ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2006 Справа № 31/265-06 (7/22)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Павловського П.П.,Чохи Л.В.
при секретарі судового засідання: Шваб О.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Рогатинський М.З. довіреність б/н від 18.09.06;
від відповідача - Казак Д.А., довіреність № 53 від 03.07.06;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського", м.Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2006р. у справі № 31/265-06(7/22)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3", м. Дніпродзержинськ
до відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", м. Дніпродзержинськ
про стягнення боргу
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні 13.12.06, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
По справі оголошувалась перерва до 13.12.06.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Електропівденмонтаж -3”, м. Дніпродзержинськ звернулось з позовом до відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ про стягнення 141824,84 грн. боргу за виконані підрядні роботи за договором від 22.02.02 № 22-0569-02.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.06 по справі № 31/265-06(7/22) (суддя Мороз В.Ф.) позовні вимоги задоволені.
Рішення вмотивоване тим, що виконання позивачем для відповідача підрядних робіт підтверджується актами виконаних робіт, які відповідачем не оплачені.
Не погодившись із рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення у сумі 112175,61 грн., у зв”язку з пропуском позивачем строку позовної давності, оскільки позивачем не доведено, що строк позовної давності пропущений з поважних причин.
Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.
При перегляді справи за апеляційною скаргою встановлені такі обставини.
22.02.2002 року між сторонами у справі був укладений договір № 22-0569-02 про виконання підрядних робіт, за умовами якого позивач (виконавець) прийняв на себе зобов’язання за дорученням відповідача (замовника) виконувати електромонтажні і пусконалагоджувальні роботи, а також монтажні і налагоджувальні роботи по КІП і А на об’єктах замовника у основних та допоміжних цехах по капітальному та поточному ремонту, згідно затвердженої сторонами проектної та кошторисно-технічної документації у період з 02.01.2002 року по 31.12.2002 року (стаття 1 Договору).
Загальна сума вартості робіт, яка узгоджена сторонами склала 830000 грн. (п.2.1).
Сторони домовились, що оплата виконаних робіт проводиться на протязі 15 днів після підписання актів здачі-приймання робіт форми № 2, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця (позивача) з наданням податкових накладних і платіжних вимог-доручень.
Відповідно до актів приймання виконаних робіт в лютому-грудні 2002 року позивач виконав обумовлені договором роботи на загальну суму 316479,78 грн., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами виконаних робіт. В апеляційній скарзі позивач посилається на ті обставини, що позивач пропустив строк позовної давності на стягнення заборгованості по актах форми № 2: № 1-08 від 30.08.2002 року на суму 4642,40 грн. (залишок), № 2-08 від 30.08.2002 року на суму 2489,94 грн. (залишок), № 4-08 від 30.08.2002 року на суму 5778,40 грн, № 2-09 від 30.09.2002 року на суму 5095,50 грн., № 3-09 від 30.09.2002 року на суму 7632,75 грн. (залишок), № 5-09 від 30.09.2002 року на суму 2405,33 грн. (залишок), № 6-09 від 30.09.2002 року на суму 6229,39 грн., № 1-10 від 31.10.2002 року на суму 16566,98 грн., № 2-10 від 31.10.2002 року на суму 3879,91 грн. (залишок), № 3-10 від 31.10.2002 року на суму 4765,67 грн., № 5-10 від 31.10.2002 року на суму 8356,02 грн., № 6-10 від 31.10.2002 року на суму 6594,86 грн., № 2-11 від 29.11.2002 року на суму 4591,57 грн., № 3-11 від 29.11.2002 року на суму 6698,98 грн., № 4-11 від 29.11.2002 року на суму 13941,72 грн., № 5-11 від 29.11.2002 року на суму 503,39 грн., № 7-11 від 29.11.2002 року на суму 4942,84 грн., № 8-11 від 29.11.2002 року на суму 7059,96 грн., а всього на загальну суму 112175,61 грн.
Відповідач свої зобов’язання по оплаті виконаних робіт виконав не у повному обсязі і заборгованість за виконані роботи становить 141824,84 грн. Данні обставини не спростовуються сторонами по справі, але відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв’язку зі спливом позовної давності.
Згідно до частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов”язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
В постанові Вищого господарського суду України від 18.07.06 по даній справі вказано, що суди не з”ясували:
- коли саме було порушено провадження зі справи про банкрутство товариства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- чи було здійснено, і якщо було, то коли саме опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського”;
- чи звертався позивач у даній справі в місячний строк з дня такої публікації.
У відповідності до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2005р. порушено провадження у справі № Б26/57/05 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.06 р. заява у вказаній справі № Б26/57/05 про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського” залишена без розгляду. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області № Б29/45/06 від 14.03.06р. знову порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Згідно наданих відповідачем пояснень, підтверджено його представником у судовому засіданні та не спростовано сторонами, оголошення в офіційному друкованому органі про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача не публікувалось. Відповідно, позивач не звертався із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України (норми Цивільного кодексу України в редакції 2003 року застосовуються до спірних правовідносин, оскільки на момент його вступу в дію строки позовної давності, які визначалися у статті 71 Цивільного кодексу УРСР не скінчилися) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України). За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 Цивільного кодексу України).
В силу частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. При цьому, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина 5 статті 267).
При розгляді справи суд зазначив, що причини пропуску позовної давності є поважними, оскільки позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу погашення боргу за виконані роботи, але відповідач посилався на введений мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий господарський суд також врахував звернення позивача з приводу оплати за виконані роботи в складі інших кредиторів до Кабінету Міністрів України.
Законодавство не визначає перелік причин, які є поважними у випадку пропуску позовної давності, а лише зазначає, що оцінювати причини може суд при розгляді справи. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Оцінив надані сторонами докази, у тому числі і докази щодо причин пропуску позовної давності, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини є поважними. Таким чином, суд скористався наданим йому правом і визнав причини пропуску позовної давності поважними. Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. При розгляді справи місцевий господарський суд не вийшов за межі наданих йому законом прав, у тому числі і права визначати поважність причин пропуску позовної давності.
Відкрите акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” звертався до позивача з заявами про залік зустрічних однорідних вимог (том 2 а.с. 87-114) за період з 16.05.02 по 23.01.03.
Відповідно частини 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред”явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов”язку.
З огляду на викладене, і те, що відносно відповідача неодноразово порушувались справа про банкрутство та звернення відповідача до позивача про взаємозалік сум за договором № 22-0569-02 в період з 16.05.02 по 23.01.03, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про поновлення строку позовної давності та стягнення суми боргу. Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.06 по справі № 31/265-06(7/22) залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя П.П.Павловський
Суддя Л.В.Чоха