АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-3339/07                                                             головуючий

Категорія                                                                                     в 1 інстанції -КоваленкоJB.B..

доповідач                                                                                                               в     апелящї-

Мартинюк В.І

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2007р.                                                                                            м.  Луганськ

Судова колегія з розгляду цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого-      Мартинюка В.І.

Суддів - Темнікової В.І.,  Ступіної Я.Ю.

Секретаря - Лямзіної О. А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою КП «Донецькміськводоканал» на рішення Київського районного суду м.  Донецька від 28.12.2006 р. по справі за позовом

Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» до ОСОБА_1,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просив стягнути з ОСОБА_1,  ОСОБА_2 борг по оплаті послуг водопостачання та водовідведення,  посилаючись на те,  що відповідачі проживають у квартирі АДРЕСА_1,  оплату за послуги водопостачання та водовідведення не вносять і мають заборгованість у сумі 372, 93 гр.,  яку добровільно не погашають,  із заявою про реструктуризацію боргу не зверталися. У зв'язку з цим позивач змушений звернутися до суду.

Рішенням Київського районного суду м.  Донецька від 28.12.2006 р. в задоволенні позову Комунального підприємства «Донецькміськводоканал»

до ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  про стягнення заборгованості по сплаті за комунальні послуги,  відмовлено.

В апеляційній скарзі КП «Донецькміськводоканал»,  посилаючись на порушення судом 1 інстанції законів України «Про статус суддів» ,  «Про судоустрій України»,  Закон України „Про Державний бюджет України",  просить рішення суду скасувати,  а їх позов задовольнити.

Заслухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  судова колегія вважає їх такими ,  що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позові суд 1 інстанції встановив ,  що відповідач ОСОБА_1,  працює суддею Апеляційного суду Донецької області з 01 грудня 2000 року й по теперішній час,  та сплачує 50 % за надані послуги водопостачання та водовідведення,  що підтверджується наданими до суду копіями квитанцій. ОСОБА_2 є його дружина,  яка мешкає з ним за однією адресою.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог,  суд 1 інстанції обґрунтовано послався на п. 9  ст.  44 Закону У країни „ Про статус суддів"^ де зазначено,  що суддям надається відсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло,  комунальні послуги водопостачання,  газ,  електрична та теплова енергія,  установка і користування індивідуальним домашнім телефоном.  Такі ж пільги зберігаються за ними і після виходу у відставку.

Згідно п.3  ст. . 11 Закону України „ Про статус суддів",  гарантії незалежності судді,  включаючи заходи його правового захисту,  матеріального і соціального забезпечення передбачені цим Законом,  поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республік Крим.

Суд також дійшов вірного висновку,  що  ст. . 44 Закону України „ Про статус суддів" не скасовано та не змінено.

Порядок надання пільг та компенсацій суддям,  який встановлений Законом України про Державний бюджет України на 2006рік,  бюджетним кодексом та іншими нормативно-правовими актами,  звужує та погіршує надання вищевказаних пільг суддям,  що протирічить  ст. . 130 Конституції України та вищезазначеним Законам.

Крім того,  як вбачається з п.7 Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004року (справа 1-27/2004р.) норми про матеріальне і побутове забезпечення судців,  їх соціальний захист не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації. Надання суддям пільг,  компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від бюджетного фінансування.

За таких обставин ,  доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду,  а рішення суду 1 інстанції є законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного ,  керуючись  ст.  ст. 307, 308,  313, 315 ЦПК України,  судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» відхилити.

Рішення Київського районного суду м.  Донецька від 28.12.2006 р. залишити без зміни.

Ухвала суду набирає чинності з дня її проголошення ,  але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.