№ справи:110/3163/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Шевченко О.В.

№ провадження:22-ц/190/6895/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В.

суддів:Дралла І.Г. Іващенко В.В.

при секретарі:Краснощоковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: Реєстраційна служба Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим про усунення від права на спадкування, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

В липні 2013 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_7, третя особа: Реєстраційна служба Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим про усунення від права на спадкування.

Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9, який за життя заповідав на користь позивача належну йому ? частку однокімнатної квартири АДРЕСА_1. Із заявами про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_6 та донька померлого ОСОБА_7

Спадкодавець ОСОБА_9 за життя важко хворів, був інвалідом І групи, потребував стороннього догляду. Відповідачка протягом тривалого часу ухилялася від надання матеріальної, моральної допомоги та догляду за спадкодавцем, що на думку позивача дає підстави для усунення її від права на спадщину.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2013 року ОСОБА_6 відмовлено в позові.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 просить скасувати рішення, позов задовольнити. Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушені вимоги ст.ст. 60, 213 ЦПК України, не повно досліджені обставини справи, надана неправильна оцінка доказам, які мають суттєве значення для вирішення справи, зокрема поясненням свідків та іншим матеріалам. Висновки суду про недоведеність обставин, визначених у п.5 ст. 1224 ЦК України, не відповідають дійсності.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9, якому за життя належала на праві власності ? частку однокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Позивач є спадкоємцем ОСОБА_9 за заповітом, своєчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Проте, відповідачка, яка є дочкою померлого, також подала заяву про прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги, яка має право на обов'язкову частку у спадщині.

Суд правильно виходив з того, що між сторонами, як спадкоємцями виник спір з приводу усунення від права на успадкування з підстав, передбачених ч.5 ст.1224 ЦК України.

Відповідно до цієї норми особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

За роз'ясненнями Верховного Суду України у п.6 постанови Пленуму №7 від 30.05.2008р. факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи. При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що по справі не здобуто доказів навмисного ухилення відповідачки від надання допомоги батькові. Крім того, суд дійшов висновку, що як батько так й дочка були непрацездатними, отримували пенсію, по справі не здобуто даних про те, що відповідачка могла надавати допомогу за своїм віком та матеріальним становищем.

Колегія погоджується з цим висновком, як таким, що відповідає фактичним обставинам та не суперечить закону.

Апелянт не оспорює, що ОСОБА_9 проживав у однокімнатній квартирі разом з дружиною, яка здійснювала догляд за чоловіком. За пояснення представника в утриманні спадкодавця допомагав позивач, який періодично приїжджав до діда й баби. За матеріалами справи та поясненнями сторін відповідачка епізодично за проханням дружини ОСОБА_9 залишалася з ним та забирала його з лікарні.

Відповідно до правил ст. 60,212 ЦПК України суд повинен повно, об'єктивно та безпосередньо оцінювати кожен з доказів, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності.

Суд першої інстанції належним чином дав оцінку всім доказам по справі, в тому числі показанням свідків, які були суперечливими та у сукупності з всіма даними по справі не підтверджують навмисного ухилення ОСОБА_7 від допомоги батькові.

За правилами ч.4 ст.212 та ст.215 ЦПК України суд повинен навести у рішенні оцінку доказів та мотиви, з яких він вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються чи заперечуються позовні вимоги.

Суд першої інстанції докладно проаналізував усі зібрані по справі докази та пояснення учасників процесу, дав оцінку показанням свідків у їх сукупності та взаємозв'язку, тому доводи скарги про порушення судом ст.60,213 ЦК України, є безпідставними. Висновки суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог, є правильними, тому на підставі ст. 1224 ЦК України він обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду та не містять правових підстав для скасування рішення.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 308 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відхилити, рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 04 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: