АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа - № 22ц-6711/07 Головуючий в 1 інстанції- Ібадова Н.П.
Категорія - 21 Доповідач - Фарятьєв C.O.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2007 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Фарятьєва CO.
суддів - Парінової І.К., Іванової І.П.
за участю секретаря - Самохіної І.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 18 жовтня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ України в м. Ровеньки Луганської області про стягнення не донарахованих та не виплачених страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2007 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки, в якому просила стягнути з нього на її користь не донароховані щомісячні страхові виплати за період з 01 березня 2002 року по 01 серпня 2007 року в сумі 6769 грн. 95 коп., а також зобов'язати відповідача сплачувати їй щомісячно з 01 серпня 2007 року по 824 грн. 96 коп. до наступного перерахунку.
Рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 18 жовтня 2007 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення по суті позовних вимог, оскільки вважає, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.
Заслухавши доповідача, дослідивши надані докази, перевіривши обґрунтованість і законність рішення суду першої інстанції та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Судом встановлено, що позивачка одержує щомісячні страхові платежі згідно Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які виплачує їй відповідач.
У відповідності зі ст. 29 цього Закону відповідач повинен був проводити перерахування щомісячних страхових виплат у встановлених цією статтею випадках, у тому числі перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях
національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року.
Починаючи з 1 березня 2002 року відповідач проводив перерахунки страхових виплат позивачці кожного року, при цьому відповідач виходив з коефіцієнтів, визначених Правлінням Фонду ССНВ України відповідними
постановами та доведених до відповідача для використання при перерахунках щомісячних страхових сум відшкодування шкоди, однак на час встановлення цих коефіцієнтів, це виходило за межі повноважень Правління Фонду, що підтверджено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2006 року, копія якої є в матеріалах справи.
Згодом, Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №717 від 23 лютого 2007 року до ст. 17 цього Закону, яка містить перелік повноважень Правління Фонду, внесено зміни, якими до повноважень Правління Фонду віднесено затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
У відповідності з вищезазначеними повноваженнями постановою Правління Фонду №24 від 27 квітня 2007 року було затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, яким було визначено, що підставою для перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 1 березня кожного року є зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, так як це і передбачено вказаним Законом України.
Цим Порядком також передбачено перерахування розміру щомісячної страхової виплати виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків. При цьому визначено вказані коефіцієнти підвищення страхових виплат за даними Державного комітету статистики України у 2002 році - 1, 193, у 2003 році -1, 182, у 2004 році - 1, 152, у 2005 році -1, 238, у 2006 році - 1, 203, у 2007 році - 1, 183, що відповідає вимогам ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Вищезазначений Порядок зареєстрований у Міністерстві Юстиції України у встановленому порядку 22 червня 2007 року за № 715/13982 а тому є належним нормативним актом, який підлягає виконанню.
Судом встановлено, що відповідачем при перерахунку щомісячних страхових виплат позивачці застосовувалися у зазначені роки саме вказані коефіцієнти.
Таким чином судова колегія вважає, що підстав вважати, що відповідачем для перерахунку щомісячних страхових виплат позивачці у зазначені роки, застосовувалися коефіцієнти підвищення страхових виплат, які не відповідають вимогам Закону, немає.
Рішення суду ухвалене відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 18 жовтня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.