24.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/1513/2013 Головуючий в першій

Категорія 27 інстанції Лугвіщик А.М.

Доповідач в апеляційній

інстанції Андрейченко А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Андрейченко А.А.,

суддів - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

за участю:

секретаря - Мазнєві Ю.М.,

представника позивача - Лозицької І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційні скарги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Стандарт» на рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 04 грудня 2012 року та на додаткове рішення вказаного суду від 11 березня 2013 року по цивільній справі за позовом:

- Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технології майбутнього», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Стандарт» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

та за зустрічними позовами:

- Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Стандарт» до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технології майбутнього», ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів поруки недійсними,

- ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технології майбутнього», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Стандарт» про визнання договору кредиту недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2009 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" (далі ПАТ „Укрсоцбанк"), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство „Технології майбутнього" (далі ТОВ „НВП „Технології майбутнього"), Обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельний кооператив „Стандарт" (далі ОК „ЖБТ „Стандарт") про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором в сумі 1 156 299,57 грн., з яких поточна заборгованість за кредитом 114 787 доларів США; поточна заборгованість за процентами 1 353,34 доларів США; прострочена заборгованість за кредитом 5 213 доларів США; прострочена заборгованість за процентами - 18 153,33 доларів США, пеня за простроченими кредитом та процентами - 9 494,75 грн.; штраф за простроченими кредитом та процентами - 4 185,20 доларів США.

Вимоги позову мотивовані тим, що 06.10.2008 року між Банком та відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір кредиту №945/08-973, згідно якому остання отримала від позивача кредит у розмірі 120 000 доларів США на умовах строковості і погашення кредиту не пізніше 10 вересня 2033 року, з виплатою 14% річних. Зобов'язання за названим договором відповідачем не виконуються.

Вказаний кредитний договір забезпечений:

- порукою ТОВ „НВП „Технології майбутнього" про що 06.10.2008 року був укладений договір поруки №945/08-973.П-1;

- порукою ОК „ЖБК Стандарт", про що 06.10.2008 року був укладений договір поруки №945/08-973.П-2.

31.10.2011 року ОК „ЖБТ „Стандарт" звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ „Укрсоцбанк", ТОВ „НВП „Технології майбутнього", ОСОБА_4 про визнання договорів поруки №945/08-973.П-1 та №945/08-973.П-2 від 06.10.2008 року недійсними.

Вимоги позову мотивовані тим, що голова кооперативу „ЖБТ „Стандарт" ОСОБА_5 без правової підстави отримав з рахунку кооперативу 1 800 000 грн. Отримання грошей встановлено постановою Ленінського районного суду м.Севастополя по кримінальній справі №1-581/2011. Будівництво квартир для членів кооперативу припинив. Дії голови кооперативу не відповідають цілям надання кредиту. Голова кооперативу відповідно до норми ст. 16 Закону України „Про кооперацію" повинен надати протокол, який уповноважив його на розпорядження майном кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу. Кооператив не отримав гроші від кредитного договору із ОСОБА_4 на будівництво квартир. 06.10.2008 року реально ці гроші отримав у банка голова кооперативу ОСОБА_5 Гроші в будівництво квартир не були внесені, а голова кооперативу діяв на власний розсуд. Реальні наслідки, які передбачені кредитним договором між ОСОБА_4 та Банком для кооперативу не настали.

21.12.2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору №945/08973 від 06.10.2008 року, укладеного між нею та АКБ СР „Укрсоцбанк".

Вимоги позову мотивовані тим, що ОСОБА_4 особисто Банку документи не надавала, доручення нікому не давала, не надавала у Банк заяву про відкриття рахунків згідно з п.3.1.1 договору, картку із зразками підписів не писала, зразки її підпису уповноважений робітник Банку не засвідчував. Додаткових угод та договір страхування не укладала. Вона не зверталася за оцінкою майнових прав, які записані в п.1.3.1.1, 1.3.1.2 кредитного договору, не уповноважувала це робити третю особу. Фактично гроші їй не були надані. Банк не мав права на перерахунок грошей у сумі 600 000 грн. ОК „ЖБТ „Стандарт" не мали підстав для отримання грошей від її імені. На момент отримання кредиту ТОВ „НВП „Технології майбутнього" було неплатоспроможне. ЇЇ, як позичальника, було обмануто, що підтверджується постановою Ленінського районного суду м.Севастополя від 30.05.2011 року у кримінальній справі відносно ОСОБА_6, який за спільною змовою скоїв злочин: в період з 08.09.2008 року по 06.10.2008 року надав фіктивні відомості банку з метою отримання кредиту, внаслідок чого вона уклала кредитний договір з банком. Їй не повідомили про валютний ризик. Відповідно до вимог ч.3 ст.215, ст.230 ЦК України кредитний договір вважає недійсним.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 04 грудня 2012 року позов ПАТ „Укрсоцбанк" задоволений частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ТОВ «Технології майбутнього», ОК «ЖБК «Стандарт» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №945/08-973 від 06 жовтня 2008 року у розмірі 1 122 897 грн. 50 коп., з них:

- поточна заборгованість за кредитом -114 787 доларів США (916 115, 05 грн.);

- поточна заборгованість за процентами -1 353, 34 доларів США (10 801, 01 грн.);

- прострочена заборгованість за кредитом - 5 213 доларів США (41 604,95 грн.);

- прострочена заборгованість за процентами - 18 153,33 доларів США (144 881,73 грн.);

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту та процентами - 9 494,75 грн.;

У решті позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОК «ЖБТ «Стандарт» відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Додатковим рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 11.03.2013 року ОК „ЖБТ „Стандарт" відмовлено в задоволенні вимог про визнання недійсним іпотечного договору.

Представник ОК „ЖБТ „Стандарт" подав апеляційні скарги, в яких просить рішення суду першої інстанції від 04 грудня 2012 року та додаткове рішення суду від 11 березня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення - про задоволення позову ОК „ЖБТ „Стандарт".

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не дана належна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, які підтверджують обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги ОК „ЖБТ „Стандарт" і заперечення проти позову ПАТ «Укрсоцбанк».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Укрсоцбанк», дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову ПАТ «Укрсоцбанк», суд першої інстанції виходив з доведеності факту укладення кредитного договору №945/08-973 між банком та відповідачем ОСОБА_4, доведеності факту укладення договорів поруки №945/08-973.П-1 та № 945/08-973.П-2 від 06.10.09.2008 року між банком з однієї сторони та відповідачами ОСОБА_4, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Технології майбутнього»», Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельне товариство «Стандарт»» с другої сторони, а також факту отримання ОСОБА_4 суми кредиту та виникнення заборгованості за кредитом.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, та не спростовуються доводами апеляційних скарг.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 06 жовтня 2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту №945/08-973, за умовами якого позичальник ОСОБА_4 отримала кредит на інвестування будівництва нерухомості в розмірі 120 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 10 вересня 2033 року, зі сплатою 14% річних за його користування /а.с. 8-10/.

Відповідно до п. 1.3. зазначеного договору кредиту виконання зобов'язань позичальника забезпечується шляхом укладання іпотечного договору, за умовами якого ОСОБА_4 передає кредитору (банку) в іпотеку майнові права на об'єкт інвестування, а саме на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, а також шляхом укладання договорів поруки з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Технології майбутнього» та ОК «ЖБТ «Стандарт».

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 договору кредиту №945/08-973 від 06.10.2008 року ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 домовилися про те, що надання кредиту на цілі, визначені п. 1.2 цього договору, проводиться шляхом перерахування кредитором кредитних грошових коштів в іноземній валюті з позичкового рахунку позичальника НОМЕР_1 в СФ АКБ «Укрсоцбанк» на поточний рахунок позичальника НОМЕР_2 в СФ АКБ «Укрсоцбанк» з наступною їх конвертацією (обміном) в гривні, зараховується на зазначений поточний рахунок позичальника та перераховується на поточний рахунок ОК «ЖБТ «Стандарт» НОМЕР_3 в СФ АКБ «Укрсоцбанк». Моментом (днем) надання кредиту при цьому сторони визначили день списання з позичкового рахунку позичальника (тобто рахунку НОМЕР_1) коштів в сумі кредиту згідно даного договору кредиту.

06 жовтня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» з однієї сторони та ОСОБА_4 і ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Технології майбутнього» з другої сторони був укладений договір поруки №945/08-973.П-1, відповідно до умов якого ТОВ «НВП «Технології майбутнього» поручилося перед кредитором за виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором №945/08-973 від 06.10.2008 року Відповідно до пункту 6.2 зазначений договір поруки діє до моменту повного виконання зобов'язань за Кредитним договором /а.с. 11/.

Крім того, 06.10.2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» з однієї сторони, та ОСОБА_4 і ОК «ЖБТ «Стандарт» з другої сторони був укладений договір поруки №945/08-973.П-2, відповідно до умов якого ОК «ЖБТ «Стандарт» також поручилося перед кредитором за виконання позичальником ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором №945/08-973 від 06.10.2008 року. Відповідно до пункту 6.2 зазначений договір поруки діє до моменту повного виконання зобов'язань за Кредитним договором /а.с. 12/.

Факт особистого отримання ОСОБА_4 кредитних грошових коштів належним чином підтверджений заявою на видачу готівки №9116 від 06.10.2008 року, відповідно до якої ОСОБА_4 зняла зі свого поточного рахунку грошові кошти в сумі 584 340, 00 грн., що на час їх видачі було еквівалентно 120 000,00 доларів США. Вказана заява підписана особисто ОСОБА_4, що сторонами не оспорюється /а.с. 14/. З огляду на це доводи ОСОБА_4 про те, що вона не отримувала кредит є безпідставними, та такими, що спростовуються матеріалами справи. Крім того вказаний факт належним чином підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 30.05.2011 року по справі №1-581/2011/2703, відповідно до якої при розгляді кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст. 28, ч. 2-222, ч. 2 КК України, було встановлено, що фізичними особами, зокрема, ОСОБА_4 був укладений договір кредиту №945/08-973 від 06.10.2008 року на суму 120000 доларів США. Грошові кошти, отримані у тому числі за вказаним договором, були конвертовані у гривну України, після чого в сумі 2 921 700 грн. були зараховані на рахунок ОК ЖБТ «Стандарт» /а.с. 107-108/.

Більш того, як вбачається з апеляційної скарги ОК «ЖБТ «Стандарт», кооператив підтверджує той факт, що на його рахунок від ОСОБА_4 надішли грошові кошти в сумі 600000 грн., що також є підтвердженням факту отримання ОСОБА_4 суми кредиту /а.с. 22 том 2/.

При цьому той факт, що ОСОБА_4 отримала кредит в сумі 120000 доларів США у еквіваленті у гривні України на підставі документів, підроблених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не спростовує факт отримання ОСОБА_4 кредитних грошових коштів, а тому не звільняє її від відповідальності за виконання прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором №945/08-973 від 06.10.2008 року.

Станом на 27.11.2009 року за кредитним договором №945/08-973 від 06.10.2008 року виникла заборгованість в сумі 144 881,54 доларів США, що еквівалентно 1 156 299,57 грн., про що поручителі ОСОБА_4 - ТОВ «НВП «Технології майбутнього» та ОК «ЖБТ «Стандарт» були письмово повідомлені банком /а.с. 177-178/.

Згідно розрахунку сума заборгованості складається з: поточної заборгованості за кредитом - 114 787 доларів США; поточної заборгованості за процентами - 1 353,34 доларів США; простроченої заборгованості за кредитом - 5 213 доларів США; простроченої заборгованість за процентами - 18 153,33 доларів США. Крім того, на підставі умов договору кредиту відповідачу були нараховані санкції за порушення умов цього договору у вигляді пені та штрафу в сумах 9 494,75 грн. та 4 185,20 доларів США відповідно.

Як вбачається з обставин справи, вказана вище заборгованість відповідачами відповідно до умов договорів кредиту та поруки погашена не була, а тому обґрунтовано в силу вимог ст.ст. 553,559, 1049, 1050, 1054 ЦК України була стягнута солідарно з відповідачів. Вказані норми матеріального права були вірно застосовані судом першої інстанції до спірних правовідносин сторін.

При цьому суд правильно дійшов висновку про те, що за невиконання умов кредитного договору передбачена відповідальність у вигляді стягнення пені, а тому стягнення штрафу за прострочення кредиту та процентами буде подвійним стягненням, і обґрунтовано відмовив банку в задоволенні позову в частині стягнення штрафу.

Крім того, слід зазначити, що частиною 1 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 1 статті 543 ЦК України також визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

При цьому посилання ОСОБА_4 на допущені банком при укладенні договору кредиту порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» щодо ненадання споживачу інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, судова колегія знаходить неспроможними, безпідставними, та такими, що насамперед, спростовуються текстом договору кредиту, відповідно до якого всі суттєві умови договору викладені цілком зрозуміло.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що ОСОБА_4 ані під час укладення договору кредиту, ані до цього часу не зверталася до ПАТ «Укрсоцбанк» з проханням про тлумачення або роз'яснення їй окремих положень та умов цього договору. Під час підписання вказаного договору ОСОБА_4 також не висловлювала ніяких заперечень. Тобто усі умови договору кредиту були зрозумілі.

З огляду на це вважати, що договір кредиту був укладений ОСОБА_4 внаслідок омани з боку банку немає підстав.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення судом першої інстанції, у тому числі додаткове, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для їх скасування.

Керуючись ст. ст. 303-317ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельне товариство «Стандарт» відхилити.

Рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 04 грудня 2012 року та додаткове рішення суду від 11 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий /підпис/ А.А.Андрейченко

Судді /підпис/ В.В.Саліхов

/підпис/ В.О.Єфімова

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного

суду м.Севастополя А.А. Андрейченко