18.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/797/836/2013 Головуючий в першій

інстанції Майданік А.П.

Категорія 45 Доповідач в апеляційній

інстанції Андрейченко А.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Андрейченко А.А.,

суддів - Козуб О.В., Саліхова В.В.,

за участю:

секретаря - Лашкевич Н.О.,

представника третьої особи - Перекрестова Ф.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Севастополя на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_4, третя особа - Громадська організація "Дачне товариство "Планета плюс", про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним державний акт серії ЯИ №076348 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:04:001:0526, виданий ОСОБА_4 Головним Управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований за №011088400969 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а також витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння відповідача зазначену земельну ділянку.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що відповідачем безпідставно, всупереч порядку, встановленого нормами діючого земельного законодавства, у порушення інтересів держави, отримано у власність земельну ділянку рекреаційного призначення. Підставою видачі державного акту зазначено розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №1028-р від 06.04.2010 року "Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 13 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування кварталу комплексної забудови /індивідуальної дачної/ Громадської організації "Дачне товариство "Планета плюс" та про передачу у власність членам цієї організації земельних ділянок, розташованих в районі бухти Соляної".

На думку прокурора, зазначене розпорядження видано Севастопольською міською державною адміністрацією з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) від 25.10.2001 року, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження із розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. Тобто спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, всупереч волі держави в особі уповноваженого на те органу - Севастопольської міської Ради, що дає підстави для пред'явлення вимоги про витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідача.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.01.2010 року Севастопольською міською державною адміністрацією видано розпорядження №54-р "Про надання громадській організації "Дачне товариство "Планета плюс" дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 13 га для будівництва та обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної дачної) в районі бухти Соляної та згоди на передачу у приватну власність громадянам - членам вказаної громадської організації земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуальних дачних будинків".

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 06.04.2010 року №1028-р "Про затвердження комплексного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 13 га з встановленням меж в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування кварталу комплексної забудови (індивідуальної дачної) громадській організації "Дачне товариство "Планета плюс", та передачу у власність членам цієї організації земельних ділянок, розташованих в районі бухти Соляної" було затверджено комплексний проект землеустрою та технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності 113 громадян - членів організації на земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва. У власність громадянин - членів організації передано земельні ділянки в межах безоплатної приватизації по 0,1 га відповідно додатку.

ОСОБА_4 є членом Громадської організації «Дачне товариство «Планета Плюс», яким передаються у власність земельні ділянки.

На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_4 виданий державний акт про право власності на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва, площею 0, 10 га.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ч. ч. 6-9 ст. 118 ЗК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ч.6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

У клопотанні зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до п.п. 1.4, 1.16 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 4 травня 1999 року, в редакції, чинній на момент видачі державного акта, державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що жодних розпоряджень уповноваженої установи щодо передачі ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 0,1000 га не приймалось.

ОСОБА_4 з особистим клопотанням (заявою) про передачу земельної ділянки йому у власність до Севастопольської міської Ради або Севастопольської міської державної адміністрації не звертався, що є порушенням ст. 118 ЗК України.

Наявні в матеріалах справи документи, а саме: висновок державної експертизи землевпорядної документації від 29.03.2010 року №1464-1/10; висновок постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації по землевідводу від 24.03.2010 року (протокол №10), свідчать про звернення громадської організації та стосуються проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки з встановленням меж на місцевості для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови в районі бухти Соляної по АДРЕСА_1.

Крім того, рішення про надання відповідачу у власність земельної ділянки прийнято без розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого контролюючими службами і затвердженого уповноваженим органом.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно із п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених а абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За змістом ст. ст. 173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у місті рад.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 13.11.1975 року №361 "Про встановлення нових районів у деяких містах Української РСР" в м.Севастополі створено Гагарінський район. Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1977 року №3/93 "Про межі районів м. Севастополя" затверджено межі Балаклавського, Гагарінського та Нахімовського районів.

Відповідно до відомостей, які містяться в технічній документації по землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі вона знаходиться в Гагарінському районі м. Севастополя.

Факт того, що спірна земельна ділянка знаходиться в територіальних межах м. Севастополя, а саме в Гагарінському районі, є загальновідомим, та відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України не потребує доказуванню.

В зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що повноваження щодо розпорядження цими землями до розмежування земель державної та комунальної власності в м. Севастополі та встановлення меж міста здійснюються Севастопольською міською Радою.

Відсутність у Севастопольської міської Ради державного акту на право комунальної власності на земельну ділянку, а також рішення про встановлення меж м. Севастополя, не може свідчити про наявність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження землями державної власності, що знаходяться в межах м. Севастополя.

Суд першої інстанції, посилаючись на те, що рішення Севастопольської міської державної адміністрації не скасовано, не звернув уваги на положення ст.19 Конституції України.

З урахуванням наведеного та положень ст. 155 ЗК України державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі (№ 6-103цс12), ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2013 року у справі №6-8335св13 і від 19.06.2013 р. у справі №6-7102св13.

Посилання суду на ст. 140 ЗК України колегія суддів вважає помилковим, оскільки ст. 140 ЗК України встановлює перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку для випадків, коли право власності набуто у встановленому законом порядку. Відповідач набув права власності на земельну ділянку з порушенням норм діючого земельного законодавства, на підставі розпорядження органу, який такими повноваженнями не наділений.

Оскільки земельна ділянка вибула з власності держави без відповідної правової підстави, обґрунтованими є позовні вимоги щодо витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідача відповідно до ст. 387 ЦК України.

Відповідно до вимог п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі „Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 р., „Новосельський проти України" від 11 березня 2003 року, „Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника (постанова Верховного Суду України у справі №6-92 цс13).

У справі позов прокурора в інтересах Севастопольської міської Ради спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при передачі земельної ділянки у приватну власність та повернення на користь держави землі, яка вибула з її власності всупереч діючому законодавству.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Судовий збір підлягає стягненню в сумі 794,70 грн.(680+114,70=794,70).

Керуючись ст. 303-315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Севастополя - задовольнити.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 08 грудня 2011 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_4, третя особа - Громадська організація "Дачне товариство "Планета плюс", задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії ЯИ №076348 на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_4 Головним Управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088400969.

Витребувати зазначену земельну ділянку на користь Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в розмірі 794,70 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішення апеляційного суду законної сили.

Головуючий /підпис/ А.А.Андрейченко

Судді /підпис/ В.В.Саліхов

/підпис/ О.В.Козуб

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного

суду м.Севастополя А.А. Андрейченко