УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 119/6971/13-кСуддя у І-й інстанції: Шаповал А.В.
Провадження №11-кп/191/230/13 Суддя-доповідач: Гриценко Ю. Ф.
12 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого-судді - Гриценка Ю.Ф.
суддів - Іванченка О.Ю., Белоусова Е. Ф.
при секретарі - Сеттаровій У.А.
за участю прокурора - Волімбовської Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Феодосії апеляційну скаргу прокурора м.Феодосіїї Стадника Д.А. на вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 11.09.2013 року, яким
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, згідно ст.89 КК України раніше не судимого,
визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
У відповідності до ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді особистого зобов'язання залишено без змін.
Вирішено питання речових доказів та судових витрат.
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_3, 13 липня 2013 року на вул. Челнокова м. Феодосії, знайшов кущ коноплі, після чого, знаючи про його наркотичні властивості, з метою придбання, виготовлення і зберігання наркотичних засобів без мети збуту для особистого вживання, підібрав даний кущ, який подрібнив та висушив, тим самим виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс (марихуану), після чого став зберігати вказаний наркотичний засіб при собі для особистого вживання без мети збуту.
16 липня 2013 року о 14 годині 10 хвилин ОСОБА_3 проходив біля буд.14 по вул. Совєтський м. Феодосії, де побачив працівників міліції, після чого злякавшись відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів, обвинувачений забіг до 4-го під'їзду вказаного будинку, де на майданчику між 1 і 2 поверхами викинув паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом каннабіс (марихуаною) на підлогу. Однак, дії ОСОБА_3 були очевидними для працівників міліції, якими під час проведення огляду місця події в присутності понятих був виявлений і вилучений вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс (марихуана) масою 7,3 грама в перерахунку на суху речовину.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України - як незаконне придбання, виготовлення і зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Прокурор м. Феодосії Стаднік Д.А. в апеляційній скарзі, не оспорюючи правильності кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду першої інстанції скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 менш суворе покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та зобов'язати його повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції встановивши пом'якшуючи покарання обставини, передбачені п.1 ст.66 КК України та відсутність обтяжуючих покарання обставин, призначив занадто суворе покарання. не врахувавши вимоги ст.69-1 КК України та положення постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року, згідно до яких розмір покарання при таких обставинах не може перевищувати двох третин максимального строку, або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті .
У доповненні до апеляційної скарги, прокурор не змінюючи мотивів та суті апеляційних вимог просить вирок суду першої інстанції змінити призначивши більш м'яке покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги та зміні вироку суду з призначенням обвинуваченому більш м'якого покарання, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 статті 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно п.1 ч.1 ст. 413 КПК України під неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, окрім інших, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Статтею 69-1 КК України встановлено, що за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Згідно п.6-2 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року « Про практику призначення судами кримінального покарання» визначення покарання з дотриманням правил ст.69-1 КК України можливе лише за наявності обставин, передбачених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 66 КК (з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування або усунення заподіяної шкоди), а також при визнанні підсудним своєї вини та відсутності обставин, що обтяжують покарання. Водночас добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди не враховується тоді, коли такі збитки або шкоду не заподіяно.
Як вбачається з матеріалів справи під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєному злочині та не оспорював фактичних обставин справи, внаслідок чого судовий розгляд проводився в спрощеному порядку згідно з вимогами ч.3 ст.349 КПК України. При цьому суд першої інстанції належно встановивши всі обставини справи та перевіривши особу підсудного правильно визначив в якості пом'якшуючих покарання ОСОБА_3 обставин, обставини, передбачені п.1 ст.66 КК України, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, а також встановив відсутність обставин, обтяжуючих покарання.
Разом з тим суд першої інстанції не врахував, що злочин, передбачений ст.309 ч.1 КК України, має формальний склад, який не тягне за собою настання будь-яких збитків або шкоди, а тому безпідставно не застосував вимоги ст.69-1 КК України під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3
З цих підстав колегія суддів вважає вимоги апелянта в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вирок суду першої інстанції таким, що підлягає зміні в частині призначення обвинуваченому покарання.
Проте, наполягаючи в апеляційній скарзі на зменшенні іспитового строку, передбаченого ст.75 КК України, прокурор не навів жодних для цього підстав.
Враховуючи особу підсудного, а саме те, що йому раніше вже призначалося покарання з випробуванням, яке не здійснило належного виховного впливу, оскілки він знов скоїв навмисний злочин, негативну характеристику за місцем мешкання (а.с.62), згідно якої він схильний до зловживання спиртних напоїв та не користується авторитетом серед мешканців свого села, відсутність постійного місця роботи, підстав для зменшення іспитового строку не вбачає також і колегія суддів, а тому вважає що апеляційні вимоги в цій частині задоволені бути не можуть.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404,405,407,409,413, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора м. Феодосії Стадника Д.А. задовольнити частково.
Вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 11.09.2013 року відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, змінити в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням вимог ст.69-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
У відповідності до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
В іншій частині вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 11.09.2013 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її вступу в законну силу.
СУДДІ:
/підпис/ /підпис/ /підпис/
Гриценко Ю.Ф. Іванченко О.Ю. Белоусов Е.Ф.
копія ухвали згідно з оригіналом
ухвала набрала законної сили 12.11.2013 року
Суддя Ю.Ф. Гриценко