05.11.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Провадження № 11кп/797/114/13 Головуючий у першій інстанції: Хорошев О.С.

Категорія: ч. 4 ст. 191 КК України Доповідач: Нікітін Г.В.

Копія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2013 року колегія суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого Нікітіна Г.В.,

суддів: Леся В.І., Юненка М.О.,

за участю

секретарів судового засідання Сидорук М.О., Мазнева Ю.М.,

прокурора Калюбіної І.Г.,

підозрюваних ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників-адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілого ПП «Карбон» - адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора і представника потерпілого ПП «Карбон» на ухвалу Гагарінського районного суду міста Севастополя від 25 вересня 2013 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красногвардійське Красногвардійського району АР Крим, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, працюючого директором з будівництва ТОВ «Інтерстройрадіозв'язок», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК не маючого судимості, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Балта Одеської області, громадянки України, яка працює бухгалтером у КП «Енергосервіс», із вищою освітою, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимої, повідомленої про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

повернуто прокуророві для усунення виявлених недоліків,

встановив:

Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 25 вересня 2013 року вказаний обвинувальний акт повернуто прокурору, оскільки у частині правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону про кримінальну відповідальність обвинувальний акт містить положення, що суперечать одне одному, а обвинувачення є неконкретним. Діяння підозрюваних двічі кваліфіковані за ч. 4 ст. 191 КК України.

Не погодившись з таким рішенням, прокурор та представник потерпілого ПП «Карбон» ОСОБА_6 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу суду.

Прокурор доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд у підготовчому судовому засіданні вийшов за межі своїх повноважень, а саме передчасно перейшов до оцінки доводів обвинувачення, його об'єму та правильності кваліфікації дій підозрюваних. Крім того, прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Питання про те, чи мало місця діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення, суд вирішує лише при ухваленні вироку.

Представник потерпілого ПП «Карбон» ОСОБА_6 свої доводи мотивує тим, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а із змісту оскаржуваної ухвали не зрозуміло, в якій частині обвинувального акта містяться протиріччя та в чому є не коректність обвинувачення.

Заслухавши доповідача, доводи прокурора і представника потерпілого ПП «Карбон» ОСОБА_6, які підтримали вимоги, викладені в апеляційних скаргах, думку підозрюваних та їх захисників про законність та обґрунтованість судового рішення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала скасуванню не підлягає.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд приймає рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Пункт 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт повинен містити, в тому числі й виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Дане положення при складенні обвинувального акта дотримано не у повному обсязі.

Згідно обвинувальному акту, затвердженому заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ у кримінальному провадженні прокуратури м. Севастополя Калюбіної І.Г., ОСОБА_2 і ОСОБА_3, крім іншого, підозрюються у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

З тексту обвинувального акту вбачається, що органи досудового розслідування кваліфікують дії ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 191 КК, як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Остаточно умисні дії підозрюваних в обвинувальному акті кваліфіковані за ч. 4 ст. 191 КК як розтрата, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК, може бути вчинено у формі привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

До передачі матеріалів кримінального провадження до суду органи досудового розслідування повинні визначитися з об'єктивною стороною злочину, в якому вони підозрюють ОСОБА_2 і ОСОБА_3 й однозначно викласти в обвинувальному акті свою правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, без суперечностей та подвійного толкування.

Разом з тим, в обвинувальному акті вказані різні форми скоєння злочину підозрюваними, що, як пояснили в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх захисники, порушує їх права щодо визначення позиції захисту.

Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень на стадії підготовчого провадження і фактично позбавив прокурора права змінювати обвинувачення в суді, слід визнати надуманими.

Суд першої інстанції під час підготовчого провадження не давав оцінку доказам, а лише вказав на невизначеність правової кваліфікації сторони обвинувачення та суперечності в тексті обвинувального акту. Крім того, своєю ухвалою суд не позбавляв прокурора у майбутньому підтримувати обвинувачення в суді, відмовитися від підтримання обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення у порядку, передбаченому КПК.

Не погоджується колегія суддів з доводами апеляційної скарги представника ПП «Карбон» ОСОБА_6 про те, що обвинувачення сформульовано таким чином, як його бачать слідчий і прокурор, оскільки зміст обвинувального акту має відповідати нормам кримінального і кримінального процесуального законів, а не баченням посадових осіб.

З огляду на викладене вище колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів визначених в апеляційних скаргах прокурора і представника ПП «Карбон», немає.

Керуючись ст. ст. 404,405,407,419 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Ухвалу Гагарінського районного суду міста Севастополя від 25 вересня 2013 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2 і ОСОБА_3, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, повернуто прокуророві - залишити без змін, апеляційні скарги прокурора та представника ПП «Карбон» ОСОБА_6 - без задоволення.

Судді

Г.В.Нікітін В.І.Лесь М.О.Юненко

Згідно з оригіналом:

суддя Г.Нікітін