ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.2013Справа № 901/3024/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ»

до відповідача Завітненської сільської ради

про стягнення 14 577,66 грн.

Суддя С.А.Чумаченко

Представники сторін:

від позивача - Колос Ю.А., довіреність № 635 від 01.09.2013, представник;

від відповідача - Голіцин О.О., довіреність б/н від 25.09.2013, представник.

СУТЬ СПОРУ: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Завітненської сільської ради про стягнення заборгованості у розмірі 14 646,86 грн., у тому числі основний борг у розмірі 9 360,00 грн., індекс інфляції у розмірі 524,54 грн., 15 % за не своєчасне виконання грошових зобов'язання в сумі 4 038,90 грн. та пеня у розмірі 723,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.07.2011 між сторонами були укладені договори № 2139 та № 7206 про надання інформаційних послуг. Відповідно до умов договору № 2139 позивач зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також публікації вказаних інформаційних матеріалів у виданні «Національний інвестиційний путівник» англійською та російською мовами. Відповідно пункту 2.1 договору сторони домовились, що вартість послуг складатиме 4 680,00 грн., в тому числі ПДВ. Відповідачем було взяте на себе зобов'язання з оплати наданих послуг у строк до 22 жовтня 2010 року. Відповідно умов договору № 7206 позивач зобов'язався надати послуги з розробки інформаційних матеріалів, їх графічного оформлення та редагування, а також публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) українською, російською, німецькою та англійською мовами. Відповідно пункту 2.1 договору сторони домовились, що вартість послуг складатиме 4 680,00 грн. в тому числі ПДВ. В свою чергу, відповідачем було взяте на себе зобов'язання з оплати наданих послуг у строк до 22 жовтня 2010 року. Позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договорами, однак відповідач зобов'язання з оплати послуг у встановлений договором термін не виконав, чим порушив умови договору, що призвело до виникнення заборгованості та стало підставою для звернення позивача із позовною заявою до суду.

Заявою від 05.11.2013 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» зменшив суму позовних вимог, яка підлягає стягненню з відповідача у зв'язку зі здійсненням перерахунку інфляційних відшкодувань. Таким чином, позивач просить стягнути з Завітненської сільської ради 14 577,66 грн., з яких основний борг складає 9 360,00 грн., інфляційні витати - 455,34 грн., 15% за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання - 4 038,90 грн., пеня - 723,42 грн.

Суд приймає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» про зменшення позовних вимог, та продовжує розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» про стягнення з Завітненської сільської ради 14 577,66 грн.

Присутній у судовому засіданні 12.11.2013 представник позивача надав додаткові письмові пояснення на відзив відповідача, а також підтримав та просив задовольнити зменшені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» не визнав, у раніше поданому відзиві вказував на неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеними договорами. Крім того, просив суд застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення 15% річних та пені.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, тому не знаходить підстав для відкладення судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.07.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» (виконавець) та Завітненською сільською радою (замовник) були укладені договори № 2139 та № 7206 (а.с. 8-9).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору № 2139 від 22.07.2010 виконавець за завданням замовника зобов'язується надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) у виданні Національний інвестиційний Путівник англійською/російською мовами у кількості 1 сторінка.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору № 7206 від 22.07.2010 виконавець за завданням замовника зобов'язується надати послуги з розробки інформаційних матеріалів (стаття-презентація), їх графічного оформлення та редагування, а також з публікації вказаних інформаційних матеріалів (стаття-презентація) на порталі www.meriaonline.com.ua українською, російською, німецькою та англійською мовами.

Вартість послуг, згідно з пунктом 2.1 договорів № 2139 від 22.07.2010, № 7206 від 22.07.2010 склала 4 680,00 грн., у тому числі ПДВ.

Строк оплати встановлений пунктом 2.2 договорів № 2139 від 22.07.2010, № 7206 від 22.07.2010 - до 22 жовтня 2010 року.

Виконання грошових зобов'язань за цими договорами здійснюється у наступній черговості: 1) пеня; 2) проценти та інфляційні витрати відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України; 3) заборгованість за надані згідно умов цього договору послуги; 4) інші платежі (пункт 2.3 договорів № 2139 від 22.07.2010, № 7206 від 22.07.2010).

Права та обов'язки сторін встановлені розділом 3 договорів № 2139 від 22.07.2010, № 7206 від 22.07.2010.

Так, відповідно до пункту 3.3 договору № 2139 від 22.07.2010, замовник має право протягом 4 робочих днів з дати отримання розроблених виконавцем інформаційних матеріалів (стаття-презентація), перекладених на українську мову, внести будь-які виправлення або зміни до інформаційних матеріалів (стаття-презентація), про що повинен письмово повідомити виконавця. В іншому випадку, якщо виконавець не отримає від замовника будь-яких письмових повідомлень щодо редагування інформаційних матеріалів (стаття-презентація) до закінчення вказаного в цьому пункті строку, то вважається, що у замовника відсутні заперечення до якості інформаційних матеріалів (стаття-презентація), які в цьому випадку публікуються без змін та доповнень.

Пунктом 4.1 договорів № 2139 від 22.07.2010, № 7206 від 22.07.2010 сторони узгодили, що у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань, замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми (пункт 4.2 договорів № 2139 від 22.07.2010, № 7206 від 22.07.2010).

Згідно з пунктом 5.1 договору № 2139 від 22.07.2010, він діє з моменту його укладення і до виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Договір № 7206 від 22.07.2010, згідно з пунктом 5.1, діє протягом 1 року з моменту його укладення.

В матеріалах справи відсутні докази визнання договорів № 2139 від 22.07.2010, № 7206 від 22.07.2010 недійсними у встановленому законом порядку, а відтак вони є обов'язковими для виконання сторонами.

На виконання умов договору № 2139 від 22.07.2010 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» надіслало на адресу відповідача - Завітненської сільської ради макет готової статті-презентації в оригінальному вигляді (німецькою та англійською мовами) та переклад тексту презентації на українську мову для внесення корективів у разі їх необхідності, про що свідчить відповідне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» вих. № 140 від 26.11.2010 (а.с. 77).

У зазначеному повідомленні позивач попередив Завітненську сільську раду про необхідність надіслання згоди на публікацію або будь-які корективи до неї письмово поштою, факсом або на електронну адресу протягом 4 робочих днів з дати отримання даного макету презентації. Якщо протягом 4 робочих днів з дати отримання даного повідомлення від замовника не буде повідомлень щодо заперечень або редагування даного макету презентації, то вважатиметься, що у замовника немає заперечень до макету і презентація може бути надрукована.

Вищевказаний лист був отриманий уповноваженим представником відповідача 02.12.2010, про що свідчить відповідний підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 78).

Згідно повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» вих. № 497 від 03.08.2011 позивач надіслав відповідачу каталог «Національний інвестиційний путівник» в оригінальному вигляді (німецькою та англійською мовами).

На виконання умов договору № 7206 від 22.07.2010 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» 03.09.2010 зареєстрував на порталі www.meriaonline.com.ua презентацію та повідомив Завітненській сільській раді, що якщо протягом 4 робочих днів з дати отримання даного повідомлення від замовника не буде повідомлень щодо заперечень або редагування інформаційних матеріалів презентації, то вважатиметься, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» виконала свої договірні зобов'язання щодо розроблення та публікації інформаційних матеріалів (статті-презентації) на порталі www.meriaonline.com.ua, і надані компанією «СВС СІТІ МЕДІЯ» послуги вважатимуться прийнятими (а.с. 13).

Вищевказаний лист був отриманий уповноваженим представником відповідача 09.08.2011, про що свідчить відповідний підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 80).

У встановлені повідомленнями строки відповідач не звернувся до позивача із запереченнями, проханнями редагувати макет презентації або інформаційні матеріали презентації, у зв'язку з чим 30.09.2010 позивачем були складені акти прийому-передачі виконаних робіт та виставлені на оплату рахунки-фактури за надані послуги № СФ-0000021 на суму 4 680,00 грн. від 30.09.2010 та № СФ-0000033 на суму 4 680,00 грн. від 30.09.2010, які були спрямовані на адресу відповідача та отримані ним 05.10.2010, про що свідчать підписи уповноваженого представника Завітненської сільської ради на повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 48-52).

Акти прийому-передачі виконаних робіт від 30.09.2010 залишились не підписаними відповідачем, а рахунки-фактури за надані послуги № СФ-0000021 на суму 4 680,00 грн. від 30.09.2010 та № СФ-0000033 на суму 4 680,00 грн. від 30.09.2010 - несплаченими.

Таким чином, станом на сьогоднішній день, відповідач не виконав свої зобов'язання за договорами № 2139 від 22.07.2010 та № 7206 від 22.07.2010, не сплатив суму за надані позивачем послуги, що призвело до виникнення заборгованості у загальному розмірі 9 360,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» про стягнення з Завітненської сільської ради заборгованості у розмірі 9 360,00 грн. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» виконало свої зобов'язання за договорами № 2139 від 22.07.2010 та № 7206 від 22.07.2010 у повному обсязі, однак Завітненська сільська рада своє зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за отримані послуги не виконала, що призвело до виникнення заборгованості.

Посилання відповідача на неналежність виконання позивачем умов договору № 2139 від 22.07.2010, самостійну зміну умов вищевказаного договору позивачем суд не може розцінити як підставу для звільнення від оплати отриманих за договором послуг, оскільки макет готової статті-презентації в оригінальному вигляді (німецькою та англійською мовами) та переклад тексту презентації на українську мову був виготовлений позивачем та отриманий відповідачем без зауважень.

Таким чином, відповідач - Завітненська сільська рада не скористався своїм правом, передбаченим пунктом 3.3 договору № 2139 від 22.07.2010, та протягом 4 робочих днів з дати отримання розроблених виконавцем інформаційних матеріалів (стаття-презентація), перекладених на українську мову, не повідомив виконавця про необхідність внесення будь-яких виправлень або змін до інформаційних матеріалів (стаття-презентація).

В такому випадку, згідно з умовами пункту 3.3 договору, виконавець мав право опублікувати інформаційні матеріали (стаття-презентація) без змін та доповнень.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» про стягнення з Завітненської сільської ради заборгованості за договорами № 2139 від 22.07.2010 та № 7206 від 22.07.2010 у загальному розмірі 9 360,00 грн. у повному обсязі.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» заявлені позовні вимоги про стягнення з Завітненської сільської ради інфляційних витрат у розмірі 455,34 грн. та 15% річних у розмірі 4 038,90 грн.

Відповідно до пункту 4.2 договорів № 2139 від 22.07.2010, № 7206 від 22.07.2010 у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань, замовник на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Тобто, з аналізу норм чинного законодавства користування чужими грошовими коштами це не тільки зобов'язання, основним предметом яких є надання грошових коштів у тимчасове користування (позика, кредит, банківський вклад тощо), але і випадки прострочення сплати грошей за будь-яким оплатним зобов'язанням і виключення із даного правила, тобто звільнення боржника від сплати процентів за користування чужими грошовими коштами може бути встановлено тільки договором між фізичними особами, а юридичні особи не можуть бути звільнені від цього зобов'язання.

У своєму відзиві відповідач посилається на необхідність застосування строку позовної давності в один рік до вимог позивача про стягнення15% річних, передбачених пунктом 4.2 договорів № 2139 та № 7206 від 22.07.2010.

Підпунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

15% річних за своєю правовою природою не відносяться до неустойки (штрафу, пені), а тому суд не задовольняє клопотання відповідача щодо застосування до 15% річних строку позовної давності в один рік.

Перевіривши представлений позивачем зменшений розрахунок інфляційних витрат за період з 01.11.2010 по 31.08.2013 у розмірі 455,34 грн., а також розрахунок 15% річних за період з 23.10.2010 по 06.09.2013 у розмірі 4 038,90 грн. (а.с. 74-76), суд вважає їх здійсненими вірно, відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» про стягнення з Завітненської сільської ради інфляційних витрат у розмірі 455,34 грн. та 15% річних у розмірі 4 038,90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» заявлені позовні вимоги про стягнення з Завітненської сільської ради пені в сумі 723,42 грн.

Пунктом 4.1 договорів № 2139 від 22.07.2010, № 7206 від 22.07.2010 обумовлено, що у випадку невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання грошових зобов'язань замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 Цивільного кодексу України).

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно зі статтями 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, слід зазначити, що законодавством встановлений межовий розмір пені. Згідно статті 3 Закону України «Про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а також пункту 2 статті 343 Господарського кодексу України, розмір пені не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня. Відповідно, наскільки більшою не була б пеня встановлена у договорі, більше ніж подвійна ставка НБУ стягувати не можна.

Суд, перевіривши представлений позивачем розрахунок пені за період з 23.10.2010 по 22.04.2011 у розмірі 723,42 грн., вважає його здійсненим вірно, відповідно до чинного законодавства України, а тому вимоги про стягнення з Завітненської сільської рад пені у розмірі 723,42 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» про стягнення з Завітненської сільської ради 14 577,66 грн. у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відносяться на відповідача у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 18.11.2013.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Завітненської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС СІТІ МЕДІЯ» 14 577,66 грн., у тому числі основний борг у розмірі 9 360,00 грн., інфляційні витати в сумі 455,34 грн., 15% річних у розмірі 4 038,90 грн., пеня в сумі 723,42 грн., а також судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А. Чумаченко