30.09.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Провадження № 11кп/797/98/13 Головуючий у першій інстанції: Клімаков В.М.

Категорія: ч. 4 ст. 368 КК України Доповідач: Нікітін Г.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 року колегія суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого Нікітіна Г.В.,

суддів: Косенка А.М., Юненка М.О.,

за участю

секретаря судового засідання Івченка М.О.,

прокурора Сбитової К.В.,

підозрюваних ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників-адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Ленінського районного суду міста Севастополя від 07 серпня 2013 року, якою обвинувальний акт по кримінальному провадженню, стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ахтирка Сумської області, громадянина України, працюючого директором КП «Севтеплоенерго» СМР, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Рига, громадянина України, працюючого інженером з охорони праці КП «Севтеплоенерго» СМР, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою, АДРЕСА_3, раніше не судимого, повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

повернуто прокуророві.

встановив:

Згідно обвинувальному акту ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, через те, що в період з 25 грудня 2012 року до 13 лютого 2013 року ОСОБА_3, будучі службовою особою, директором КП «Севтеплоенерго» СМР діючи умисно, з метою незаконного збагачення шляхом отримання незаконної грошової винагороди з використанням наданих йому службових повноважень та службового становища, за попередньою змовою з головним технологом КП «Севтеплоенерго» СМР ОСОБА_2, вимагав та отримав від комерційного представника ТОВ «Квартал - Модуль - Донецьк» ОСОБА_6 грошові кошти у якості неправомірної вигоди за не створення перешкод у прийомі КП «Севтеплоенерго» СМР кам'яного вугілля від ТОВ «Квартал - Модуль - Донецьк», відповідно до договору поставки № 177/12 від 10 жовтня 2012 року, наслідком чого потерпілому ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду на суму 78100 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 07 серпня 2013 року обвинувальний акт повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків. Як зазначено в ухвалі, в порушення вимог ст. 291 КПК в обвинувальному акті не визначені відомості щодо потерпілої особи, не зазначено, хто є законним власником переданих ОСОБА_6 грошових коштів та чи підлягають вони поверненню, відсутні дані про те, яким чином неприйняття вугілля від ТОВ «Квартал - Модуль - Донецьк» могло заподіяти шкоду інтересам ОСОБА_6 Не зазначено чи є в діях ОСОБА_6 склад злочину, оскільки він декілька разів передавав кошти, не вказано громадянства останнього, як потерпілої особи. Не додано до обвинувального акту цивільного позову. Дії підозрюваних кваліфіковані за 4 ст. 368 КК України в редакції від 18.04.2013 року, тоді як на момент скоєння кримінального правопорушення була чинною редакція ст. 368 КК України від 05.12.2012 року, яка утворювала склад злочину, передбачений частиною 3 вказаної статті.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу як незаконну і необґрунтовану та постановити нову ухвалу, якою вказане кримінальне провадження направити до суду першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.

Свої доводи мотивує тим, що в обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та вказана правова кваліфікація дій підозрюваних, яку надано органом досудового слідства, із посиланням на статтю КК, тобто будь яких порушень ч. 5 ст. 291 КПК не має. Висновок про винуватість або невинуватість особи та про правильність правової кваліфікації, суд має право зробити лише за результатами судового розгляду, також і як про наявність підстав для визнання особи потерпілою, та вирішення питання про відновлення її порушених прав та інтересів. Повертаючи обвинувальний акт, суд обмежив права прокурора змінити обвинувачення або висунути додаткове обвинувачення під час судового розгляду.

Захисником-адвокатом ОСОБА_4 на доводи прокурора подані заперечення в яких вказано на невідповідність змісту апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК. Всупереч вимогам ст. 291 того ж Кодексу в обвинувальному акті не зазначено громадянство потерпілого і не додано позовну заяву, що є безперечною підставою для повернення вказаного акту прокурору. Твердження прокурора про те, що суд вийшов за межі своїх повноважень вказавши про необхідність кваліфікації дій підозрюваних за ч. 3 ст. 368 КК не впливають на правильність прийнятого рішення про повернення акта прокурору. Фактичні обставини кримінального правопорушення в обвинувальному акті викладені таким чином, що неможливо зрозуміти суть обвинувачення - як неприйняття вугілля від підприємства могло спричинити негативні наслідки правам та законним інтересам ОСОБА_6 про що і зазначив в ухвалі суд першої інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи прокурору, який підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, думку захисників-адвокатів та підозрюваних про законність та обґрунтованість судового рішення, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Частини 2 і 4 ст. 291 КПК передбачають, що обвинувальний акт має містити, крім іншого, анкетні відомості потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, додається до обвинувального акту.

Вказані положення процесуального законодавства при складенні обвинувального акта та передачі матеріалів кримінального провадження не отримані.

Якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК, то відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України з підготовчого судового засідання суд повертає матеріали кримінального провадження прокурору.

Враховуючи викладене суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення про повернення обвинувального акту прокурору.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Що стосується правильності кваліфікації дій підозрюваних та обґрунтованості залучення до участі в провадженні в якості потерпілого громадянина ОСОБА_6, про що мова йде в оскаржуваній ухвалі, в апеляційній скарзі прокурора та запереченнях захисника-адвоката ОСОБА_4, то вони колегією суддів апеляційного суду не обговорюються, оскільки повинні бути предметом дослідження під час судового розгляду кримінального провадження.

Отже, колегія суддів вважає, що за наявністю порушень вимог ст. 291 КПК, допущених при оформленні обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження стосовно підозрюваних ОСОБА_3 і ОСОБА_2, ухвала Ленінського районного суду м. Севастополя від 7 серпня 2013 року є обґрунтованою і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 376,404,405,407,419 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Ухвалу Ленінського районного суду міста Севастополя від 07 серпня 2013 року про повернення прокурору обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 і ОСОБА_2 підозрюваних у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, залишити без зміни, апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Судді

Г.В.Нікітін А.М.Косенко М.О.Юненко