№ справи:123/8749/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В.

№ провадження:22-ц/190/6277/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Дралла І.Г.,

суддів:Білоусової В.В., Іващенко В.В.,

при секретарі:Таранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Республіканського вищого навчального закладу «Кримський університет культури, мистецтв і туризму» про скасування рішення засідання кафедри, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 серпня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Республіканського вищого навчального закладу «Кримський університет культури, мистецтв і туризму» про скасування рішення засідання кафедри, відшкодування моральної шкоди.

Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 був викладачем кафедри «Музейної справи і культурного туризму» РВНЗ «Кримський університет культури, мистецтв і туризму». 8 травня 2013 з матеріалів цивільної справи №123/1982/13-ц за його позовом до РВНЗ «Кримський університет культури, мистецтв і туризму» він дізнався про засідання кафедри «Музейної справи і культурного туризму» від 26 червня 2012 року та виявив в протоколі засідання кафедри чисельні порушення його трудових прав. Засідання кафедри було проведено з порушенням приписів п.1 наказу ректора РВНЗ «Кримський університет, мистецтв і туризму» від 7 травня 2012 року №25 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічного складу на 2012-2013 навчальний рік» до 22 червня 2012 року з перевищенням повноважень для засідань кафедри передбачених Законом України «Про вищу освіту». В протоколі засідання кафедри зазначено кількість голосів більше ніж було присутніх осіб. Наведена в протоколі критика його професійних та особистих якостей з боку ОСОБА_7 не опиралася на документи, до протоколу ОСОБА_7 включив абсолютно сфальсифіковане повідомлення про те, що на засіданні начебто розглядалося крім працюючих викладачів та виконуючих обов'язки доцентів кафедри, інші кандидатури. Зусиллями ОСОБА_7 його кандидатура не була рекомендована для участі в конкурсі на заміщення вакантної посади викладача кафедри. Просить скасувати рішення засідання кафедри «Музейної справи і культурного туризму» від 26 червня 2012 року через чисельні порушення чинного законодавства та приписів наказу ректора РВНЗ «Кримський університет культури, мистецтв і туризму» від 7 травня 2012 року №25 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічного складу на 2012-2013 навчальний рік». Визнати дії керівництва РВНЗ «Кримський університет культури, мистецтв і туризму» за результатами засідання кафедри «Музейної справи і культурного туризму» від 26 червня 2012 року такими, що призвели до невмотивованої відмови ОСОБА_6 в прийнятті його на роботу, а також стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 5 000 гривень та передати її на рахунок Сімферопольської міської спілки ветеранів війни в Афганістані.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено за їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не обґрунтовані та не засновані на законі. Судом встановлено, що наказом від 1 грудня 2008 року №173а-л позивач був прийнятий у «Кримський університет культури, мистецтв і туризму» на посаду викладача кафедри «Гуманітарних та соціально-економічних дисциплін» з 1 грудня 2008 року. Наказом від 9 січня 2009 року №4а-л переведений на кафедру «Книгознавство та музейна справа», з 29 березня 2010 року наказом №37а-л переведений на кафедру «Музейна справа і охорона пам'яток історії та культури», з 1 січня 2011 року переведений на посаду викладача кафедри «Музейної справи та охорони пам'яток історії та культури» на підставі наказу №294-л від 1 грудня 2010 року. Наказом від 31 серпня 2011 № 144-л ОСОБА_6 був переведений на посаду викладача кафедри «Музейної справи та охорони пам'яток історії та культури» факультету «Соціокультурної діяльності» на умовах контракту з 1 вересня 2011 року по 31 серпня 2012 року на підставі особистої заяви. Між позивачем та відповідачем був укладений контракт від 1 вересня 2011 року, який був підписаний позивачем. Термін дії контракту з 1 вересня 2011 року по 31 серпня 2012 року. Наказом від 31 січня 2012 року №19-л позивача було переведено на посаду викладача кафедри «Музейної справи і культурного туризму» факультету «Соціокультурної діяльності та музичного мистецтва» та наказом від 31 серпня 2012 року №106-л звільнено з 31 серпня 2012 року на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору (контакту).

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до РВНЗ «Кримський університет культури, мистецтв і туризму» про визнання рішення Вченої ради університету недійсним та зобов'язання вчинити певні дії. Вказаним судовим рішення не було встановлено порушень трудових прав ОСОБА_6 під час проведення конкурсу на заміщення вакантних посад. Накази щодо організації проведення конкурсу знаходяться в компетенції керівництва університету і не суперечать закону та роз'ясненням МОН України. Вказані обставини відповідно до ч. 3 статті 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Рішення засідання кафедри від 26 червня 2012 року послужило підставою для передачі у відділ кадрової та правової роботи заяв та рекомендацій кандидатів, що претендують на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників у РВНЗ «Кримський університет культури, мистецтв і туризму» на 2012-2013 навчальний рік. Далі рекомендації та протоколи передаються на розгляд Вченої ради університету. Легітимність вищевказаних рішень підтверджена рішеннями Київського районного суду міста Сімферополя від 8 травня 2013 року та від 7 червня 2013 року, які залишені без змін ухвалами Апеляційного суду АР Крим від 16 липня 2013 року та від 12 серпня 2013 року відповідно. У даному випадку скасування або визнання незаконним протоколу №17 від 26 червня 2012 року засідання кафедри не тягне жодних правових наслідків ні для Університету, а ні для ОСОБА_6 і не є належним способом захисту своїх трудових прав, оскільки питання відмови у прийнятті на роботу було вирішено рішенням Вченої ради університету і визнання цього рішення недійсним вирішувалося в інших справах.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки цей довід є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права. Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано врахував всі обставини справи і дійшов вірного висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не засновані на законі.

Судом першої інстанції правильно та обґрунтовано встановлено, що рішення засідання кафедри «Музейної справи та культурного туризму» факультету «Соціокультурної діяльності і музичного мистецтва» від 26 червня 2012 року протокол №17 прийнято відповідно до чинного законодавства України і не порушує трудових прав ОСОБА_6, оскільки воно має рекомендаційний характер для Вченої ради університету і не обмежило право ОСОБА_6 взяти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад.

Посилання апелянта на те, що засідання кафедри було проведено з порушенням норм діючого законодавства суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки рішення, яке прийнято на засіданні кафедри не є укладанням трудового договору, а носить тільки рекомендаційний характер для керівництва навчального закладу. По факту не укладання трудового договору ОСОБА_6 звертався до суду з іншими позовними заявами і в задоволенні його позовних вимог було відмовлено.

У даному випадку суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що правових підстав для скасування рішення засідання кафедри від 26.06.2012 року №17 не вбачається.

Довід апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 60, 61 ЦПК України, Закон України «Про вищу освіту», стаття 36 КЗпП України тощо.

Відповідно до положень статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, рішенням засідання кафедри права ОСОБА_6 на укладання трудового договору порушені не були, у зв'язку з чим не вбачається правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.

Інших доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 29 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Дралло І.Г. Білоусова В.В. Іващенко В.В.