УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
м.Чернігів тел.7-99-18
просп.Миру,20 тел.178-853
============================================================
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
6 червня 2006р. Справа № 8/101
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк”, вул..Комсомольська, 28, м.Чернігів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Придесення”, вул..Вокзальна, 2, с.Ладинка, Чернігівський район
Про стягнення 49293грн.63коп.
Суддя Т.Г.Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Корабельникова І.В. –юрисконсульт, довір.пост. від 09.11.05р.
від відповідача: Романченко М.А. - директор
С У Т Ь С П О Р У:
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 48757грн.30коп. боргу по сплаті орендної плати за майно, передане в оренду на підставі договору № 180 від 20.03.03р., та 536грн.33коп. пені за невиконання зобов’язань по договору, нараховану за період з 03.04.06р. по 13.04.06р.
Відповідач позов визнає повністю, посилаючись на тяжке фінансове становище просить надати розстрочку виконання рішення суду строком на 5 місяців до 01.11.06р.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, з’ясувавши обставини, суд ВСТАНОВИВ:
20 березня 2003р. між сторонами у справі укладений договір оренди № 180, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати в оренду відповідачеві основні засоби, перелік яких наведений у Додатку № 1 до Договору, загальною вартістю 2583915грн.88коп., на строк до 20.12.2016р., а відповідач зобов’язувався прийняти майно, та сплачувати орендну плату в порядку, передбаченому умовами договору.
На виконання умов договору 20 березня 2003р. майно загальною вартістю 2583915грн.88коп. було передано позивачем та прийнято відповідачем, що підтверджується актом прийому-передачі обладнання в оренду, підписаним представниками обох сторін та скріпленим печатками.
Відповідно до укладених між сторонами додаткових угод № 1 від 22.01.04р., № 3 від 01.07.05р. до договору оренди № 180 змінений склад майна, яке передано в оренду, та зменшена його загальна вартість до 1084206грн.07коп., що підтверджується відповідними актами.
Порядок здійснення орендних платежів визначено в розділі 4 договору, зокрема в п.4.3., в якому передбачені розмірі орендних платежів та строки їх сплати. 15 липня 2005р. між сторонами укладений договір № 4 про внесення змін до договору оренди № 180 від 20.03.03р. з додатковою угодою № 1 від 22.01.04р., № 2 від 30.03.04р., № 3 від 01.07.05р. Із змісту даного договору № 4 вбачається, що сторонами внесені зміни до п.4.3. договору оренди, згідно якого сторони дійшли згоди щодо суми орендних платежів за 2005р. в розмірі 164402грн.98коп., яка підлягає сплаті в наступному порядку: в сумі 48757грн.30коп. в строк до 01.04.06р., в сумі 48757грн.30коп. в строк до 01.07.06р., в сумі 66888грн.38коп. в строк до 31.12.06р. Таким чином, враховуючи умови договору щодо порядку сплати орендних платежів за 2005р. в редакції договору № 4 від 15.07.05р., відповідач був зобов’язаний в строк до 01.04.06р. сплатити за користування орендованим майном орендні платежі в сумі 48757грн.30коп.
Оскільки сторони у справі є суб’єктами господарювання, до правовідносин між ними застосовуються норми Господарського кодексу України. Норми Цивільного кодексу України застосовуються судом при вирішенні даного спору з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст..193 ГК України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ст. 286 Господарського кодексу України орендною платою є фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності у строки, які визначені в договорі.
Відповідач свої зобов’язання по сплаті орендних платежів за 2005р. не виконав, орендній платіж в строк до 01.04.06р. не здійснив. На момент звернення позивача до суду заборгованість становила 48757грн.30коп.
На момент вирішення спору відповідач не надав суду доказів сплати орендної плати в повному обсязі, що підлягала сплаті до 01.04.06р., а тому суд приходить до висновку, що заборгованість по орендній платі становить 48757грн.30коп., яка підлягає стягненню з відповідача.
На підставі п. 4.4. договору оренди позивач нарахував пеню в сумі 536грн.33коп. за період з 03.04.06р. по 13.04.06р. за прострочення сплати орендної плати. При обчисленні суми пені позивач виходив з умов договору, яким пеня за прострочення сплати орендних платежів встановлена в розмірі 0,1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення.
В силу ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення. При цьому, згідно ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір пені, як одного із виду неустойки, встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір пені, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Враховуючи, що сторонами в договорі пеня встановлена в розмірі 0,1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості обчислення пені із застосуванням цього розміру.
Відповідно до ч.5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Аналіз змісту договору оренди № 180 від 20.03.03р. в редакції договору № 4 від 15.07.05р. свідчить, що сторонами визначений конкретний строк здійснення орендних платежів, в тому числі в частині сплати 48757грн.30коп. –в строк до 01.04.06р. Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов’язань по сплаті чергового орендного платежу, з нього має бути стягнуто 536грн.33коп. пені за період з 03.04.06р. по 13.04.06р.
Оскільки відповідачем позовні вимоги визнаються в повному обсязі, такі дії відповідача не суперечать чинного законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, судом позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.
У відзиві на позов відповідачем заявлене клопотання про розстрочення виконання рішення суду до 01.11.06р. Представник відповідача в судовому засідання підтримав таке клопотання. При цьому відповідач зазначає, що товариство знаходиться в скрутному фінансовому становищі, а тому можливість погасити заборгованість виникне лише після збору урожаю. Представник позивача проти надання розстрочки виконання рішення суду заперечував, посилаючись на те, що 01.07.06р. відповідач повинен здійснити наступний орендний платіж.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд вважає за доцільне частково задовольнити клопотання відповідача, надавши розстрочку виконання рішення строком на 3 місяця. При цьому суд виходить з того, що за загальним правилом розстрочка виконання рішення суду полягає у виконанні рішення частинами у вказані судом строки, що означає зміну строків виконання рішення. Приписом ст.121 Господарського процесуального кодексу України встановлюється, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи може розстрочити виконання рішення. Суд приймає до уваги, що відповідач є сільськогосподарським виробником, списання грошових коштів з рахунку боржника під час проведення літніх польових робіт може привести до тяжких наслідків для господарства, а тому суд вважає, що доводи боржника заслуговують на увагу і можуть бути підставою для надання розстрочки виконання рішення суду.
Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими термінами розстрочки виконання рішення, а тому виходячи із конкретних обставин справи, зокрема враховуючи загальну суму, яка підлягає стягненню з відповідача, а також приймаючи до уваги інтереси позивача, суд вважає за доцільне розстрочити виконання рішення на 3 місяця зі сплатою щомісячно рівними частинами по 16431грн.21коп.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі без надання розстрочки щодо їх сплати.
Керуючись ст.ст.193,286 Господарського кодексу України, ст.ст.549,551,762 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,78,82-85,121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Придесення”, Чернігівський район, с.Ладинка, вул..Вокзальна,2 (ідентифікаційний код 32340118, р/р 26004300001135 в банку “Демарк” м.Чернігів, МФО 353575) на користь Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк”, м.Чернігів, вул..Комсомольська, 28 (ідентифікаційний код 19357516, кор..рах. 32002153701 в облуправлінні НБУ,МФО 353575) 48757грн.30коп. боргу, 536грн.33коп. пені, надавши розстрочку виконання рішення в цій частині на 3 місяці до 19.09.06р. по періодах погашення: з 19.06.06р. по 18.07.06р. –16431грн.21коп.
З 19.07.06р. по 18.08.06р. – 16431грн.21коп.
З 19.08.06р. по 19.09.06р. – 16431грн.21коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Придесення”, Чернігівський район, с.Ладинка, вул..Вокзальна,2 (ідентифікаційний код 32340118, р/р 26004300001135 в банку “Демарк” м.Чернігів, МФО 353575) на користь Відкритого акціонерного товариства “Банк “Демарк”, м.Чернігів, вул..Комсомольська, 28 (ідентифікаційний код 19357516, кор..рах. 32002153701 в облуправлінні НБУ,МФО 353575) 492грн.94коп. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г.Оленич