічний центр» (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг з ремонту буксира/судна спеціального призначення «Центавр» №19 (далі - договір, а. с. 104-112).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами договору виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту буксира/судна спеціального призначення «Центавр» (далі - судно), а замовник зобов'язаний прийняти і оплатити такі послуги, на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Загальна вартість ремонтних робіт за договором складає 11 059 986,62 грн. разом з ПДВ. Кінцева загальна ціна договору складається як сумарна вартість наданих послуг згідно з актами прийому-передачі наданих послуг, з урахуванням вартості запасних частин, вузлів, агрегатів та витратних матеріалів (п. 3.1 договору) (а.с. 115).

Даний договір набирає чинності з дати підписання та діє протягом 12-ти місяців з дати вступу договору в дію. Договір вступає в дію з дати його підписання, але не раніше дати прийняття правлінням замовника рішення про укладення цього договору. Про факт прийняття вказаного рішення замовник має повідомити виконавця відповідним листом у строк не більше 3-х робочих днів з дати прийняття відповідного рішення, з обов'язковим наданням завіреної печаткою замовника копії даного рішення (п. 10.1 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що строк надання послуг -115 днів з дати постановки судна у ремонт; датою постановки судна у ремонт вважається дата оформлення двостороннього акту прийому судна у ремонт.

18.05.2012 сторонами підписано акт приймання судна в ремонт (а.с.122). Додатковою угодою від 14.09.2012 сторонами внесені зміни до п.5.1 договору, а саме строк надання послуг визначено до 24.10.2012, з моменту надання судна у ремонт (а.с.113). Додатковою угодою від 16.10.2012 сторонами внесені зміни до п.5.1 договору, а саме строк надання послуг встановлено до 30.11.2012, з моменту надання судна у ремонт (а.с. 114). Додатковою угодою від 14.11.2012 строк надання послуг продовжено до 07.12.2012, з моменту надання судна у ремонт (а.с. 117).

Додатковою угодою від 31.01.2013 строк надання послуг продовжено до 15.02.2013, з моменту надання судна у ремонт (а.с. 118).

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним виконані роботи з ремонту судна, загальна вартість яких становить 11 059 682,62 грн., які прийняті відповідачем, що підтверджується: актом приймання наданих послуг №1 від 05.12.2012 на суму 2 577 031,07грн. (а.с. 142) та виконавчим технічним кошторисом №1 до вказаного акту (а.с. 123-141); актом №2 від 08.02.2013 на суму 8 482 955,55грн. (а.с. 149), виконавчим технічним кошторисом №2 до вказаного акту (а.с. 150-151).

На підставі вказаних актів, відповідачу виставлені рахунки №173 від 05.12.2012 на суму 2577031,07грн. (а.с. 143) та№14 від 08.02.2013 на суму 8482955,55 грн. (а.с. 152).

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати вартості наданих послуг, а також застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.і ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором визначено, що розрахунки між сторонами проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30-ти календарних днів після підписання та затвердження сторонами акту прийому-передачі наданих послуг за наявності рахунку за фактично надані послуги з ремонту, виконавчого кошторису, податкової накладної та інших документів, згідно умов цього договору (п. 4.1 договору).

Оплата за останнім актом здачі-приймання ремонтних робіт здійснюється замовником, впродовж 30-ти календарних днів з моменту надання рахунку-фактури оформленого на підставі підписаного та затвердженого сторонами акту прийому-передачі наданих послуг і виконавчого кошторису, за умови наявності підписаного обома сторонами акту виходу судна з ремонту (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.7 договору, акт прийому-передачі наданих послуг є первісним, єдиним необхідним документом який підтверджує прийом-передачу сторонам наданих послуг з ремонту судна.

Згідно акта прийомки судна з ремонту, вбачається, що ремонт судна згідно договору №19 від 11.01.2012 року виконано у повному обсязі; обсяг виконаних робіт відповідає технологічним кошторисам, з урахуванням протоколів узгодження доповнень та змін №1 №2; дата закінчення робіт - 08.02.2013 року (а.с. 215).

Як вбачається з наказу Управління технологічного флоту та підвійськово-технічних робіт №88 від 11.02.2013 «Про введення в експлуатацію з ремонту бк/ссн «Центавр», судно введене в експлуатацію 09.02.2013 року (а.с. 213).

Отже, роботи, прийняті відповідачем 08.02.2013 (вихід судна з ремонту та дата складання останнього акту), з урахуванням встановленого строку оплати - ЗО календарних днів мали бути оплачені до 11.03.2013 (включно).

Так, згідно ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Отже, строк, встановлений для оплати розпочав свій перебіг з 09.02.2012 - наступного дня за днем складання акту та виходу судна з ремонту.

Відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, зважаючи на те, що останній день строку для оплати припадав на неробочий день - 10.03.2013, днем закінчення строку є наступний за ним робочий день - 11.03.2013, не зважаючи на настання строку виконання зобов'язання з оплати робіт, воно виконано відповідачем лише частково.

Так, відповідачем погашена лише частина заборгованості за рахунком № 173 від 05.12.12, що підтверджується платіжним дорученням:

- №979 від 30.01.2013 на суму 320 000 грн. (а.с.144);

- №85 від 30.01.2013 на суму 1 680 000 грн. (а.с.145);

- №5409 від 24.05.2013 на суму 200 000грн. (а.с. 160).

Таким чином на момент прийняття рішення заборгованість за виконані роботи складає 8 859 986,62 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Отже, відповідач, не виконавши зобов'язання з оплати виконаних робіт у повному обсязі, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у сумі 8 859 986,62 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечуючи щодо заявлених вимог, відповідач посилався на те, що не має акту виходу судна з ремонту, у зв'язку з чим строк виконання зобов'язання з оплати не настав. Однак, такі твердження спростовані зібраними у справі письмовими доказами (а.с.215). Крім того, сторонами у період дії договору неодноразово складались акти звірки, якими підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем у певний період часу (а.с.146-148).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, вимоги в частині стягнення процентів є обґрунтованими. При цьому, суд не погоджується з розрахунком суми процентів, наданим позивачем.

Згідно розрахунку, здійсненого позивачем, нарахування процентів здійснювалося позивачем за період з 11.03.2013 по 27.05.2013. Однак, беручи до уваги, що строк оплати починається з 10.03.2013 (неробочій день), відповідач мав оплатити до 11.03.2013 включно. Таким чином, нарахування процентів, повинно здійснюватися з 12.03.2013.

Також слід врахувати, що сума основного боргу зменшилась у зв'язку із частковою оплатою відповідачем заборгованості.

За розрахунком суду, розмір процентів, за період з 12.03.2013 по 23.05.2013 складає 54359,92 грн. та з 24.05.2013 по 27.05.2013 складає 2912,83 грн. Таким чином, відповідні вимоги про стягнення процентів у розмірі 58 017,45грн. підлягають задоволенню у розмірі 57272,79 грн. (54 359,92+2 912,87), а в частині стягнення 744,66 грн. процентів слід відмовити.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення 290 087,29 грн. пені. Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 290 087,24 грн., суд першої інстанції в мотивувальній частині правомірно обґрунтував свої доводи, з посиланням на норми діючого законодавства.

Однак, відповідно до резолютивної частини рішення суд першої інстанції стягнув з відповідача вказану пеню.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Однак, своєю ухвалою від 26 липня 2013 року суд першої інстанції фактично змінив суть рішення від 16 липня 2013 року по справі №901/1828/13, відмовивши в задоволенні позову в частині стягнення пені.

Відповідно до пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального права.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, рішення господарського суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 101, 83, п. 2 ч.1 ст.103, п. 3, 4 ч. 1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2013 року у справі №901/1828/13 скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пр. Совнаркомовський, 52/1,Сімферополь,АРК,95000, р/р 260020014162 в АО "Укрсімбанк" м. Сімферополь, МФО 324786, ІПН 001531101091, код ЄДРПОУ 00153117) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Південний науково-технічний центр" (вул. Хрустальова, 169 А,Севастополь,99055, МФО 324742, р/р 2600210023/980 в ПАТ "Банк Морський", код ЄДРПОУ 25311469) 8 859 986,62 грн. основної заборгованості, 57 272,79 грн. процентів та 65190,26 грн. судового збору.

Господарському суду Автономної Республіки Крим доручити видати накази.

В іншій частині позову відмовити.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді С.А. Рибіна

І.В. Черткова

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний науково-технічний центр" (вул. Хрустальова, 169 А,Севастополь,99055)

2. Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пр. Совнаркомовський, 52/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)