Справа № 22-2017/07.                                    Головуючий у 1 -й інстанції

Категорія: -11                                                        Мартинишин Я.М.

Доповідач в апел. інстанції Кіт І.Н.

УХВАЛА

Іменем України

27 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Кота І.Н.

суддів: Цяцяка Р.П., Бермеса І.В.

при секретарі: Жукровській Х.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 27 квітня 2007р.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін на підтримання доводів апеляційної скарги і заперечень на неї, перевіривши матеріали справи , колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 27 квітня 2007р. відмовлено у задоволенні позову Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до спільного Українсько-Австрійського підприємства „Галінвест" та ОСОБА_1а про визнання недійсним інвестиційного контракту від 10.02.1999р.

Рішення суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі покликається на незаконність ухваленого рішення й невідповідність викладених у ньому висновків дійсним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що поза увагою і належною оцінкою з боку суду залишились доводи позивача про підписання оспорюваного ним контракту з боку СП „ Галінвест" належно не

2

уповноваженою на таке підписання посадовою особою. Посилання в цьому зв"язку у рішенні суду на протокол загальних зборів учасників спільного підприємства за № 15 від 10.09.1998р. є недоречним, оскільки представники міської ради участі у цих загальних зборах не приймали, а відтак і не уповноважували заступника генерального директора Лозинського М.О. підписувати від імені підприємства, укладені за його участю угоди, договори і контракти з питань будівництва і виконання будівельних робіт.

Неправильною також є і оцінка чинних рішень господарських судів з питань виключення позивача з числа учасників спільного підприємства. Просить оскаржуване рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред"явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Відповідно до положень ст.,ст. 4, 11, 60 ЦПК України суд захищає порушені права та інтереси фізичних і юридичних осіб не інакше як за їх зверненнями, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В цьому зв"язку, позивач з урахуванням наявного у справі рішення Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.06р.( а.с.121-123), яким було залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 28.03-31.03.06р. про відмову в задоволенні позову Львівської міської ради щодо визнання незаконним рішення загальних зборів СП ТзОВ „ Галінвест" від 09.01.04р., не довів, що саме він є належним наступником прав та обов" язків Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, виключеного з числа учасників СП ТзОВ „ Галінвест" згаданим рішенням загальних зборів цього товариства , а відтак відповідачем шляхом укладення 10.02.1999р. інвестиційного контракту ( а.с.4) якимось чином було порушено права та законні інтереси позивача.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи , що рішенням загальних зборів учасників СП „ Галінвест „ від 10.09.1998р. ( а.с.84), збори делегували повноваження заступнику генерального директора СП Лозинському М.О. на укладення і підписання від імені підприємства угод, договорів, контрактів з питань пов"язаних із будівництвом І виконанням усіх будівельних робіт й видали йому для цього відповідну довіреність ( а.с.85), тому немає підстав вважати, що оспорюваний позивачем інвестиційний контракт від 10.02.199р.( а.с.4) було підписано належно не уповноваженою на це посадовою особою. Звертає на себе увагу і те, що Департамент

3

економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, будучи повноцінним учасником СП, з часу прийняття рішення загальних зборів СП від 10.09.1998р. про делегування повноважень Лозинському О.М. ( а.с.84) , так і укладення 10.02.1999р. оспорюваного контракту ( а.с.4) , й до самого свого виключення з числа учасників товариства у 2004р. , жодного разу упродовж чотирьох років не ставив питання про визнання цих документів незаконними.

Тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність пред"явленого позову і не вбачає підстав для скасування ухваленого ним рішення. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки вони не спростовують цих висновків.

Враховуючи наведене та керуючись ст.,ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради відхилити. Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 27 квітня 2007р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законої сили, шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.