13.11.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Провадження № 11кп/797/127/13 Головуючий у першій інстанції: Хорошев О.С.

Категорія: ч. 2 ст. 309 КК України Доповідач: Нікітін Г.В.

Копія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого Нікітіна Г.В.,

суддів Косенка А.М., Леся В.І.,

за участю секретаря судового засідання Івченка М.О.,

прокурора Алтаєвої О.Б.,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Гагарінського районного суду міста Севастополя від 19 вересня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

04.06.2003 року Гагарінським районним судом м. Севастополя за ч. 2 ст. 307, ст. 69, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 24.03.2005 року, не відбутий строк 10 місяців 27 днів;

28.08.2007 року Гагарінським районним судом м. Севастополя за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ст.ст. 70, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 12.10.2012 року за відбуттям строку покарання

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути в дохід держави із ОСОБА_2 процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 795 грн.

Судом вирішено питання про речові докази.

встановила:

Згідно вироку, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за кримінальне правопорушення, вчинене за наступних обставин.

3 липня 2013 року ОСОБА_2, при невстановлених досудовим слідством обставинах, діючи умисно, незаконно, для власного вживання придбав одноразовий медичний шприц об'ємом на 5 мл з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - ацетильований опій, і який об 11 годині 25 хвилин того ж дня, зберігаючи при собі, переніс до будинку № 4-А по вул. Блюхера в м. Севастополі. В період з 11 годині 35 хвилин до 12 годині того ж дня під час проведення огляду місця події, а саме ділянки місцевості розташованої між будинками № 4 та № 18 А по вул. Блюхера в м. Севастополі, вказаний наркотичний засіб було вилучено працівниками міліції.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не оскаржує фактичні обставини справи і правильність кваліфікації, просить вирок суду змінити з мотивів надмірної його суворості, та призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі. На думку апелянта при призначені покарання, суд першої інстанції не врахував, що у нього на утриманні знаходиться мати похилого віку, 1927 року народження, яка вже п'ятий рік не встає з ліжка, і яка на даний час знаходиться в лікарні в травматології, а він сам хворий на туберкульоз.

Заслухавши доповідача, доводи обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити вирок районного суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення при зазначених у вироку обставинах підтверджується сукупністю зібраних у ході досудового слідства доказах, і ніким не оскаржується.

Відповідно до ст. 65 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року № 7 суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, із врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як видно з вироку, суд в повній мірі врахував вказані вимоги кримінального закону.

Призначаючи покарання, суд першої інстанції послався на ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке відноситься до злочину середньої тяжкості, особу винного, раніше неодноразово судимого, в тому числі у сфері обігу наркотичних засобів, який на путь виправлення не встав, належних висновок для себе не зробив, знятий з обліку у лікаря нарколога у 2005 році за відсутністю відомостей, маючого позитивну характеристику за місцем роботи. Також судом прийнято до уваги те, що у обвинуваченого є мати, 1927 року народження.

За обставину, яка пом'якшує покарання, суд визнав - щире каяття. Також вказав на відсутність обставин, що обтяжують покарання. Проаналізувавши вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі. З даними висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Твердження ОСОБА_2 про знаходження на його утриманні матери, яка потребує стороннього догляду, нічим не підтверджується. Суду не було надано будь-яких доказів, що ОСОБА_3 знаходиться на утриманні обвинуваченого і коли він знаходився на волі, він забезпечував їй належний і своєчасний догляд, матеріальну та моральну підтримку.

З дослідженої в суді довідки (без номера і дати) вбачається, що ОСОБА_2 знаходився на диспансерному обліку в Севастопольському протитуберкульозному диспансері до листопада 2007 року. На даний час питання про повторне взяття його на облік не вирішено (а.с. 42).

Отже, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що за доводами, викладеними в апеляційній скарзі ОСОБА_2 вирок суду зміні або скасуванню не підлягає. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,419 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Вирок Гагарінського районного суду міста Севастополя від 19 вересня 2013 року стосовно ОСОБА_2, засудженого за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, залишити без змін, апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.

Судді

Г.В.Нікітін А.М.Косенко В.І.Лесь

Згідно з оригіналом:

суддя Г.Нікітін