Справа № 22 - 6177 від 2007 року                     Головуючий у 1 й інстанції - Бондаренко Р.В.

Категорія 44                                                         Доповідач - Михайловська СЮ.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року грудня 17 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Баранніка О.П.

Суддів - Михайловської С.Ю., Чубукова О.П.

при секретарі - Білоус A.M.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ТОВ фірми „Інтріст" на рішення Жовтневого районного суду М.Дніпропетровська від 22 травня 2007 року по справі позовом ОСОБА_1 до ТОВ фірми „Інтріст" про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 22 травня 2007 року позов ОСОБА_1 до ТОВ фірма „Інтріст" про відшкодування шкоди задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ТОВ фірма „Інтріст" на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну та моральну шкоду в розмірі 2000 гривень, судовий збір в доход держави 59 гривень 50 копійок

ТОВ фірма „Інтріст" в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ фірма „Інтріст" про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що судом першої інстанції не було враховано ту обставину, що ТОВ фірма „Інтріст" є неналежним відповідачем по справі, оскільки відповідно до ст.. 29 Закону України „Про автомобільний транспорт" ТОВ фірма „Інтріст" не є автомобільним перевізником, оскільки ними безпосередньо не надається послуга за договором перевезення пасажирів транспортним засобом.

Вважають, що належним відповідачем є приватний підприємець ОСОБА_2

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції встановив., що ОСОБА_1 має статус дитини війни і пільгу на безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту.

17.01.2007 року працівники ТОВ фірма „Інтріст" виконуючи послуги з перевезення пасажирів маршрутним таксі по маршруту № 119 заборонили ОСОБА_1 посадку до маршрутного таксі посилаючись на відсутність у неї права безоплатного проїзду, які мають громадяни із статутом діти війни.

18.01.2007 року працівники відповідача знову заборонили ОСОБА_1 посадку на маршрутне таксі № 119, при цьому відірвали їй рукав дублянки, чим заподіяли їй матеріальну шкоду в розмірі 60 гривень.

Зважаючи на те, що позивачка перенесла хвилювання та страждання в наслідок неправомірної поведінки працівників ТОВ фірма „Інтріст" суд дійшов висновку про спричинення їй моральної шкоди та визначив її в розмірі 1940 гривень.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вищезазначені обставини справи. Дав цим обставинам та доказам по справі належну правову оцінку і обґрунтовано згідно з вимогами Закону України „Про автомобільний транспорт", ст.. 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", ст. 22, 23, 633, 915, 916, 1166, 1167, 1172 ЦК України, Закон України „Про захист прав споживачів" ухвалив законне рішення.

Доводи апеляційної скарги те, що ТОВ фірма „Інтріст" є неналежним відповідачем по справі, а належним відповідачем є ОСОБА_2 безпідставні та спростовуються договором на надання послуг від 01.12.2005 року укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ фірма „Інтріст", де в п.2.1 - 7 зазначено, що ТОВ фірма „Інтріст" організує та контролює роботу автотранспорту замовника (ОСОБА_2), контролює виконання вимог законодавства про транспорт, Правил дорожнього руху, законів України про надання пільг при проїзді в транспорті окремими категоріями громадян.

Разом з тим, суд визначаючи розмір моральної шкоди підлягаючої стягненню з відповідача на користь позивача, не в повному обсязі врахував всі обставини по справі і завищив суму моральної шкоди. Колегія суддів, враховуючи всі обставини по справі, вважає за необхідне зменшити суму стягнутої моральної шкоди з 1940 гривень до 500 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 303, 307, 309, 314, ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ фірми „Інтріст" задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду М.Дніпропетровська від 22 травня 2007 року змінити, зменшивши суму моральної шкоди стягнутої з ТОВ фірма „Інтріст" на користь ОСОБА_1 з 1 940 гривень до 500 гривень. В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців.