ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2006                                                                                   Справа № 16/181  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Лисенко О.М. (доповідача)    

суддів:    Логвиненка А.О.,Чохи Л.В.   

при секретарі судового засідання: Шваб О.А.

за участю представників сторін:

від позивача -  Васюк О.О., юрисконсульт, довіреність № 1/454-06  від 25.07.06;

від третьої особи -  Федоренко А.В., юрисконсульт, довіреність № 101  від 01.06.06;

від відповідача 1 -  Катеруша І.В., довіреність б/н  від 20.11.06;

від відповідача 2 - не з"явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином (том 2 а.с. 63);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ПАРТНЕР”, м.Кременчук на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.10.2006 року у справі №16/181

за позовом закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ПАРТНЕР”, м.Кременчук

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог,  на стороні  позивача АКБ "Індустріалбанк”, м. Запоріжжя

до відповідача  1 - відкритого акціонерного товариства “Станція Придніпровська”, с. Куцеволівка Онуфріївського району

                          2 - товариства з обмеженою відповідальністю імені Димитрова, с.Дівоче Поле Олександрійського району

про  стягнення в солідарному порядку суми страхового відшкодування в розмірі 37822,49 грн.  

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 13.12.06, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “ПАРТНЕР”, м. Кременчук Полтавської області звернулось з позовом до відкритого акціонерного товариства “Станція Придніпровська”, с. Куцеволівка, Онуфріївського району, товариства з обмеженою відповідальністю імені Димитрова, с. Дівоче Поле Олександрійського району про стягнення 37822,49 грн.  страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2006р. по справі № 16/181 (суддя Коротченко Л.С.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову до першого відповідача суд послався на те , що водій Ксьонз В.М. не виконував трудових обов’язків під час  ДТП, а також не доведена його вина.

Відносно  товариства з обмеженою відповідальністю імені Димитрова суд зауважив, що позивачем не доведена передача автомобіля у власність  товариству.

Не погодившись із рішенням, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, витребувати матеріали реорганізаційних справ колективного сільськогосподарського підприємства імені Димитрова та сільськогосподарського виробничого кооперативу „Агрофірми „Імені Димитрова”, винести ухвалу про заміну первісного відповідача товариства з обмеженою відповідальністю імені Димитрова на належного, посилаючись на наступні обставини.

Обидва висновки судових експертів визнають дії водія автомобіля „ВАЗ-21213” Ксьонз В.М., як такі, що не відповідали вимогам п.10.1 „Правил дорожнього руху України” і знаходилися з технічної точки зору, в причинному зв’язку з пригодою.

У момент настання ДТП Ксьонз В.М. обіймав посаду Голови правління відкритого акціонерного товариства „Станція Придніпровська”, що підтверджується копією трудової книжки, яка міститься в матеріалах справи.

З метою встановлення фактичного власника транспортного засобу на момент скоєння ДТП, представником закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ПАРТНЕР” було заявлено клопотання, про витребування у Архівного управління Кіровоградської області матеріалів реорганізаційних справ колективного сільськогосподарського підприємства імені Димитрова та сільськогосподарського виробничого кооперативу „Агрофірми „Імені Димитрова”, яке судом не задоволене.

Відкрите акціонерне товариство “Станція Придніпровська” вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю імені Димитрова в судове засідання не з”явився, відзив на апеляційну скаргу не надав.

22.11.06 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду як третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог був залучений АКБ “МТ-Банк”. В судовому засіданні 22.11.06 колегія суддів, для виконання вимоги скаржника про залучення до справи належного відповідача зобов”язала позивача надати відомості для запиту суду до належної установи про підприємство, якому належить на даний час автомобіль ВАЗ 21213 державний номер 2533КДБ. Позивач до суду за запитом не звертався.

13.12.06 представник АКБ “МТ-Банк” звернувся до суду з клопотанням про заміну його на правонаступника - акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" в зв"язку з реорганізацією шляхом приєднання, яке було  задоволено.

При перегляді справи за апеляційною скаргою встановлені наступні обставини.

16.09.2002р. між позивачем як страховиком та Акціонерним комерційним банком "МТ-Банк" як страхувальником укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 127-10 (далі - договір страхування).

За умовами договору страхування було застраховано автомобіль AUDI А8 4.2, державний номер 06101 CH, який належить страхувальнику на праві приватної власності.

Згідно п.п. 12.2. та 14.4. договору страхування страховик зобов'язався при настанні страхового випадку відносно автомобіля AUDI А8 4.2, державний номер 06101 CH (в тому числі в разі пошкодження транспортного засобу та/або його додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди) здійснити страхову виплату.

15.04.2003 р. водій Ксьонз В.М., керуючи автомобілем ВАЗ 21213 державний номер 2533 КДБ, скоїв зіткнення з автомобілем AUDI А8 4.2, державний номер 06101 CH, яким керував Соболєв С.Ю.  Внаслідок ДТП автомобіль AUDI А8 4.2, державний номер 06101 CH отримав значні механічні пошкодження.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач стверджує, що ДТП сталася внаслідок порушення водієм Ксьонз В.М. п. 10.1. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. На підтвердження вини Ксьонз В.М. позивач посилається на довідку ВДАІ Кременчуцького МУ УМВС України № 5002 від 20.05.2003 р.; адміністративний матеріал № 7-2296 від 27.05.2003 р. на громадянина Ксьонза В.М.; висновок Харківського НДІ судових експертиз ім. Бакаріуса № 111 від 26.04.2003 р. та ухвалу Кіровського районного суду від 17.06.2005 р. про закриття цивільної справи.

Доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з такого.

З наданої позивачем довідки з ВДАІ Кременчуцького МУ УМВС України вбачається, що при скоєнні ДТП 15.04.2003р. водієм Ксьонз В.М. порушений п.10.1 Правил дорожнього руху України. Такий же висновок містить і висновок фахівця Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Позивач по даній справі звернувся до відкритого акціонерного товариства “Станція Придніпровська”, с. Куцеволівка Онуфріївського району –юридичної особи, з якою Ксьонз В.М. знаходився у трудових відносинах.

Дніпропетровським апеляційним господарським судом перевірена реєстрація автомобіля ВАЗ 21213 номерний знак 2533 КДБ, який, як на час ДТП, так і на теперішній час зареєстрований за колгоспом ім.Димитрова. Доказів, які б підтверджували, що відкрите акціонерне товариство “Станція Придніпровська” орендувало автомобіль, чи водій Ксьонз В.М. керував автомобілем, як працівник юридичної особи - відкритого акціонерного товариства “Станція Придніпровська” на підставі укладеного договору оренди чи іншого господарського договору, чи на підставі виданого доручення колгоспом ім. Димитрова, позивачем не надано.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог відносно першого відповідача, оскільки позивачем не доведено, з яких підстав знаходився громадянин Ксьонз В.М. за кермом автомобіля ВАЗ 21213 під час споєння ДТП.

Як вбачається з наданого до справи статуту товариства з обмеженою відповідальністю імені Димитрова, товариство є правонаступником майнових прав та обов’язків сільськогосподарського виробничого кооперативу „Агрофірми „Імені Димитрова”.

Від сільськогосподарського виробничого кооперативу „Агрофірми „Імені Димитрова” до товариства з обмеженою відповідальністю імені Димитрова основні засоби та нематеріальні активи передавалися за актом приймання передачі від 09.04.2001р., де відсутні відомості про передачу автомобіля ВАЗ 21213, державний номер 2533КДБ.

Доказів, які б підтверджували, що автомобіль ВАЗ 21213, державний номер 2533КДБ належить на підставі власності товариству з обмеженою відповідальністю імені Димитрова позивач не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог, у зв’язку з чим підстави для скасування рішення, які передбачені статтею104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 101-103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.10.06 по справі № 16/181 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                               О.М.Лисенко

                                                                                                

Суддя                                                                                     А.О.Логвиненко

        Суддя                                                                                     Л.В.Чоха