ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2012 р. Справа №2а-12182/12/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

суддів Тоскіної Г.Л.

Дудіні С.О..

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Канон»

до Державної податкової служби України

Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

за участю представників:

від позивача - Горохова А.К. - пред-к, дов. від 20.04.2011 Р.

від відповідачів - 1) не з'явився.

2) Калінчук К.В. - пред-к,дов. №18/10-0 від 13.03.2012 р.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство закритого типу «Канон» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Державної податкової служби України (далі ДПС) щодо неприйняття як податкової звітності декларації позивача по ПДВ за вересень 2012 р., зобов'язати Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби (далі ДПІ) відобразити показники декларації по ПДВ за вересень 2012р. в картки особового рахунка платника податків по ПДВ. Вимоги мотивовані тим,що податкові органі в порушення вимог чинного законодавства не прийняли декларації позивача по ПДВ за вересень 2012 р.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.11.2012 р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові. Представник ДПІ заперечував про розгляду справи без участі представника ДПС , вважав ,що відсутні підстави для задоволення позову. Представник позивача наполягав на розгляді справ и на підставі залучених до неї документів.

Вислухавши представників позивача та ДПІ, суд, приймаючи до уваги відсутність доказів неможливості забезпечити явку представника ДПС , не надання нею клопотання про відкладення судового засідання, наявність доказів того ,що всі учасники процесу були сповіщені про день та час проведення судового засідання , керуючись ст.128 КАС України, ухвалив здійснити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та ДПІ, суд

ВСТАНОВИВ

Позивач, керуючись вимогами чинного законодавства України, 17.10.2012 р. надіслав на адресу ДПІ електронною поштою декларацію по ПДВ за вересень 2012 р.

ДПС було видано квитанцію №1 , якою позивач був повідомлений про не прийняття оформленої ним декларації по ПДВ за квересень 2012 р. з причин відсутності його реєстрації платником ПДВ .

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 ПК України).

Згідно п. 48.3. ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Згідно з п. 49.1. ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст. 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 49.9. ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04. 2008 р. №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 .04. 2008 р. за N 320/15011.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі -Порядок №1492).

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку№1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі -згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державна податкова адміністрації України , від 06.04.2009, № 168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04. 2008р. N233 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04. 2008 р. за N 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

У п.7.5 ст.7 Наказу №233 зазначено , що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Матеріали справи свідчать про те,що між позивачем та ДПІ 12.01.2012 р. був укладений договір № 120120121 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності) , поданих першим в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Судом встановлено,що позивач , виконуючи наведені вище вимоги ПК України, діючи згідно з умовами договору №120120121 від 12.01.2012 р. ,надіслав до податкового органу засобами електронного зв'язку декларацію по ПДВ за вересень 2012 р.

ДПС доведено до відома позивача про не прийняття податкової декларації, що підтверджено матеріалами справи.

У п. 4.4. Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом ДПС України № 516 від 14.06.2012 р. ( далі Наказ №516 ) визначено , що відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 ПК України, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Згідно з п. 4.13. Наказу №516 податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 № 233 "Про подання електронної податкової звітності".

Факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП ЦОЕЗ, здійснюється її шифрування, після чого друга квитанція надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку.Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до ОДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п.4.13.7. Наказу №516)

Відповідно до п. 183.12 ПК України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Відповідно до п.2.4. розділу II Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011р. №1394, на центральний орган державної податкової служби покладено обов'язки щодо ведення Реєстру, на виконання яких , він зокрема, організує реєстрації платників ПДВ; виконує функції адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо); здійснює автоматизоване ведення бази Реєстру;- оприлюднює дані з Реєстру.

З аналізу наведених вище положень чинного законодавства стає зрозумілим,що до повноважень ДПС не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Як зазначено вище, саме під час оброблення електронної звітності платника податків ДПС було видано квитанцію №1 , якою позивач був повідомлений про не прийняття оформленої ним декларації по ПДВ за вересень 2012 р., проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 р. не зазначено право ДПС під час здійснення процедури отримання електронної звітності вирішувати питання щодо прийняття такого рішення, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

У зв'язку із зазначеним вище суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дії ДПС по неприйняттю як податкової звітності його декларації ПДВ за вересень 2012 р.

Судом також встановлено,що актом № 138/15-2 від 24.07.2009 р. ДПІ оформлене рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ .

Вказане рішення було визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.11.2009 р. по справі № 2а-19114/09/8/0170 , яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 р.

До матеріалів справи також залучена копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.11.2011 р. , якою касаційна скарга ДПІ залишена без задоволення , постанова Окружного адміністративного суду АРК від 26.11.2009р. та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010 р. по справі № 2а-19114/09/8/0170 залишені без змін.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 р. N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за N1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ про анулювання реєстрації позивача платником , оформлене актом № 138/15-2 від 24.07.2009 р. , набрало законної сили 28.09.2010 р.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, про що зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10.

З огляду на наведене, суд вважає ,що на час подання податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 р. були відсутні правові підстави вважати позивача особою, яка не зареєстрована платником ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за N 843/11123 (далі -Інструкція № 276), якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції № 276 у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здійснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Згідно з п. 3.6 Інструкції № 276 форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Відповідно до п.4.1 Інструкції № 276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником.

Судом встановлено що позивач оформив декларацію по ПДВ за вересень 2012 р., відобразивши в неї показники діяльності в зазначений період часу.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків необхідного відображення в його картці особового рахунку по ПДВ був правильно фактичного стану платежів до бюджету. В наслідок чого існують підстави для задоволення позову щодо спонукання ДПІ відобразити в картці особового рахунку з податку на додану вартість основні показники поданої позивачем декларації за вересень 2012р.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.11.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.11.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 , 267 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття як податкової звітності декларації Приватного акціонерного товариства «Канон» по ПДВ за вересень 2012 р.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити показники декларації Приватного акціонерного товариства «Канон» по ПДВ за вересень 2012 р. в картці особового рахунку.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.