Судове рішення #33408284

          

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2013 року Справа №2а 257\243\2013,

257\12814\13-а

адреса суду: м.Донецьк,

вул.Собінова,147

Київський районний суд м. Донецька в складі :

головуючого – судді Епель О.В.,

при секретарі – Кіптіла В.М.,

          розглянувши у письмовому провадженні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька ( УПФУ в Київському районі м.Донецька ) про визнання протиправними певних дій та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФУ в Київському районі м. Донецька про визнання протиправними певних дій та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання, мотивуючи тим, що він відповідно до ст.ст.129,138 Закону України «Про статус суддів» як суддя у відставці має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, але Відповідач не правильно і не в повному обсязі здійснює таке нарахування, чим порушує його права. Тому він просив суд визнати протиправними дії Відповідача, щодо нарахування та виплати йому в неналежному розмірі щомісячного довічного утримання судді у відставці за період з 01 січня 2012 року по 06 червня 2013 року та зобов’язати Відповідача здійснити перерахунок призначеного йому щомісячного довічного утримання за період з 01 січня 2012 року по 06 червня 2013 року в розмірі, який передбачений частиною 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та виплату такого щомісячного довічного утримання з урахуванням фактично виплачених сум.

          В письмових запереченнях, наданих на адресу суду, представник Відповідача, ( діяла на підставі довіреності) – ОСОБА_2 вважала вимоги такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що Позивач дійсно був звільнений у відставку 02.12.2010 року в порядку ст. 43 ЗУ «Про статус суддів», в зв»язку з чим на нього поширюються гарантії соціального захисту суддів у відставці, передбачені ст.43 ЗУ «Про статус суддів». На її дусВ даному випадку думку, для застосування ст.138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», яка з 0101.12 р. регулює порядок призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, підстав немає так як зазначена законодавча норма поширюється на суддів, які звільнились у відставку після 01.01.2011 року. Більш того, Відповідачем було проведено попередній перерахунок спірних грошових сум та встановлено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_3, в разі перерахунку, зменшиться та становитиме 8 220 грн., що буде суперечити ст.22 КУ України. Тому вважала, що відмова УПФУ у здійсненні перерахунку була правомірною і немає підстав для зобов»язання Відповідача робити такий перерахунок. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані ст.ст. 3, 19, 22, 58 Конституцією України, ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до статей 3, 19 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668 довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

          Стаття 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою визначені розміри посадового окладу та доплати за вислугу років відповідного судці набрала чинності з 1 січня 2012 року.

          Згідно ст.129 Закону «Про судоустрій та статус суддів» суддівська винагорода складається з посадового окладу та певних доплат, зокрема, доплати за вислугу років та за перебування на адміністративній посаді. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно, зокрема, з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат.

          Згідно частин 2 та 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус судців» суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».

          Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

          Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

          Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був звільнений у відставку з посади судді Апеляційного суду Донецької області 02.12.2010 року на підставі постанови Верховної ради України № 2762 «Про звільнення суддів».

          З 22 грудня 2010 року УПФУ в Київському районі м. Донецька Позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання суддів відповідно до ЗУ «Про статус суддів» від 15.12.1992 року, який був чинним на час виходу його у відставку в розмірі 9255 грн.77 коп.

          Згідно зі ст.5 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» з 28.12.2010 р. Позивачеві встановлена надбавка у розмірі 25% прожиткового мінімуму, визначеного для непрацездатних осіб у зв»язку з присвоєнням звання «Заслуженого юриста України», яка фактично не виплачувалась.

Відповідно до довідки Апеляційного суду Донецької області від 13.06.2013 р. № 253 заробітна плата працюючого на відповідній посаді судді у травні 2013 р. становила 22710,60 грн.

          В липні 2013 р. Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача через порушення його права на отримання довічного грошового утримання у встановленому законом розмірі.

          Постановою Київського районного суду м. Донецька від 23 липня 2013 року вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в Київському районі м.Донецька було задоволено і визнано протиправною відмову УПФУ в Київському районі м. Донецька в перерахунку неоподаткованого щомісячного довічного утримання судді у відставці з 07 червня 2013 року та зобов'язано УПФУ в Київському районі м. Донецька здійснити перерахунок та здійснювати позивачу виплати неоподаткованого щомісячного довічного утримання судді у відставці з 07 червня 2013 року, відповідно довідки № 253 від 13 червня 2013 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ТУ ДСА України в Донецькій області від 09 січня 2013 року, що працює на відповідній посаді з 07 червня 2013 року. /а.с.5-6/

          Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року вказана постанова Київського районного суду м. Донецька від 23 липня 2013 року залишена без змін. /а.с.7/

          Цією ж ухвалою встановлені фактичні обставини, які згідно ч.1 ст.72 КАС України не підлягають доказуванню.

          Тож, доводи представника Відповідача спростовуються встановленими судом обставинами і до уваги не приймаються.

          Таким чином, виходячи з вище викладеного, Відповідач повинен діяти у відповідності з принципом верховенство права, не порушуючи соціальні права Позивача та не зменшувати розмір щомісячного грошового утримання Позивача.

           Напроти, вимоги Позивача ґрунтуються на законі і його доводи заслуговують на увагу суду з огляду на таке.

          Стаття 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою визначені розміри посадового окладу та доплати за вислугу років відповідного судді набрала чинності з 1 січня 2012 року. Тобто, з цього часу, змінилася система оплати праці суддів в зв»язку зі зміною грошового утримання (суддівської винагороди).

          На підставі Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. у статтю 138 Закону України «Про судоустрій і статус судців» було внесено певні зміни у зв»язку з чим частина 3 цієї статті була викладена у наступній редакції : « щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 % грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на згальнообов»язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.»

          Відповідно до речення 3 ч.5 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус судців» в редакції від 08.07.2011 р. максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підаищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

          Рішенням Конституційного суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп2013 р. положення частини третьої та положення першого, другого, третього речень частини п»ятої статті 138 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08.07.2011 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

          Частина 2 статті 152 Конституції України встановлює, що закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

          Тобто, з 03.06.2013 р., з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення відновила дію стаття 138 Закону України «Про судоустрій і статус судців» в минулій редакції.

          Тобто, у спірний період , з 01.01.2013 р. по 02.06.2013 р. діяла редакція Закону, за якою розмір довічного грошового утримання судді у відставці складав 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, тобто з обмеженнями, а з 03.06.2013 року – в первісній редакції, тобто в редакції 01.01.12 р.

          Відповідно до статті 8 КАС України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

          Тому, Позивач обгрунтовано вважав, що Відповідач протиправно відмовив йому у здійсненні перерахунку спірних грошових сум відповідно до законодавства за період з 01.01.2012 р. по 06.06.2013 р. і такі дії є протиправними, а тому є підстави для зобов»язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату спірних сум за вказаний період. Тож, суд задовольняє позовні вимоги Позивача.

Разом з тим, встановивши право Позивача на перерахунок розміру його грошового утримання з боку Відповідач, в тому числі і за період з 01.01.2013 р. по 02.06.2013 р. у відповідності до Закону, суд звертає увагу на те, що у цей спірний період діяла редакція Закону з вказаними вище обмеженнями, а тому здійснення Відповідачем перерахунку безперечно призведе до зменшення розміру вже призначеного і отримуваного Позивачем щомісячного утримання.

          Однак, таке б призвело до порушення положень ст. 22 Конституції України, за якими при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючи прав, тому суд приходить до переконання, що для повного захисту прав Позивача необхідно вийти за межі його позовних вимог, що не суперечить ч.2 ст.11 КАС України і зобов»язати Відповідача зробити ОСОБА_1 перерахунок спірних сум за вказаний період у розмірі, який не менше того, що був йому вже призначений та ним отримувався. А за період з 03.06.2013 року по 06.06.2013 р. слід зобов»язати Відповідача зробити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошових сум у відповідності до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус судців» у редакції, яка діяла на 01.01.2012 р.

          На підставі викладеного, Рішення Конституційного суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп2013 р., ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та керуючись ст.ст. 3, 19, 22, 58 Конституції України , ст.ст. 2, 3, 6, 8, 17, 18, 71, 155, 60-163, 185, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

          Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Донецька про визнання протиправними певні дії та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити у повному обсязі.

          Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в неналежному розмірі щомісячного довічного утримання судді у відставці за період з 01 січня 2012 року по 06 червня 2013 року.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання судді у відставці за період з 01 січня 2012 року по 02 червня 2013 року включно у розмірі, передбаченому частиною 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р., який не менше фактично нарахованого і отримуваного ОСОБА_1 станом на 01.01.2012 р., тобто не менше 9255 грн.77 коп.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання судді у відставці за період з 03 червня 2013 року по 06 червня 2013 року включно у розмірі, передбаченому частиною 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відновленій редакції з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 03.06.2013 р. № 3-рп2013 та здійснити виплату такого щомісячного довічного утримання з урахуванням фактично виплачених сум.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня отримання її копії.


          

СУДДЯ :          




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація