Судове рішення #33425354

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/7272/13 Головуючий 1 інстанції: Алфьорова Т.М.

Справа № 2033/2043/12 Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: житлові



У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


08 листопада 2013 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Гуцал Л.В., Івах А.П.

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою заступника Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року

за позовом заступника військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи - Служба у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціального захисту населення Харківської міської ради про визнання такими, що втратили право користування службовим приміщенням, виселення та зняття з реєстрації, -


в с т а н о в и л а :


В березні 2012 року Заступник військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення без надання іншого житлового приміщення та зняття з реєстрації.

В обґрунтування позову зазначав, що 08 вересня 2010 року ОСОБА_3 разом з членами сім'ї на підставі ордеру № 490 на час проходження військової служби в КЕВ м. Харкова був забезпечений службовим житлом в АДРЕСА_1.

14 листопада 2011 року наказом начальника КЕВ м. Харкова № 147 ОСОБА_3 звільнено з військової служби у запас в зв'язку із закінченням строку контракту.

ОСОБА_3 має житло, оскільки 20 лютого 2003 року він отримав постійне житло на склад сім'ї 4 особи за адресою: АДРЕСА_2, яка до Криворізької КЕЧ району не здана. За вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_6

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року у задоволенні позову заступнику військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що ОСОБА_3 у відповідності до ст. 124 ЖК Української РСР припинив трудові відносини за власним бажанням з КЕВ м. Харкова, тобто відпала необхідність у забезпеченні службовим житлом за місцем проходження військової служби і тому є підстави для виселення його із службового приміщення.

Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.


Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.


Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.


Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно зі ст.. 125 ЖК України відповідачі не можуть бути виселені із службового житла, без надання іншого житла, так як ОСОБА_3 понад 24 років проходив службу у збройних силах, є учасником бойових дій.


Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.


Згідно зі ст.. 125 ЖК України не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали ім. службове приміщення, не менш як десять років.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено витягом з послужного списку ОСОБА_3, що він служив у Збройних силах України понад 24 років.

Службове житлове приміщення отримав у зв'язку з проходженням військової служби.


В апеляційній скарзі Прокурор посилається на те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позову про виселення відповідачів, не звернув увагу на те, що ОСОБА_3 вже отримував постійне житло, а саме квартиру у м. Кривій Ріг, яке. за нормами діючого законодавства, може отримати лише один раз за час служби. Судова вказаний довід не приймає, оскільки не вирішується питання щодо забезпечення відповідачів постійним житлом.

Предметом спору є виселення відповідачів з службового приміщення. Суд першої інстанції вирішив спір, виходячи з норм Житлового Кодексу України, які регулюють виселення з службового приміщення і дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для виселення без надання іншого жилого приміщення.

Щодо посилання Прокурора на те, що суд першої інстанції не дослідив питання стосовно участі ОСОБА_3 у приватизації, то матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 брав участь у приватизації квартири у м. Кривій Ріг.

Обов'язок надавати докази лежить на Прокурорі та особі, в інтересах якої заявлено позов.

Довід апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції не вірно дана оцінка щодо просування ОСОБА_3 по служби, не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки просування по службі здійснювалося в межах Збройних сил України на підставі наказів Міністра оборони України, а тому не має значення яке відношення мають один до одного структурні підрозділи, в яких служив ОСОБА_3 ,

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.


Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач не довів свій позов.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.


Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-


у х в а л и л а:


Апеляційну скаргу Заступника Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері відхилити.


Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року залишити без змін.


Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.



Головуючий суддя


Судді колегії



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація