АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/774/2161/13

Справа № 2-799/11 Головуючий у 1-й інстанції - Чередниченко В.Є.

Категорія - 46 Доповідач - Петренко І.О.

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Солод О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, про поділ спільного сумісного майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2011 року позивачка звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що з 11 червня 2005 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. В період перебування у шлюбі у спільну сумісну власність було набуте наступне майно: 1/2 частину чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1, спальний гарнітур, телевізор, комп'ютер, електрочайник, стіл журнальний, цифровий фотоапарат, DVD-плеєр, гардини в кількості 4 штук, люстри в кількості 5 штук, електроприлад для виготовлення м'ясних страв, всього на загальну суму - 162150 грн. У зв'язку з наявністю спору про поділ спільного майна, позивачка, згідно уточнених позовних вимог, просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 з покладенням на нього обов'язку сплатити грошову компенсацію ОСОБА_2 в розмірі вартості ? частки від ? частини зазначеної квартири у розмірі 79338,25 грн.; поділити майно, що є об'єктом спільної сумісної власності та виділити ОСОБА_1 електроприлад для виготовлення м'ясних страв - 900 грн., спальний гарнітур - 7000 грн., телевізор - 3000 грн., комп'ютер - 2500 грн., електрочайник - 350 грн., цифровий фотоапарат - 1500 грн., DVD-програвач - 300 грн., дві гардини - 2000 грн., п'ять люстр -1500 грн., на загальну суму 19050 грн., а також виділити ОСОБА_2 журнальний столик - 900 грн., дві гардини - 2000 грн., на загальну суму 2900 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь в рахунок вирівнювання часток у праві спільної сумісної власності грошову компенсацію у розмірі 8075 грн., витрати на проведення судової експертизи у розмірі 1000 грн. та витрати на сплату судового збору і ІТЗ ( т. 1 а.с. 117-118).

У липні 2011 року відповідач ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до позивачки, посилаючись на те, що під час шлюбу у спільну сумісну власність було придбано наступне майно: набір меблів (шафа для одягу, книжкова шафа, комп'ютерний стіл), мікрохвильову піч, стіл журнальний, фотоапарат, телевізор, кухонний комбайн «Мулінекс», гараж Д-47 в ГК «Автолюбитель - 2», телевізор, спальний гарнітур, комп'ютер, електрочайник , гардини в кількості 4 штук, люстри в кількості 5 штук, DVD-плеєр, електроприлад для виготовлення м'ясних страв, а всього на загальну суму 45250 грн.

Крім того, вказує ОСОБА_1 28 лютого 2008 року ОСОБА_2 набула у власність у власність 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_6 яку продала за 64842 грн. На підставі цього ОСОБА_1, згідно уточнених позовних вимог, просив суд поділити майно та грошові кошти, що є об'єктом а сумісної власності, та виділити ОСОБА_2 мікрохвильову піч - 900 грн., стіл журнальний - 900 грн.. фотоапарат - 1500 грн., телевізор - 800 грн., кухонний комбайн «Мулінекс» - 600 грн.. гараж - 20000 грн., телевізор - 3000 грн., комп'ютер - 2500 грн., електрочайник - 350 грн., 2 гардини - 2000 грн., 2 люстри - 600 грн., DVD-програвач - 300 грн., електроприлад для виготовлення м'ясних страв - 900 грн., набір меблів - 1000 грн., а ОСОБА_1 виділити спальний гарнітур - 7000 грн., три люстри - 900 грн., 2 гардини - 2000 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на його користь компенсацію ? частки вартості майна, грошових коштів у сумі 45146 грн. та судові витрати ( т.1 а.с. 69 - 72).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2011 року позовні вимоги задоволені частково; вирішено розділити спільне сумісне майно подружжя, виділивши ОСОБА_2 журнальний столик - 900 грн., електрочайник - 350 грн., гардини в кількості 2 штук загальною вартістю 2000 грн., DVD-плеєр вартістю 300,0 грн., електроприлад для виготовлення м'ясних страв вартістю 900,0 грн., телевізор фірми «SAMSUNG» вартістю 3000 грн., комп'ютер (системний блок та монітор) вартістю 2500 грн. та виділивши ОСОБА_1 спальний гарнітур вартістю 7000 грн., люстри в кількості 5 штук загальною вартістю 1500,0 грн., гардини в кількості 2 штук загальною вартістю 2000 грн.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 вартістю 158676,5 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію її частки у праві спільної сумісної власності на майно у розмірі 79613,25 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування витрат по оплаті судової експертизи - 1000 грн.

Додатковим рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2011 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про часткове скасування оскарженого рішення в частині поділу квартири АДРЕСА_1 та стягнення з нього грошової компенсації в розмірі 79613 грн , стягнення витрат на проведення судової експертизи та просить змінити рішення в частині відмови в стягненні з ОСОБА_2 грошової компенсації в розмірі 32421 грн. за половину вартості 1\3 частини домоволодіння АДРЕСА_6. В решті просить рішення залишити без змін.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково . Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 8 листопада 2011 року в частині виділення ОСОБА_1 люстр в кількості 5 штук , загальною вартістю 1500 грн. , визнання за ОСОБА_1 права власності на 1.2 частину АДРЕСА_1 вартістю 158676,5 грн. , стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації її частки у праві спільної сумісної власності на майно у розмірі 79613 грн. 25 коп. , стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування витрат по оплаті судової експертизи 1000 грн. ; додаткове рішення того ж суду від 11 листопада 2011 року - скасовано та ухвалено нове рішення , яким в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділено ОСОБА_2 люстру у кількості 1 шт. вартістю 300 грн , а ОСОБА_1 виділено 4 люстри загальною вартістю 1200 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсація різниці у розмірах рівних часток при розділі рухомого майна - 25 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - відмовлено.

В решті - рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 грудня 2012 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2012 року скасовано , а справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2013 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2011 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності за ОСОБА_1 на 1\2 частину АДРЕСА_1 та стягнення з нього компенсації на її користь та в цій частині позовних вимог - відмовлено.

Однак , в рішенні суду апеляційної інстанції не було дано оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо його зустрічних позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 45146 грн. , що дорівнює вартості половини від 1\3 частини домоволодіння АДРЕСА_6.

Згідно п.2 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно , яке підлягає передачі , або які дії треба виконати.

Розглянувши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність змінити оскаржуване рішення в частині відмови в стягненні з ОСОБА_2 грошової компенсації в розмірі 32421 грн. за половину вартості 1\3 частини домоволодіння АДРЕСА_6 колегія суддів вважає , що визнати їх обґрунтованими не можна.

Так судом першої інстанції встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 жовтня 2000 року позивачка ОСОБА_2 та її сини від попереднього шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 успадкували в рівних частках, після смерті ОСОБА_6, ? частину недобудованого житлового будинку АДРЕСА_6 та ?? частину двокімнатної квартири АДРЕСА_5 (а.с. 7).

28 лютого 2008 року позивачці ОСОБА_2 та її синам від попереднього шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 видане свідоцтво про право власності на домоволодіння АДРЕСА_6, а на підставі укладеного 21 квітня 2008 року у письмовій, нотаріальній формі договору купівлі-продажу дане нерухоме майно продане ОСОБА_7 (а.с. 76). Згідно довідки КП «Павлоградське МБТІ», вартість даного нерухомого майна станом на 01 квітня 2008 року складала 194525 грн. (а.с. 76).

ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві ставив питання про стягнення з ОСОБА_2 45146 грн. , що дорівнює вартості половини від 1\3 частини домоволодіння АДРЕСА_6 , яке було продано 21 квітня 2008 року , тобто в період шлюбу сторін по даній справі , а гроші до сім»ї не надходили.

Суд першої інстанції розглядав дані вимоги ОСОБА_1 і в мотивувальній частині оскаржуваного рішення вказував на те , що задоволенню вони не підлягають , оскільки вище вказане майно було набуто в порядку спадкування , а доказів суттєвого збільшення чи покращення даного майна за період шлюбу позивачем ОСОБА_1 надано не було , хоча це у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства являється його обов»язком.

Однак в резолютивній частині рішення не було зазначено про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в зв»язку з чим справа поверталась до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення по справі , чого зроблено не було по об»єктивним причинам і справа з ухвалою від 4 квітня 2013 року знову направлена до суду апеляційної інстанції ( т.1 ар. сп. 230).

Виходячи з наведеного , колегія суддів вважає , що по заявленим ОСОБА_1 вимогам слід ухвалити своє рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з посиланням на положення п.2 ч.1 ст. 57 СК України.

Вивчаючи доводи апеляційної скарги про безпідставне стягнення з апелянта всієї суми за проведення експертизи по справі , колегія суддів вважає , що з урахуванням положень ст. 88 ЦПК України слід частково задовольнити і дані вимоги і стягнути з відповідача половину від сплаченої суми.

Решта доводів , приведених в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права, та до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки, і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, п.4 ч.1 ст. 309,313, 314,315,316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 грошової компенсації в розмірі 32421 грн. за половину вартості 1\3 частини домоволодіння АДРЕСА_6 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500 грн. на відшкодування витрат для проведення судової експертизи.

В решті - рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді